І функціонування різних видів транспорту

Транспортна система України являє собою таке територіальне поєднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту та служби перевезень, які, об'єднуючи всі види транспорту і всі ланки транспортного процесу в їх взаємодії, забезпечують функціону­вання всього народногосподарського комплексу. Формування та розвиток транспортної системи — складний економічний процес, який відбувається під дією об'єктивних закономірностей та за­лежить від соціально-економічних, історичних та природних чинників.

Транспортна система України об'єднує автомобільний, заліз­ничний, морський, річковий, авіаційний та трубопровідний види транспорту, розвиток і розміщення яких визначили галузева структура народного господарства, його територіальна організа­ція і вигідне економіко-географічне положення країни. При цьо­му економіко-географічне положення істотно вплинуло на про­ходження транзитних магістралей, трубопроводів, формування транспортних вузлів змішаного типу. Рівнинний рельєф сприяє повсюдному розміщенню шляхів сполучення. Вихід до узбереж­жя Чорного і Азовського морів, наявність зручних бухт на їх уз­бережжі вплинули на будівництво морських портів і розвиток

морського транспорту. Наявність судноплавних річок (Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг та ін.) сприяла розвитку річкового транспорту.

Одним з найважливіших елементів транспортної системи є мережа шляхів сполучення.

Великий вплив на транспорт справляє промисловість, бо вона формує основні вантажопотоки. Транспорт вивозить сільськогос­подарську продукцію в натуральному та переробленому вигляді, завозить корми, паливо, мінеральні добрива, будівельні матеріа­ли, сільськогосподарські машини та запчастини до них, перево­зить будівельні вантажі.

У процесі виробництва продукції та обміну нею між окре­мими державами, регіонами, містами складаються транспорт­но-економічні зв'язки, які проявляються у вантажопотоках. Транспортно-економічні зв'язки розрізняють за видами транс­порту, вантажами, розмірами території. Вони можуть бути між­народними, міжрегіональними та внутрішніми. Розміщення транспортно-економічних зв'язків залежить від рівня розвитку країн та може змінюватись під впливом суспільно-політичної ситуації у світі.

Безпосередньо з транспортом пов'язані зовнішня та внутрішня торгівля. Обсяг вантажообігу з закордонними країнами залежить від економічних стосунків з цими країнами. У внутрішній торгів­лі цей вантажообіг залежить від багатьох чинників: територіальної організації торгівлі і особливостей товарних ресурсів, розмірів та складу товарообігу, концентрації населення як споживача роздріб­ного товару та ін.

Великий вплив на формування транспортно-економічних зв'яз­ків справляють галузі спеціалізації України. Так, спеціалізація До­нецького і Придніпровського економічних районів на паливній, металургійній промисловості, важкому машинобудуванні обумов­лює те, що в структурі вантажопотоків цих районів переважає ву­гілля, руди чорних металів, машини. Транспортна система повин­на забезпечувати тут перевезення великих обсягів вантажів. Тому в їх транспортних системах провідна роль належить залізнично­му транспорту.

Причорноморський, Подільський і Карпатський економічні райони спеціалізуються на машинобудуванні та металооброб­ці, що також обумовило розвиток насамперед залізничного транспорту. За відсутності в цих районах місцевої сировинної бази для машинобудування в них направляються потоки чор­них металів, а в зворотному напрямку — готова продукція ма-

шинобудування. А в зв'язку з тим, що до галузей спеціалізації районів належать також галузі харчової та легкої промислово­сті, що перероблюють сільськогосподарську сировину, в їх транспортній системі велике місце займає і автомобільний транспорт.

У формуванні транспортної системи України важлива роль належить нафтовидобувній та нафтопереробній промисловості. Виникла потреба в розвитку мережі трубопроводів для перегонки сирої нафти та нафтопродуктів, а також розвитку залізничного транспорту для її транспортування. Окрім того, переорганізація України на отримання нафти з країн Близького Сходу вимагати­ме розвитку танкерного флоту та будівництва терміналів для збе­рігання нафти.

Роль агропромислового комплексу, і перш за все сільського господарства, у формуванні транспортної системи визначається рівнем розвитку та спеціалізацією сільськогосподарського вироб­ництва. Для районів з високорозвиненим сільським господарст­вом є необхідною висока забезпеченість насамперед автомобіль­ними шляхами та автотранспортом. Це пов'язане з тим, що низь­ка транспортабельність більшості видів сільськогосподарської продукції вимагає мінімальної кількості навантажувально-роз­вантажувальних операцій та високої маневреності транспорту. Це обумовлює необхідність розвитку автомобільного транспорту та мережі шляхів в областях з високим рівнем розвитку сільсько­господарського виробництва. До таких областей належать Він­ницька, Черкаська, Хмельницька, Полтавська, Київська та Кіро­воградська області. Транспортно-економічні зв'язки з більшості видів сільськогосподарської продукції мають внутрішньодержа­вний, а також внутрішньообласний характер. Головні потоки хлібних вантажів (озима пшениця, жито, ячмінь, гречка) йдуть зі степових та лісостепових районів України в Білорусь, Приба­лтику, Росію.

Великий вплив на обсяги та структуру перевезень мають зов­нішньоекономічні зв'язки України. Набуття Україною статусу незалежної держави привело до зміни транспортно-економічних зв'язків. У продуктообміні за багатьма видами вантажомістких товарів Україна переорієнтувалась на європейські країни. Значні обсяги надходження нафти очікуються з країн Близького Сходу, що викличе необхідність реконструкції транспортної системи Украї­ни, що склалася.

Розвиток туризму, а також ділових зв'язків населення України значно збільшили обсяг пасажиропотоків в західному напрямку.

Збільшення зв'язків України з європейськими країнами привели до необхідності проведення комплексу заходів щодо інтеграції транспортної системи України до загальноєвропейської транспорт­ної системи.

На розвиток транспортної системи та формування транзитних вантажопотоків через територію України великий вплив здійс­нить створення мережі міжнародних транспортних коридорів. Між­народний транспортний коридор передбачає використання заліз­ничного, автомобільного та водного видів транспорту. Ці шляхи сполучення виконують роль не тільки головної з'єднувальної ланки між багатьма державами світу, вони також є альтернати­вою всій транспортній мережі України, зокрема для перевізни­ків, які працюють на внутрішньодержавних маршрутах. Перед­бачається, що мережею міжнародних транспортних коридорів буде здійснюватися близько 50 % усіх внутрішніх перевезень. Цьому сприяє зручне їх географічне положення, велика пропус­кна спроможність, наявність пунктів сервісу та кращий техніч­ний стан.