Додаток В. Розв’язування задач цілочислового програмування

Розв’язування задач цілочислового програмування

При врахуванні цілочисловості змінних введення вихідної інформації в робоче поле повністю аналогічне як в попередньому завданні. Проте в клітинках А20 і В20 для нагадування введемо текстову інформацію про цілочисловість змінних х1, х2 і х3.

Рисунок В1 - Вихідна інформація цілочисельної задачі на робочому полі

У діалоговому вікні «Пошук рішення» додатково вводиться інформація про цілочисельність змінних х1, х2 і х3. Цій інформації відповідає нижній рядок «Н2:Н4=ціле» вікна «Обмеження» (рис. В1).

Введення цієї інформації після активування МЛ клавіші «Додати» здійснюється через діалогове вікно «Додавання обмеження» (рис. В2). У вікно «Посилання на клітинку» вводиться масив адрес клітинок з цілочисельними змінними (Н2:Н4). В середньому вікні після активування МЛ клавіші «▼» вибирається позначення «цілий».

Рисунок В2 - Діалогове вікно «Пошук рішення» для цілочислової задачі

Рисунок В3 - Діалогове вікно «Додавання обмеження» для цілочислової задачі

Після повернення через клавішу «ОК» в діалогове вікно «Пошук рішення» активується МЛ клавіша «Виконати».

Результат розв’язку цілочислової задачі, виданий комп'ютером на робоче поле, представлений на рис. В4.

Рисунок В4. Результати рішення цілочислової задачі на робочому полі

Значення шуканих змінних х1, х2 і х3 знаходяться в клітинках Н2, Н3 і Н4; максимальне значення цільової функції - в клітинці Н7; ліві частини обмежень - в клітинках В16, В17, В18 і В19.