Клінічні варіанти лихоманки

В процесі діагностики у дитини лихоманки важливо відрізнити «червону» та «білу» гіпертермії та вияснити її причину.

У дітей частіше зустрічається «червона» гіпертермія:

· шкірні покриви помірно гіперемійовані, гарячі, вологі, кінцівки теплі;

· пришвидшення пульсу та дихання, відповідно до підвищення температури (на кожен градус вище 37,0⁰ С, задишка збільшується на 4 дихання в хвилину, а тахікардія на 10-15);

· поведінка дитини зазвичай звичайна,не дивлячись на підвищення температури до фебрильних та гіпертермічних цифр;

· жарознижуючу терапію слід проводити з 38,5⁰ С

Однак, якщо у дитини на тлі лихоманки, незалежно від ступеня вираженості гіпертермії, спостерігається погіршення стану, озноб, міалгії, погіршення самопочуття, прояви токсикозу, антипіретична терапія має бути введена одразу.

Для «білої» гіпертермії характерні наступні прояви:

· шкіра бліда, «мармурова», з ціанотичним відтінком нігтьового ложе та губ, позитивний симптом «білої плями», кінцівки холодні;

· надмірна тахікардія, задишка;

· порушення свідомості – в’ялість, можливе збудження, судоми, маячіння;

· неефективність від жарознижуючої терапії.

Однак, діти з групи ризику по розвитку ускладнень на тлі лихоманки потребують призначення жарознижуючої терапії при «червоній» лихоманці при наявності температури вище 38,0⁰ С, а при «білій» - навіть при субфебрильній температурі.

«Біла» лихоманка ускладнюється фебрильними судомами, які виникають внаслідок гіпоксії мозку (невідповідність між потребою та надходженням кисню на тлі гіперкатехоламінемії та дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу).