Лаврентій Зизаній Тустановський

На думку дослідника М. Ботвинника в Острозькій академії вчився відомий філософ, письменник та педагог Лаврентій Зизаній Тустановський, брат визначного культурно-освітнього діяча Стефана Зизанія. Слово "зизаній" грецькою мовою означає "кукіль" - шапка монаха. Те, що обидва брати вибрали собі таке прізвище свідчить про те, що вони були монахами. Прізвище Тустановський походить від містечка Тустановичі (біля Дрогобича), у якому, очевидно якийсь час перебували брати. У другій половині 1590-х років Л.З.Тустановський разом з братом жив у Вільно. У 1595 р. у Вільно Лаврентій Зизаній видав перший слов'яно-руський словник - " Лексик с толкованиєм словянских мов просто", у якому старослов'янські слова були перекладені на українську розмовну мову. У цей же час він друкує "Граматику словенську", разом з братом готує до видання оригінальну "Азбуку", Книгу_о вірі. Після Берестейської унії Лаврентій Зизаній був позбавлений можливості друкувати свої твори. Він працював учителем, священиком, проповідником. У 1600-1608 роках був домашнім вчителем внуків Василя-Костянтина Острозького,дітей князя Олександра. Після смерті князя Василя-Костянтина Острозького в 1608 р. його невістка князя Анна вигнала Тустановського, оскільки він був православним, вона ж хотіла виховати дітей у католицькій вірі. Відомо, що у 1612 р. Тустановський став священиком соборної церкві в Корці. У 1627 р. він написав "Катехізис", який поїхав затверджувати до Москви. Проте московські богослови не визнали "Катехізису" Тустановського, оскільки в ньому містилися ідеї, що суперечили православному богослов’ю.

Л.З. Тустановський обґрунтовує думку, що сенс життя людини у активній творчій праці, що для спасіння не досить молитви "Не досить на самой вере, а добрьіх учинков потреба". Життя людське коротке. Його короткочасність лише нагадує, що за короткий період можна зробити чимало добрих справ.

У катехізисі Л.С. Тустановського яскраво прозвучала ідея самовластя людини. У той час, коли ортодоксальна церква стверджувала, що "падаєт человек самовластием, а встает властию и исправлением Божиим", Лаврентій Зизаній проголосив, що і добрі, і дурні вчинки людини залежать тільки від неї самої. "Самовластием человек обращается к добродетелям, яко и ко злобам". Ця ідея перегукується з трактатом Піко делла Мірандолли "Про гідність людини".

Однією з ідей "Катехізису" Лаврентія Зизанія Тустановського є ідея рівності всіх релігій. У різних народів Бог носить різні назви. У слов'ян слово Бог, на думку письменника, означає багатство, у греків "Теос" означає всебачення, у латинян "Деоз" означає страх, у німців "Гот" означає багатство, благість. Отже різні народи дають Богу різні назви. Імен Божих багато, але сам він один " в своем естестве и величестве, ни умом домьіслим, ниже словом изречен". Тому, на думку Тустановського, немає вір гірших і кращих, істинних і неправдивих. Всі релігії рівні і кожна з них по-своєму веде до Бога.

У свій "Катехізис" 1627 р. Л.З.Тустановський включив відомості "о кругах небесньїх, и о планитах и о зодиях, и о затмении солнца, и о громе, и молнии". Тустановський пояснював рух планет саморухом небесних кругів, визнавав кулеподібність землі і нескінченність всесвіту - "земля наша єдина точка посередку неба, а светила небеньїе бесконечную личбу мают". Очевидно, Тустановський був знайомий з трактатами Джордано Бруно, який проголосив нескінченність світів.