Особливості початкової освіти в Україні та зарубіжних країнах

Сучасна початкова освіта в Україні (масова) охоплює дітей 6 (7)-річного віку й забезпечує соціалізацію в період молодшого шкільного віку. Мета початкової школи – закласти фундамент загальноосвітньої підготовки учнів. Завдання полягають у формуванні в учнів повноцінних читацьких, мовленнєвих, обчислювальних умінь і навичок; бажання й уміння вчитися; особистого досвіду культури спілкування й співпраці в різних видах діяльності; самовираження у творчих видах завдань.

Вивчення й узагальнення науково-педагогічних джерел дозволяє виокремити загальні тенденції розвитку початкової освіти як в українській державі, так і в провідних країнах світу:

1. інтегрування дошкільної і початкової освіти;

2. формування нормативної бази функціонування різних типів навчальних закладів (розробка законодавчих документів, державних освітніх стандартів, виконання Конвенції про права дитини тощо);

3. науково-педагогічне обґрунтування та практичне впровадження результатів дослідження корекційної педагогіки для дітей, які перебувають у складних умовах життя;

4. розробка педагогічних засад спеціальної освіти (навчання обдарованих дітей і дітей з особливими потребами.

Схарактеризуємо особливості початкової освіти в розвинених країнах світу.

Початкова освіта у США представлена численними державними й приватними школами, останні з яких організовують здебільшого релігійні організації. Кожний штат формує власну законодавчу базу (тривалість навчання, вибір планів і програм навчання, джерело фінансування та ін.)

Навчальні плани початкової освіти передбачають однакове для всіх штатів ядро предметів: англійська мова, математика, природничі науки, фізичне виховання. Варто звернути увагу на те, що школи різняться терміном навчання та способами викладання цих предметів.

Аналіз початкової освіти в США й Україні дозволив визначити такі позитивні здобутки початкової школи, а саме:

5. забезпечення права дітей з відхиленнями в розвитку вчитися у звичайному класі, спілкуватися з однолітками, повноцінно соціалізуватися;

6. створення можливості для різнобічної участі молодших школярів у соціальній діяльності;

7. функціонування центрів педагогічної підтримки молодих сімей і батьків учнів.

Поряд із цим слід констатувати, що початкова освіта США характеризується й певними недоліками, наявністю серйозних педагогічних проблем, зокрема таких як недостатня кількість кваліфікованих фахівців (психологів, терапевтів, соціальних педагогів); розбіжність у моральних стандартах, етичних цінностях.

На відміну від США, початкова освіта у Великій Британії й Уельсі починається з 5-ти років: один рік навчання триває в школі малюків.

Початкову освіту надають об’єднані й граматичні школи. Так само, як і в Україні, у Великій Британії впродовж усього курсу навчання в початковій школі один учитель викладає всі предмети. Навчальний час розподіляється таким чином: англійська мова – 40%; фізичне виховання – 15%; ручна праця, мистецтво – 12%. 33% розподіляється між уроками математики, історії, географії, природознавства, релігії.

Після завершення курсу навчання за результатами тестів діти розподіляються у такі школи – grammar schools, technical school, modern school.

У Франції початкова освіта починається з 5 – 6 років і триває 5 років. Для дітей 5 років передбачено підготовчий адаптивний однорічний курс. Функціонують школи для хлопчиків, для дівчаток і змішані. Початкова освіта у Франції безкоштовна, але навчальні посібники батьки учнів купують самостійно.

До позитивних досягнень початкової школи Франції можна віднести:

8. формування моторних навичок, досвіду досконалого володіння усною та писемною мовами;

9. спрямування змістовного компонента початкової освіти на громадське виховання.

Серед недоліків, як зазначають безпосередньо французькі педагоги, найсуттєвіший – перенасичення матеріалу початкової освіти, який треба завчити напам’ять.

Початкова освіта в Німеччині починається для дітей шестирічного віку. Термін навчання – 4 роки, у Берліні – 6 років. На відміну від інших країн, тут у початковій школі закладається база для подальшої професійної освіти.

Особлива увага приділяється індивідуальним здібностям й інтересам дітей, розвитку їхньої фантазії й самостійності, створенню радісної атмосфери в процесі навчання.

На спеціальних заняттях „Sachkunde” діти опановують предмети – основи соціальних наук, історії, географії, біології, фізики, хімії. Викладання дисциплін художньо-естетичного циклу в німецькій початковій школі має прикладний характер.

Показово, що навчально-виховний процес у початковій німецькій школі не передбачає чіткого навчального плану. Учитель розподіляє навчальний час між предметами й темами, виходячи з особливостей конкретного контингенту дітей.

До пріоритетних тенденцій розвитку початкової освіти в Німеччині слід віднести такі: пошук способів раціонального використання нових медіа-засобів; запровадження викладання декількох іноземних мов; поширення міжкультурної педагогіки.

Досвід діяльності початкових шкіл східних країн розглянемо на прикладі Японії та Китаю.

Початкова освіта в Японії триває 6 років і передбачає складання непростих екзаменів. Серед початкових шкіл масового характеру набули державні початкові школи, але мають популярність і відкриті школи, школи співробітництва, навчально-виховні комплекси, приватні школи. Початковий етап навчання в Японії передбачає опанування таких предметів, як: японська мова, основи суспільних наук, арифметика, природознавство, музика, малювання й ремесла, домашня творчість, етика, праця, фізична культура. Зазначимо, що тут особлива увага приділяється художньо-естетичному й прикладному циклам (на одному рівні з вивченням японської мови). Зміст навчання насичений регіональним компонентом: школи можуть з великої кількості навчальної літератури обирати найбільш доцільну.

Класи чисельно досить великі (до 38 дітей), тому здебільшого навчання організується в „ханах” – групах змінного складу по 6 – 8 дітей, у навчально-виховному процесі переважають колективні форми і методи.

До позитивних досягнень японської початкової школи можна віднести: практику виховання традиційного японського світосприйняття „споглядання каменя”, що виключає будь-яку публічну критику; високий соціальний статус учителя; здійснення громадянського виховання через вивчення глобальних проблем, традицій інших народів; залучення до благодійництва; формування навичок етичної поведінки.

У Китаї початкова освіта надзвичайно тривала. Вонаможе бути 5 років (36% шкіл від загальної їх кількості), 6 років (64% шкіл). Початкова й нижча середня школи становлять мінімум обов’язкового державного навчання – 9 років.

Учені підкреслюють, що зміст початкової освіти в Китаї глибоко національний, систематичний і послідовний.

Навчальні плани передбачають обов’язковий державний і регіональний компоненти. Найбільше уваги приділяється „виховним предметам”: ідеологія і мораль, правила поведінки школярів та ін. У розкладі є такий нетрадиційний для інших країн світу предмет як праця і формування навичок до праці. У Китаї приділяють велику увагу фізичному вихованню й гігієні (наприклад, обов’язковий урок, вправи перед уроками та на перерві,). Так само цілеспрямовано здійснюється естетичне виховання. Розвиток музичних і образотворчих здібностей вважається сутністю загального розвитку.

Проте слід вказати й на такі недоліки в організації навчально-виховного процесу в початковій школі, як відмінність між програмами навчання й матеріально-технічної бази міських і сільських шкіл; надмірне регламентування поведінки дітей у школі, що призводить до пасивності їх у навчанні.