Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Порядок розробки и ведення бойових документів



Бойові розробляються, як правило, графічно на топографічних картах, папері або кальці. Отримані і віддані бойові накази та розпорядження записуються, як правило, у робочих зошитах або на звороті топографічної карти.

При розробці та веденні бойових документів необхідно дотримуватися таких правил:

кожний бойовий документ повинен мати службовий заголовок та підпис із зазначенням посади, військового звання та прізвища особи, що підписала документ. У заголовку письмового бойового документа крім найменування документу вказується, порядковий номер документа, місце пункту управління, час і дата його складання (підпису), масштаб і рік видання карти, за якою документ розроблений;

населенні пункти і місцеві предмети, рубежі, райони зосередження (розташування) або дії своїх підрозділів указуються, починаючи правого флангу, а противника – з його лівого флангу; рубежі указуються двома, райони трьома пунктами; назви населених пунктів, рік та інших місцевих предметів указуються в називному відмінку;

розмежувальні лінії вказуються не менш ніж трьома пунктами, один з них повинен бути на попередньому краю: в обороні і в наступі – із тилу в сторону противника, при відході – від противника в напрямку відходу. Лінії указуються спочатку справа, потім зліва: в обороні – на граничну досяжність своїх вогневих засобів, в наступі – на глибину бойового завдання; розмежувальні лінії в тил указуються глибину бойового порядку;

напрямок наступу вказується декількома пунктами на всю глибину бойового завдання;

маршрут руху вказується назвами місцевих предметів або населених пунктів: перший на вихідному рубежі (пункті), потім найбільш важливі, через якій проходить маршрут, і останній – в районі зосередження або рубежі переходу в атаку;

дані обстановки наносяться на карту встановленими умовними знаками, тонкими лініями, не забиваючи топографічну основу карти і написи на ній; завдання і положення підрозділів, а також озброєння та техніка наносяться,як правило, знаками загального позначення; при відсутності необхідних знаків допускається застосовувати додаткові знаки з пояснюванням на карті (схемі);

положення своїх військ, їх завдання і дії позначаються червоним кольором, ракетних військ; артилерії, військ ППО і спеціальних військ – чорним кольором;

положення і дії противника позначаються синім кольором;

нумерація, найменування частин (підрозділів) і пояснювальні написи своїх військ наносяться чорним кольором, противника – синім;

для скорочення організаційно-штатних формувань підрозділів і частин використовуються тільки рядкові букви;

при одноколірним виконанням графічних документів всі умовні знаки і написи наносяться чорним кольором, знаки умовних позначень противника – підвійною лінією;

умовні знаки військ, озброєння і техніки наносяться на карту (схему) відповідно до дійсного положення їх на місцевості і розташовуються по напрямку дій або ведення вогню; всередині або поряд з умовними знаками при необхідності вказуються кількість і тип озброєння і техніки;

для позначення військ противника застосовуються ті ж умовні знаки, ще і для своїх військ, з необхідними записами;

джерела одержання відомостей про противника позначаються чорним кольором, цьому найменування джерел пишуться початковими буквами, наприклад: спостереження -С; показання полонених -П, документи противника - ДП, військова розвідка - ВР, повітряна розвідка - ПвР, артилерійська розвідка - АР, інженерна розвідка – ІР;радіаційна, хімічна, біологічна розвідка – РХБЗ,час і дата одержання відомості про противника підписуються під позначенням джерела або рядом; відомості ще потребують перевірки, відмічаються знаком питання;

другорядні дані, а також дані, яку неможливо відобразити умовними знаками, записуються на полях карти, в пояснювальній записці (легенді) або в робочому зошиті;

розташування і дії військ наносяться умовними знаками суцільною лінією, а дії, що передбачаються або намічаються, дороги, аеродроми та інші спорудження, які будуються, - переривчатою лінією (пунктиром) з буквою З всередині знака або поряд з ним; фальшиві райони, рубежі, фальшиві спорудження і об’єкти позначаються зеленим кольором і доповнюються буквою Ф всередині знака або поряд з ним;

під час нанесення на карту (схему) положення підрозділів до різного часу умовні знаки доповнюються штрихами, пунктирними лініями, крапками, іншими значками або підтушовують ся різними кольорами; час до якого відноситься те або інше положення військ указується під найменуванням підрозділу (частини) або в рядок;

всі надписи розташовуються паралельно нижньому (верхньому) обрізу карти (схеми); букви і цифри пишуться без зв’язок, пристосовуючи їхні розміри з масштабом карти і військовою інстанцією; написи можуть бути зроблені на вільному місці карти (схеми) із стрілкою до умовного знака;

графічний документ виконаний на прозорій основі з карти, повинен мати не менш трьох пунктів (для наступного сполучення), розташованих як правило, по кутах верхньої рамки листа карти або в перехрестях координатної сітки, масштаб, номенклатуру і рік видання карти, за якою він виготовлений, а виконаний у довільному масштабі і, якщо немає координатної сітки, - стрілку для позначення напрямку «Північ – Південь».

