Даміан Наивайко

Вихованцем Острозької академії був син убогої вдовиці Даміан Наливайко -рідний брат відомого ватажка козацько-селянського повстання 1594-1596 рр. Северина Наливайка. Даміан був священиком, духівником, сповідником князя К.-В. Острозького. Імовірно викладав у Острозькій академії. Збереглися "Лекції Іоанна Златоустого....от Даміана Наливайка вибраніє". Свої переклади раньохристиянських філософів-патристів Д. Наливайко робив не тільки старослов'янською, але й староукраїнською мовою, якою у той час говорили інтелігенти України. Тому праці Наливайка відіграли велику роль у формуванні української літературної мови. Д. Наливайко брав активну участь у Берестейському соборі 1596 р. Боровся з уніатами не тільки пером, але й шаблею. У січні 1596 р. на чолі повсталих селян нападав на маєтки Іпатій Потея та Кирила Терлецького.

У 1603-1605 рр. Д. Наливайко очолював друкарню у Дермані, написав ряд передмов та післямов до книг, які там видавались, а також вірші "Лямент дому княжат Острозьких", призначених до похорон князя Олександра Острозького, що відбулися 23 лютого 1604 р. Князь Олександр – єдиний з п’яти дітей Острозького, що залишався православним і всіляко допомагав батькові на сеймах у захисті Православної церкви, брав активну участь у православному Берестейському соборі 1596 р., був отруєний єзуїтами 2 грудня 1603 р. у Старокостянтинівському замку. У своїх віршах Даміан Наливайко прославляє князя Олександра, як поборника Православної віри, від імені померлого закликає продовжувати його справу. За легендою, Д.Наливайко заповідав поховати себе не біля церкви, як за звичаєм ховали священиків, а в полі, на роздоріжжі, якщо всі церкви стануть уніатськими і не залишиться в Україні церков православних.