Визначення температурного режиму обмоток

Одним з критеріїв оцінки технічного стану обмоток і дета-лей електричних машин є згаданий температурний режим їх робо-ти. Порушення цього режиму звичайно призводить до різкого зни-ження строку служби або до виходу електрообладнання з ладу.

Перегрівання окремих місць станини електричних машин змінного струму свідчить про наявність міжвиткового замикання обмоток, а в електричних машинах постійного струму – про зами-кання обмоток на корпус в двох місцях. Загальне перегрівання обмоток електричних машин може свідчити про перевантаження, неправильне їх сполучення, про міжвиткові замикання, не справ-ності вентиляційних систем (пошкодження вентиляторів, забрудне-ння вентиляційних каналів) тощо.

Середню температуру обмоток електричних машин визнача-ють за їх опором постійному струму. Опір вимірюють в холодному стані обмоток і після їх нагрівання. При цьому приймається, що температура холодної обмотки дорівнює температурі повітря, яке оточує електричну машину. Середню температуру нагрітих мідних обмоток електричних машин і апаратів обчислюють за формулою:

(3.9)

де R_н, R_х – опір обмотки, відповідно, в нагрітому і холодному стані, Ом; Q _х – температура обмотоки в холодному стані, ⁰С. Якщо обмотка виготовлена з алюмінію, то в формулі число 235 замінюється на 245.

Гранично допустимі значення перевищення температури обмоток, деталей і вузлів електричних машин нормуються залежно від класу нагрівостійкості ізоляційного матеріалу.