«Форма и зміст бойових і робочих документів»

Робочою картою командира підрозділу називається топографічна карта, на яку за допомогою умовних знаків та скорочених позначень наноситься необхідна тактична й інженерна обстановка з усіма її змінами в ході бойових дій.

Робоча карта є одним з основних і дуже часто єдиним документом, за допомогою якого командири здійснюють управління підрозділами в бою. Вона базується на топографічну основу карти, тому за її допомогою можливо вирішувати не лише топографічні але й тактичні завдання, що пов’язані з управлінням підрозділами в різних видах бойових дій.

Робоча карта командира призначена для вирішення багатьох різноманітних завдань. За допомогою робочої карти командир підрозділу може:

- з’ясувати отримане завдання;

- оцінити обстановку;

- спланувати виконання завдань інженерного забезпечення;

- поставити завдання підлеглим і доповідати про їх виконання, а також складати донесення.

Грамотне оформлення робочої карти має відповідати деяким вимогам:

· легенди, пояснювальні записи та скорочені позначення на карті пишуться рядковими літерами (цифрами).

· службові заголовки, надписи посадових осіб пишуться прописними буквами.

· розміри букв і цифр в умовлених скороченнях та найменуваннях підрозділів в пояснювальних підписах залежать від масштабу карти.

· найбільш зручним для робочої карти командира взводу є масштаб 1:25000, 1:50000, а під час виконання завдань на великі відстані 1:100000 та 1:200000.

Робоча карта має відповідати потребам наочності та повноти нанесення обстановки.

Наочність робочої карти командира полягає у ясному та чіткому відображені бойової обстановки з виділенням її головних елементів.

Це досягається:

· правильним усвідомленням і чітким кресленням тактичних умовних знаків;

· відокремленням дій військ, що відносяться до різного часу;

· правильним розміщенням на робочій карті службових і пояснювальних надписів;

· правильним і чітким зображенням фактичного положення військ та намічених дій;

· правильним підйомом карти.

Повнотою нанесення обстановки на робочу карту, вважається той обсяг відомостей, які необхідні командиру для управління підлеглим підрозділом в бою.

Це означає, що на свою робочу карту командир має наносити лише такі дані обстановки, які йому дійсно необхідні.

Дотримання цієї вимоги дозволить економити час при нанесенні обстановки, полегшує користування робочою картою, і що найголовніше, сприяє зберіганню у таємниці задуму командира щодо організації і ведення бою підрозділом і задуму старшого начальника.

Зміст робочої карти командира підрозділу включає показ:

- положення своїх військ і військ противника;

- розмежувальних ліній;

- дані про інженерні сили і засоби противника;

- виконаних і таких, що виконуються противником інженерних заходів, які можуть впливати на успіх дій наших підрозділів (особливо про мінні поля, підготовлені до зруйнування об’єкти й інше);

- позицій (районів), які займають підрозділи, а при необхідності їхні бойові завдання;

- характеру інженерного обладнання районів і позицій;

- місць встановлення мінних полів та рубежів мінування;

- шляхів, які використовують підрозділи під час підготовки до бойових дій таі в ході їх ведення, з визначенням найбільш складних ділянок місцевості та характеристик переходів через природні перешкоди;

- завдання інженерного забезпечення, які виконуються силами старшого начальника в інтересах свого підрозділу;

- місця і способи обладнання проходів в мінно-вибухових загородженнях, час, сили і засоби, що виділяються, із зазначенням того, хто їх обладнує;

- таблиця бойового застосування інженерних підрозділів.

Точність нанесення обстановки має суттєве значення. Нанесена на робочу карту обстановка має точно відповідати дійсному положенню підрозділів військ на місцевості. Неточність нанесення обстановки на робочу карту в бойових умовах може привести до небажаних, а дуже часто й важких наслідків.

Графіки організації виконання завдання складають з метою раціонального використання наявних сил та засобів. В графіках звичайно відображаються види завдань (робіт), одиниці вимірювання, обсяг, сили та засоби, що виділяються, а також терміни їх виконання.

Картки (схеми) інженерної розвідки складають за результатами проведення інженерної розвідки доріг, колонних шляхів, мостів та інших об’єктів.

Заявки для отримання необхідних сил і засобів, матеріалів і конструкцій складають у довільній формі.

Командири інженерних підрозділів (рот, взводів) можуть доповідати про вже виконані й такі, що виконуються завдання усно або письмово. В усній формі, як правило, доповідають командири відділень (розрахунків) і взводів (груп).

Письмові бойові донесення складають звичайно командири рот. Донесення складаються у довільній формі й подаються посланцями або передаються по технічних засобах зв’язку.

До донесення додаються оформлені за результатами виконання окремих завдань графічні документи (схеми, картки розвідки, описи нових засобів противника), що в деякій мірі можуть наочно доповнити донесення.

Донесення для передачі по технічним засобам зв’язку (про прийняття рішення, початок виконання завдання, про зміни в обстановці, про виконання завдань та інші) виконуються якомога стисло і мають містити найбільш важливі дані. Такі донесення передаються за допомогою переговорних таблиць, з сигналами або використанням засобів прихованого зв’язку.





Дата публикования: 2015-04-10; Прочитано: 2413 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.008 с)...