Види правових відносин і критерії їх класифікації

Правові відносини, що існують в суспільстві, залежно від певних ознак та критеріїв поділяються на види:

1. За галузевою ознакою:

— адміністративно-правові (наприклад, відносини щодо отримання паспорта);

— кримінально-правові (приміром відносини щодо призначення покарання);

— конституційно-правові (зокрема, відносини щодо виборів);

— цивільно-правові (скажімо, відносини купівлі-продажу);

— трудові (наприклад, відносини за трудовим договором) тощо.

2. За функціональним призначенням норм права:

— регулятивні правовідносини — виникають на основі правомірної поведінки суб'єктів, тобто такої поведінки, що відповідає вимогам, встановленим нормами права (приміром, цивільні, фінансові, шлюбно-сімейні);

— охоронні правовідносини — виникають з факту неправомірної поведінки суб'єктів, тобто такої поведінки, що суперечить вимогам, встановленим нормами права, та є відповідним реагуванням з боку держави на таку поведінку (наприклад, кримінально-правові, адміністративно-правові відносини).

3. За субординацією в правовому регулюванні:

— матеріально-правові — виникають на основі норм матеріального права (конституційно-правові, адміністративно-правові, кримінально-правові та ін.);

— процесуально-правові — виникають на основі норм процесуального права та є похідними від норм матеріального права (наприклад, кримінально-процесуальні відносини в процесі здійснення кримінального провадження в справі).

4. За методом правового регулювання (волевиявленням сторін):

— договірні (диспозитивні) — виникають за згодою сторін як правомочної, так і зобов'язаної (це, зокрема, укладання договору);

— управлінські, чи керувальні (імперативні) — виникають за бажанням лише правомочної сторони (наприклад, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності).

5. Залежно від ступеня визначеності (конкретизації, індивідуалізації) суб'єктів:

— відносні — визначена лише одна сторона — носій суб'єктивного права, а решта зобов'язані утримуватися від порушення її законних прав та інтересів (наприклад, відносини авторського права);

— абсолютні — точно визначені суб'єктивні права та юридичні обов'язки сторін, як правомочної, так і зобов'язаної (наприклад, відносини між продавцем і покупцем);

6. За характером дії зобов'язаного суб'єкта:

— активні — суб'єкт зобов'язаний вчинити певні дії, наприклад, зупинитись на вимогу працівника ДАІ;

— пасивні — суб'єкт має утримуватися від виконання певних дій, приміром, від порушення правил дорожнього руху.

7. За кількістю суб'єктів, які беруть участь у правовідносинах:

— прості — виникають між двома суб'єктами;

— складні — виникають між трьома та більшою кількістю суб'єктів.

8. Залежно від розподілу суб'єктивних прав і юридичних обов'язків між суб'єктами правових відносин:

— односторонні — кожен із суб'єктів має або суб'єктивні права, або юридичні обов'язки;

— двосторонні — кожен із суб'єктів має і суб'єктивні права, і юридичні обов'язки.

9. За часом дії:

— короткотривалі (купівля-продаж конкретної речі);

— довготривалі (шлюбно-сімейні відносини).

Глава 11. Форми реалізації права.