Методичні рекомендації. Виконання судових рішень досягається процесуальним порядком примусової реалізації рішень шляхом застосування процесуальних засобів примусу до боржників

Виконання судових рішень досягається процесуальним порядком примусової реалізації рішень шляхом застосування процесуальних засобів примусу до боржників, які у добровільному порядку відмовляються виконувати свої обов’язки.

Виконавче провадження, як заключний етап юрисдикційної діяльності суду вченими-цивілістами розглядається одночасно і як стадія цивільного процесу і як самостійний вид провадження. Це цілком виправдано, оскільки захист порушених прав можливий лише після фактичної реалізації судових рішень та рішень певних несудових юрисдикційних органів. Аналіз діючого законодавства дозволяє припустити, що норми права, які регулюють виконавче провадження «у чистому виді» не відносяться ні до цивільно-процесуального, ні до адміністративного права, а становлять по суті нову галузь права – виконавче право. На це слід звернути увагу при підготовці до першого питання.

Готуючись до другого питання та рішення заварто визначитись з юридичною зацікавленістю учасників цивільно-процесуальних правовідносин, яка заздалегідь визначає правовий статус, форму участі, виконувані функції. Виходячи з цього суб’єктів виконавчого провадження можна звести у певні групи: 1) органи виконання; 2) особи, які приймають участь у виконавчому провадження; 3) особи, які сприяють виконавчому провадженню; 4) суд (займає особливе положення, оскільки вирішує ряд важливих у виконавчому провадження питань).

Органи виконання займають особливе положення в цій групі. Закон України «Про виконавче провадження» (далі Закон) ст. 2 визначає коло осіб – органів виконання. Безпосередньо, виконавчі дії здійснює державний виконавець, який має діяти керуючись принципами неупередженості, своєчасності і повноти.

До осіб, які приймають участь у виконавчому провадженні Закон (ст.8,9) відносить сторін, представників сторін та прокурора. Це ті учасники виконавчого провадження, які зацікавлені в ньому юридично, тобто мають особисту або функціональну зацікавленість.

Сторонами є стягував та боржник, якими можуть бути фізичні та юридичні особи. фізичні та юридичні особи. Стягувачем називається сторона, право вимоги якої визнано рішенням суду чи іншого юрисдикційного органу і реалізується проведенням на його користь виконання. Боржник – це сторона, яка зобов’язана судом або іншим юрисдикційним органом виконати певні дії на користь позивача. Сторони володіють особистою (матеріально-правовою) та функціональною (процесуально-правовою) зацікавленістю.

Представники у виконавчому провадженні володіють функціональною юридичною зацікавленістю. Через них сторони реалізують свої права та обов’язки. Як і у цивільному судочинстві вони можуть бути договірними або законними. Від виду представництва залежить порядок оформлення їх повноважень і допуск до виконавчого провадження.

Прокурор бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за його заявою.

До осіб, які сприяють виконавчому провадженню належать експерти, фахівці, перекладачі, суб’єкти оцінної діяльності – суб’єкти господарювання, працівники органів внутрішніх справ, хранителі майна і ін.

Суд займає особливе положення, оскільки вирішує ряд важливих у виконавчому провадження питань – Розділи VІ, VІІ ЦПК

При підготовці до третього питання слід зрозуміти різницю між поняттями «підстави виконання» та «виконавчі документи». Підстави виконання – акти органів правосуддя та інших юрисдикційних органів, що встановлюють обов’язки боржника та підлягають примусовому виконанню у разі невиконання в добровільному порядку. Виконавчі – документи це письмові, оформлювані за встановленою формою і змістом документи, які видаються судом та іншими юрисдикційними органами для примусового виконання постановлених ними рішень. Ними є виконавчі листи, виконавчі написи нотаріусів, судові накази, посвідчення комісій по трудових спорах. В усіх інших випадках, передбачених ст. 17 Закону документи водночас є і підставами виконання і виконавчими документами. Вимоги до виконавчого документу передбачені ст. 18 Закону.

При підготовці до цього питання варто згадати види судових рішень. Примусовому виконанню підлягають лише рішення про присудження. Рішення про визнання та перетворювальні примусовому виконанню не підлягають.

Готуючись до третього питання слід враховувати загальні правила стосовно видів, обчислювання, перебігу, закінчення процесуальних строків.

Строки виконавчого провадження забезпечують впорядкування та прискорення виконавчих дій, впливають на правовідносини між стягувачем та боржником, гарантують своєчасне фактичне поновлення порушених прав.

Строк пред’явлення виконавчих документів до виконання передбачено:

а) три місяці для посвідчення комісій по трудових спорах;

б) один рік для всіх інших виконавчих документів;

в)протягом усього періоду на який присуджені періодичні платежі по рішенням про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, втратою годувальника тощо.

Строк здійснення виконавчого провадження:

а) до закінчення виконавчого провадження;

б) до повернення виконавчого документа стягувачу;

г) до повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу, який його видав.

Строки проведення виконавчих дій:

а) шість місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;

б) два місяця по виконанню рішень немайнового характеру;

Строк для добровільного виконання рішення:

а) сім днів;

б) п'ятнадцять днів по примусовому виселенню.

Слід враховувати, що виконавчий документ може бути пред’явлено до примусового виконання у межах строків, зазначених ст. 22 Закону, тобто у рамках виконавчої давності.

Вивчення п’ятого питання передбачає широкий аналіз Закону України «Про виконавче провадження» та відповідних норм ЦПК. До загальних правил виконавчого провадження Закон відносить:

а) строки виконання (ст. 22 Закону);

б) час виконання. Ст. 29 Закону Виконавчі дії провадяться державним виконавцем у робочі дні не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години. Виконавчі дії в неробочі та святкові дні, встановлені законом, провадяться у разі якщо зволікання неможливе або якщо такі дії не можуть бути проведені в інші дні з вини боржника. Провадження виконавчих дій у нічний час допускається у разі, якщо невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або якщо виконавчі дії, розпочаті до двадцять другої години.

в) місце виконання. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем
проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням
його майна, місцезнаходженням постійно діючого органі або майна юридичної особи. Виключення з цього правила міститься в ст. 20 Закону.

г) обов’язковість пропонування добровільного виконання. В постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з
моменту винесення постанови а у разі виконання рішення про
примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів (ст. 25 Закону)

д) забезпечення виконання. Якщо є підстави, що боржник може скрити майно, накладається арешт (ст.ст.25, 33 і ін.);

є) відстрочка та розстрочка виконання.(ст. 36 Закону);

ж) перешкоди у виконавчому провадженні. У разі виникнення перешкод є чотири засоби їх подолання: відкладення виконавчого провадження, зупинення виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчих документів стягувачу (ст.ст.35, 37-38, 47 Закону).

Питання для самоконтролю:

1. Виконавче провадження – це стадія чи провадження?

2. На яких стадіях і у яких видах провадження цивільного судочинства вирішується питання про негайне виконання судового рішення?

3. Які види судових рішень звертаються до примусового виконання?

4. Яку форму і зміст має виконавчий лист?

5. Яким є загальний строк виконавчої давності?

6. Хто належить до виконавчих органів?

7. Хто належить до осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні??

8. Хто належить до осіб, що залучаються до проведення виконавчих дій?

9. На яких принципах базується виконання судових рішень?

10. Які документи належать до виконавчих?