Вивчення іноземних мов як одна з умов соціалізації

Сучасне полікультурне й багатонаціональне середовище в ряді країн світу поставило однією з умов вивчення іноземних мов. В останнє десятиліття в європейських країнах розвиваються нові тенденції в цій площині, сутністю яких є запровадження іноземної мови як обов’язкового предмета в початковій школі. Звичайно, найбільш вагомою є така практика для тих країн, де державною або офіційною є дві мови (Бельгія, Люксембург, Швеція та інші). Загалом же в полікультурних країнах існує практика оволодіння двома-трьома-чотирма мовами. Суттєвим є й те, що сьогодні у вивченні іноземних мов головну увагу приділяють розвитку комунікативних навичок учнів.

Рада культурного співробітництва Ради Європи серед провідних проектів у галузі шкільної освіти в останні роки розробила й такий: "Політика у ставленні до мов у багатомовній і полікультурній Європі". В основі проекту – співробітництво у сфері вивчення іноземних мов як умова полегшення спілкування між майбутніми громадянами Європи, виховання в кожної особистості поваги до самобутності й культури інших, сприяння більш легкому доступу до будь-якої інформації.

Реалізуючи вказаний проект, Рада Європи сприяла розвитку нового комунікативного підходу у викладанні сучасних мов: 14-ма мовами надруковано методичні посібники для початкового навчання; підготовлене видання "Загальноєвропейські рамки викладання мов"; у 1994-му році в м. Грац (Австрія) було створено європейський центр сучасних мов, в якому організована підготовка й підвищення кваліфікації викладачів педагогічних навчальних закладів, розробників навчальних планів і програм, авторів підручників з різних країн тощо [1, 103]. У цьому співробітництві бере участь й Україна.

З огляду на проблему більш складним питанням є розв’язання двомовності в умовах багатонаціональної держави з метою задоволення культурних запитів і політичних прав громадян різних національностей. Численні моделі функціонування двомовного навчання, які розроблені в останні десятиліття, не завжди задовольняють країни з багатонаціональним населенням і, як пишуть дослідники цієї проблеми, призводять до "напруги між культурною самосвідомістю та національною (державною) лояльністю" [31.

Як пише І.Тараненко, у підходах до створення двомовних програм для шкіл національних меншин у Європі існує два кардинально відмінних підходи: мінімальне врахування запитів меншин, при якому навчання рідною мовою зводиться до її викладання як окремого предмета, а також використання як можливої основи для викладання ще кількох навчальних курсів (наприклад, етнічної літератури), і максимальний підхід, коли весь курс навчання проводиться рідною мовою [31].

Загалом же вибір конкретної моделі двомовного навчання є питанням не скільки шкільної, стільки державної мовної політики. Вирішення цього питання має велике значення для збереження миру в будь-якій багатонаціональній країні, бо може, з одного боку, стати знаряддям гноблення національної меншини та розвитку в її середовищі націоналістичних настроїв; з іншого, – засобом гармонізації національних інтересів різних народів у полінаціональній державі [31].

Як бачимо, соціалізація особистості є складним, багатогранним процесом, який залежить від багатьох чинників як власне педагогічних, так і політико-педагогічних. Тому ефективність соціалізуючого впливу школи багато в чому залежить від оптимального співвіднесення, гармонізації всіх чинників у розвитку шкільництва, які сприяють адаптації особистості до майбутнього життя.

Питання для самоконтролю

1. Дати визначення поняття "соціалізація"; схарактеризувати ті чинники, які спричиняють значні утруднення в процесі соціалізації підростаючих поколінь; розкрити напрями діяльності міжнародного співтовариства у пошуках виходу з глобальної гуманістичної кризи.

2. Схарактеризувати поняття "громадянськість" і показати провідні підходи до організації системи громадянського виховання; пояснити, які фундаментальні цінності покладено в основу сучасного розуміння ідеї громадянськості в Україні; розкрити складові концепції виховання європейської громадянськості; визначити провідні завдання освіти, спрямовані на поширення культури миру у світовому освітньому співтоваристві.

3. Проаналізувати особливості сучасного виховання в дусі миру; розкрити поняття "педагогіка ненасилля"; схарактеризувати форми комунікативного виховання.

4. Дати характеристику спеціальних навчальних предметів, що мають пріоритетне значення для формування громадянськості. Розкрити соціалізуючий потенціал предмета "Права дитини".

5. Проаналізувати особливості функціонування в стінах школи "суспільних договорів", "хартій", "моделей школи" як чинників соціалізації.

6. Схарактеризувати напрями формування в школярів навичок самодисципліни.

7. Проаналізувати зміст і методи морального виховання в країнах світу, зокрема в Японії.

8. Дати характеристику завдань полікультурного виховання.

9. Розкрити особливості релігійного виховання на сучасному етапі.

10.Навести приклади соціалізуючого впливу трудового виховання.

11.Схарактеризувати форми екологічного виховання в країнах світу.

12.Дати характеристику екологічної освіти як елемента соціалізації в сучасних умовах.

13.Навести приклади шкільного самоврядування.

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізувати "Конвенцію про права дитини", "Декларацію про права дитини", "Європейську конвенцію про здійснення прав дитини" та визначити завдання й напрями соціалізації підростаючих поколінь у сучасному світи з огляду на вказані документи.