Література. 1 Шевчук С. Українське ділове мовлення

1 Шевчук С. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000.

2 Михайлюк В.О Українська мова професійного спілкування. – К.: Професіонал, 2005.

3 Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення. – Донецьк:ТОВ ВКФ «БАО», 2006.

4 Погиба Л., Грибіниченко Т. Складання ділових паперів. Практикум. – К.: Либідь, 2002.

5 Михайлик В.О Українська мова професійного спілкування –К.: Професіонал, 2005.

6 Глущик С.В. Сучасні ділові папери.- К.: Видавництво А.С.К., 2003.

7 Волкотруб Г. Практична стилістика української мови. - Тернопіль: Підручники та посібники, 2004.

8 Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства імені О.О.Потебні; Інститут української мови – стереотип. вид. – К.: Наукова думка, 2003.

Документи щодо особового складу – це службові документи, необхідні для певних формальних повідомлень про себе як працівника установи. Вони виконуються в одному примірникові адресантом від руки.

Характеристика — документ, в якому в офіційній формі оцінюються ділові й моральні риси працівника, службовця, військовослужбовця, учня, студента як члена колективу.

Характеристика-подання необхідна під час висування на виборні посади чи для підготовки документів на присвоєння звання, зокрема військового, при обранні на посаду за конкурсом у науково-дослідних інститутах чи навчальних закладах тощо. Характеристику умовно можна поділити на чотири логічно пов'язаних частини: анкетні дані, дані про трудову діяльність, оцінка ділових рис, висновок.

Після заголовка Характеристика записують дані про особу, на яку подають службову характеристику: прізви­ще, ім'я, по батькові, посада, вчений ступінь і звання, рік народження, національність (або без неї), освіта (анкет­ні дані пишуть праворуч збоку в стовпчик, під прізви­щем). З абзацу подають інформацію про трудову діяль­ність — про спеціальність, з якого часу працює чи навча­ється особа, як ставиться до виконання своїх службових обов'язків, рівень професійної майстерності, які успіхи чи досягнення має в роботі, навчанні, творчості, відомо­сті про державні нагороди й заохочення, рівень автори­тету серед членів колективу, участь у громадському жит­ті, поведінку в побуті. Текст викладається у формі третьої особи (навчається, працює з..., ставиться...).

Слід зазначити, куди характеристика подається, вка­зати дату видачі.

Підписи керівника й голови профкому затверджують круглою гербовою печаткою. Характеристику видають працівникові на руки або надсилають чи подають до від­повідної установи.