Додаток Г. Розв’язок задач нелінійного програмування

Розв’язок задач нелінійного програмування

Введення вихідних даних і отримання результатів розв’язку задач нелінійного програмування принципово не відрізняються від аналогічних дій при вирішенні лінійних і цілочислових задач.

Розглянемо розв’язок оптимізаційної задачі 4.

Робоче поле введення вихідної інформації показане на рис. Г1. У клітинках В2...В10 знаходиться числова початкова інформація. Шукані значення змінних Q_k1 і Q_k2 знаходяться в клітинках F2 і F3. Початкові значення цих змінних приймаються рівними нулю.

Цільова функція задачі має вигляд:

де

У клітинці F7 вводиться вираз для обчислення значення цієї цільовій функції

=B15*(F2+F3)+B16*(B2+B3-F2-F3)^2+B17*(B3-F3)^2+

+B18*ABS(B2+B3-F2-F3)

У діалоговому вікні «Пошук рішення» (рис. Д13):

- встановлюється адрес клітинки цільової функції F7;

- відмічається, що шукається мінімальне значення цільової функції;

- вказуються адреси клітинок з шуканими змінними F2, F3;

- як обмеження вводяться граничні умови невід’ємності шуканих змінних Q_k1> 0 і Q_k2 > 0.

Рисунок Г1 - Вихідна інформація нелінійної задачі на робочому полі

Рисунок Г2 - Діалогове вікно «Пошук рішення»

У діалоговому вікні «Параметри пошуку рішення» слід зняти прапорець «v» з позиції «лінійна модель», оскільки вирішується нелінійна задача.

Результат розв’язку нелінійної задачі, виданий комп'ютером на робоче поле, представлений на рис. Г3.

Рисунок Г3 - Результати розв’язку нелінійної задачі на робочому полі