Характеристика річкових судноплавних шляхів України у 1990,1995—2000 pp

Довжина річкових судноплавних шляхів
із знаками судноплавства, тис. км	4,0	3,3	3,1	3,0	2,9	2,3	2,3
у % до загальної довжини
з освітлювальними та світ-ловідбиваючими знаками, тис. км	3,6	1,7	1,5	1,1	1,0	0,3	0,5
у % до загальної довжини
з електрифікованою і гази­фікованою автоматичною і неавтоматичною обстановкою, тис. км	2,8	1,2	1,0	0,6	0,5	0,2	0,4
у % до загальної довжини
з гарантованими глибинами, тис. км	3,1	3,0	1,5	1,4	1,4	1,0	1,0
у % до загальної довжини
Довжина механізованих рі­чкових причалів загального користування, пог. км	10,9	11,6	11,4	15,5	16,1	16,1*	19,1*
у % до загальної довжини причалів

*3 урахуванням причалів промислових підприємств.

Експлуатаційна довжина річкових судноплавних шляхів загаль­ного користування становить 2,4 тис. км. Густота експлуатацій-

ної довжини річкових судноплавних шляхів — 4 км шляхів на 1000 км² території. Показники річкових судноплавних шляхів Украї­ни наведені в табл. 3.69.

Довжина магістральних трубопроводів загального користу­вання в 2000 р. становила 43,2 тис. км, з яких 35 тис. км — газо­проводи.

Транспортні системи країн Європи та СНД мають високі по­казники розвитку всіх видів транспорту. Транспортна мережа України поки що значно менш розвинута, ніж у розвинутих за­хідноєвропейських країнах. У таких країнах, як Франція та Німеч­чина, показники площі та кількості населення яких приблизно збігається з такими показниками України, довжина автомобіль­них шляхів відносно вища — відповідно в 4,8 та 3 рази. За якістю шляхів та рівнем їх сучасного обслуговування західноєвропейсь­кі країни в десятки разів переважають Україну. Показник довжи­ни залізничних колій в Україні на кінець 1998 р. можна порівняти з Польщею: 22,5 та 23,2 тис. км. Найвищий показник серед країн Європи має Німеччина — 38,1 тис. км. Серед країн Східної Єв­ропи найвищим є показник довжини залізничних колій у Польщі — 23,2 тис. км. Довжина електрифікованих залізничних колій в усіх країнах Європи зростає відповідно до довжини залізничних ко­лій, що пов'язано з розвитком європейських транспортних кори­дорів та пріоритетності електрифікованого залізничного транспорту як екологічно чистого виду. Найбільша густота залізничних колій (км на 10 тис. мешканців) спостерігається у країнах Східної Єв­ропи — Чехії, Угорщині, Словаччині (табл. 3.70). Україна має близькі значення відповідних показників до Болгарії, Румунії, а се­ред країн СНД — до Молдови та Вірменії.

Густота залізничної колії в Європі є найвищою у Чехії, Німеччи­ні, Угорщині. Україна має значно нижчий показник порівняно з краї­нами Західної Європи, але вищий серед країн СНД (табл. 3.70).

За показником довжини автомобільних шляхів Україна (на кі­нець 1998 р.) посідала четверте місце після Франції, Німеччини та Польщі, при чому він у шість разів менший за показник Фран­ції. За період 1990—1998 pp. довжина автошляхів у Франції зрос­ла на 170 тис. км, за цей же період в Україні — лише на 0,7 тис. км (падіння виробництва та інерційна переорієнтація транспортних потоків не зумовлювали розвиток перевезень в Україні). Густота автошляхів з розрахунку на 1 тис. км в Україні є низькою порів­няно з країнами Європи. У розрахунку на 10 тис. мешканців Украї­на має порівнянні показники з Угорщиною, Румунією, Словач­чиною, а серед країн СНД — з Росією, Грузією, Молдовою.

Таблиця 3.70

ГУСТОТА ШЛЯХІВ СПОЛУЧЕННЯ УКРАЇНИ ПОРІВНЯНО З КРАЇНАМИ ЄВРОПИ ТА СНД

Країна	Густота залізничних колій загального користування	Густота автомобільних шляхів з твердим покриттям
км на 10 тис. мешканців	км на 1000 км2	км на 10 тис. мешканців	км на 1000 км2
Україна	4,5
Країни Європи*
Австрія	7,0	68 П
Болгарія	5,2
Чеська Республіка	9,1
Франція	5,4
Німеччина	4,6
Угорщина	8,0
Польща	6,0
Румунія	5,0
Словаччина	6,9
Швейцарія	4,1
Країни СНД**
Азербайджан	2,7
Вірменія	2,4
Білорусь	5,4
Грузія	3,0
Казахстан	8,8
Киргизстан	0,9		—	—
Молдова	3,1
Росія	5,9
Таджикистан	8,1
Узбекистан	1,5

* Розраховано на основі показників 1998 р. ** Розраховано на основі показників 1999 р.

Таблиця 3.71