Підготовка до всебічного вивчення проступку

На які запитання варто отримати відповідь?

Які дані особистості військовослужбовця у його взаєминах із товаришами по службі доцільно мати під час вивчення проступку?

Кого слід залучити для з’ясування обставин і суті проступку?

Як і коли доцільно провести діагностичну бесіду з можливим порушником військової дисципліни?

Стрижньове місце в процесі вивчення проступку та соціально-психологічних умов його скоєння займає морально-психологічний аналіз, який передбачає з’ясування:

1) мотиву, мотивації провини та її ступеню:

а) умисне, злісне порушення військового порядку чи навпаки, невмисно;

б) необережність (халатність, недбалість, неохайність, забутливість та ін.);

в) сильне душевне хвилювання (страх, обурення, образа, ображене почуття честі та особистої гідності);

г) перевищення меж необхідної оборони;

д) незнання порядку служби в умовах, коли воїн повинен і може вивчити відповідні вимоги;

2) обставин, які пом’якшують провину:

а) нечітке керівництво командиром (начальником), помилки допущені ним при постановці завдань та організації діяльності підлеглого;

б) безконтрольність, попускання, низька вимогливість, безкарність, окозамилювання командирами (начальниками);

в) погано поставлене вивчення статутів, недоліки у правовій пропаганді;

г) неефективна виховна робота у підрозділі, низька згуртованість колективу, негативний МПС особового складу, наявність нездорової колективної думки;

д) наявність у колективі негативних традицій, які підтримують дані проступки;

3) обставин, які збільшують провину:

а) проступок здійснюється не вперше;

б) порушення дисципліни мало місце під час виконання службових обов’язків;

в) проступок був скоєний у нетверезому стані;

г) мала місце співучасть у груповому проступку;

д) мали місце великі негативні наслідки проступку.

4. З’ясування морально-психологічних наслідків проступку і реакцій на нього. Для цього слід отримати відповіді на такі запитання:

Кому і яка морально-психічна шкода була нанесена даним проступком?

Який вплив він здійснив на внутрішньоколективний статус військовослужбовця і його стосунки з товаришами по службі?

Які є або можливі в зв’язку із проступком зміни в дотриманні норм і правил військової дисципліни особовим складом підрозділу, в його морально-психологічному кліматі?

1. Також виявляється внутрішня реакція військовослужбовця на здійснений ним проступок, яка може мати такі форми:

задоволеність досягненням поставленої цілі та отриманого результату;

каяття, докори совісті, почуття сорому, провини і жалю;

надмірно емоційна реакція (страждання, переживання безповоротності вчиненого, страх перед покаранням).

2. Колективно-групова реакція на проступок може набути таких форм: осуд особового складу; байдужість; непоміченість; спостерігаються ознаки співчуття, жалю; підвищення внутрішньо-колективного статусу військовослужбовця; є прикладом для інших, провокує аналогічні або інші порушення дисципліни.