 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Інтерпретаційно-правові акти
|
|
Якщо офіційне тлумачення є, за сферою його дії, загальним (нормативним), воно завжди виражається в самостійному спеціальному (юридичному) документі — інтерпретаційно-правовому акті. Якщо ж тлумачення є індивідуальним (казуальним), тоді воно може включатися, «вписуватися» у відповідний правозастосовний акт, викладатись у його мотивувальній частині або ж фіксуватися в окремому документі (наприклад, у письмовій відповіді компетентного органу на запит зацікавленого суб'єкта про те, як правильно слід розуміти закон стосовно конкретної життєвої ситуації).
Інтерпретаційно-правовий акт (акт офіційного тлумачення правової норми) — це спосіб зовнішнього прояву встановленого компетентними органами формально-обов'язкового правила розуміння змісту юридичної норми.
Види інтерпретаційно-правових актів:
1) за «авторством» норми, яка є предметом тлумачення, — акти автентичного тлумачення; акти делегованого (легального) тлумачення;
2) за суб'єктами тлумачення — акти тлумачення державних органів (органів державної влади, управління, суду, прокуратури та ін.); акти тлумачення уповноважених органів громадських об'єднань;
3) за сферою дії — нормативні (загальні), казуальні (індивідуальні);
4) за галузевою приналежністю норми, яка тлумачиться, — акти тлумачення норм конституційного, адміністративного, цивільного, кримінального права та ін.;
5) за структурним елементом норми, яка тлумачиться, — акти тлумачення гіпотези, акти тлумачення диспозиції, акти тлумачення санкції;
6) за формою зовнішнього виразу — письмові, усні (тільки казуальні);
7) за юридичною формою — постанови, роз'яснення, ухвали та ін.
Юридичні властивості інтерпретаційно-правових актів:
— формальна обов'язковість (загальна або індивідуальна) для адресатів застосування і реалізації інтерпретованої норми;
— закріплення в таких актах правил розуміння норми (а не правил фізичної поведінки);
— можливість їх прийняття лише правотворчими або спеціально уповноваженими суб'єктами;
— наявність (поряд із властивими нормативно-правовим актам) спеціальних письмових форм їх виразу: роз'яснень, інструктивних листів та ін.;
— не тільки пряма їх дія в часі, а й, звичайно, зворотна дія.
Ґрунтовне засвоєння теоретичних положень щодо тлумачення юридичних норм становить одну з необхідних умов правильного з'ясування змісту таких норм як при їх вивченні (зокрема, при здобутті юридичної освіти), так і при застосуванні або ж реалізації.
Знання теорії тлумачення права слугує інтелектуальною базою, основою для практичного оволодіння різноманітними методами, способами, прийомами встановлення точного змісту законів, інших нормативно-правових актів.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 478 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
