ЗАВДАННЯ 1 страница

НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ (РОБОТУ) СТУДЕНТУ

Лукашовій Марині Дмитрівні, Соломенко Юлії Леонідівні ________

(прізвище, ім’я, по батькові)

________________________________________________________________________________________

1. Тема проекту (роботи) Зовнішньоекономічна діяльність банківських установ ______________________________________________________________керівник проекту (роботи) Семенов Андрій Анатолійович, к.е.н., доц.,

(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

затверджені наказом вищого навчального закладу від “___”________20__року №___________.

2. Строк подання студентом проекту (роботи)________________________

3. Вихідні дані до проекту (роботи)________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Консультанти розділів проекту (роботи)

Розділ	Прізвище, ініціали та посада консультанта	Підпис, дата
завдання видав	завдання прийняв

7. Дата видачі завдання_________ ______________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва етапів дипломного проекту (роботи)	Строк виконання етапів проекту (роботи)	Примітка

Студент ____________________________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

____________________________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник проекту _______________________________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

РЕФЕРАТ

Сторінок

Рисунків

Таблиць

Додатків

Об’єкт дослідження:	зовнішньоекономічна діяльність міжнародних банків
Ціль:	підвищення ефективності діяльності іноземної банківської установи на території України
Методи:	математичні та статистичні методи аналізу, які дають змогу дослідити систему управління ліквідністю та платоспроможністю та зробити порівняльний аналіз діяльності комерційного банку з іншими банками
Результати:	здійснено порівняльний аналіз діяльності "ОТП Банку", як іноземної банківської установи з іншими банками країни; визначені шляхи підвищення ефективності діяльності банку

Ключові слова: МІЖНАРОДНІ ОПЕРАЦІЇ, БАНКІВСЬКА СИСТЕМА, ЛІКВІДНІСТЬ, АКТИВИ ТА ПАСИВИ БАНКУ, МІЖНАРОДНІ БАНКИ,СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ, КРЕДИТНІ РИЗИКИ, ВАЛЮТНІ РИЗИКИ.

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ
1.1. Передумови виникнення та розвиток міжнародної діяльності банків
1.2. Класифікація та діяльність міжнародних банків
1.3. Банківська система України.
1.4. Види і напрямки діяльності комерційних банків України
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ОТП БАНК»
2.1. Загальна характеристика банку. Аналіз основних показників
2.2. Аналіз структури і динаміки активів та пасивів ПАТ «ОТП Банк»
2.3. Аналіз основних операцій банку
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ
3.1. Особливості функціонування ПАТ «ОТП Банк» в різних країнах
3.2. Аналіз стратегій зростання іноземних банків в Україні
3.3. Аналіз та порівняння основних показників ПАТ «ОТП Банк» з ПАТ«Ощадбанк» та ПАТ «ПриватБанк»
Висновки до розділу 3
РОЗДІЛ 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ОТП БАНК»
4.1. Рекомендації щодо покращення діяльності ПАТ «ОТП Банк»
4.2. Закордонний досвід управління ліквідністю комерційного банку
4.3. Шляхи мінімізації кредитних ризиків в ПАТ «ОТП Банк»
Висновки до розділу 4
РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1. Перелік законодавчих та нормативних документів, якими керуються на ПАТ «ОТП Банк»
5.2. Техніка безпеки на підприємстві
5.3. Пожежна безпека на ПАТ «ОТП Банк»
Висновки до розділу 5
РОЗДІЛ 6. ГРОМАДЯНСЬКА ОБОРОНА
6.1. Вступ до розділу
6.2. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечному об'єкті з викидом ХНР і розробка комплексу заходів щодо захисту персоналу та відвідувачів ПАТ «ОТП Банк»
6.2.1. Вихідні данні
6.2.2. Характеристика НХР – водень миш’яковистий
6.2.3. Розрахунок глибини та площі зони зараження, тривалості вражаючої дії НХР та часу підходу зараженого повітря до житлового масиву, на якому знаходиться об’єкт господарської діяльності ПАТ «ОТП Банк»
6.2.4. Розрахунок кількості і структури уражених
6.3. Висновки та рекомендації до розділу Цивільний захист

ВСТУП

Актуальність теми полягає у тому, що банківська система в Україні та світі - це одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки, тому що розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. Банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступають посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва та сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Важливим елементом ринкової інфраструктури, яка поступово створюється в Україні, є комерційні банки, яким належить вирішальна роль при залученні за плату тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб (пасивні операції) та надані їх на умовах відповідної процентної ставки тим підприємствам чи громадянам,які мають потребу в цих коштах (активні операції).

Незважаючи на позитивні зрушення в економіці України, що спостерігалися протягом останніх років, існуючий стан речей не можна вважати сприятливим для банківської діяльності. Такі фактори, як відсутність достатньої кількості платоспроможних позичальників, альтернативних кредитуванню напрямків інвестування коштів, недостатній рівень довіри населення до банківської системи, ставлять перед українськими банками надзвичайно складні завдання. Важливість ліквідності, як окремого банку, так і всієї банківської системи, продемонструвала фінансова криза, яка сильно ослабила позиції банків України. При цьому не слід забувати, що втрата банком своєї ліквідності може стати причиною втрати коштів або навіть банкрутства значної кількості його клієнтів. Це робить банківську ліквідність проблемою не тільки економічного, але й суспільного значення.

Метою дипломної роботи є підвищення ефективності діяльності іноземної банківської установи на території України. Предметом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність ПАТ «ОТП Банк».

Об’єкт дослідження: зовнішньоекономічна діяльність банківських установ.

Для реалізації поставленої мети в роботі необхідно вирішити наступні задачі:

‒ дослідити передумови виникнення та розвиток міжнародної діяльності банків;

‒ визначити класифікацію міжнародних банків;

‒ класифікувати напрямки діяльності банківських установ України;

‒ проаналізувати основні показники діяльності ПАТ «ОТП Банк»;

‒ дослідити структуру і динаміку активів та пасивів ПАТ «ОТП Банк»;

‒ дослідити основні операції банку;

‒ зробити аналіз стратегій зростання іноземних банків в Україні;

‒ порівняти основні показники діяльності ПАТ «ОТП Банк» з банками України;

‒ розробити рекомендації щодо покращення діяльності ПАТ «ОТП Банк»;

При написанні дипломної роботи використовувались математичні та статистичні методи аналізу, які дають змогу дослідити систему управління ліквідністю та платоспроможністю та зробити порівняльний аналіз діяльності комерційного банку з іншими банками.

Інформаційну базу при виконанні дипломної роботи складають матеріали нормативного та законодавчого характеру, публікації в спеціальних періодичних виданнях, підручники, внутрішні положення банку та інтернет сайти.

Питання управління ліквідністю, ризиками та платоспроможністю комерційних банків розглядаються у працях таких вчених, теоретиків та практиків, як Л. О. Примостка, А. М. Мороз, Г.Т. Карчева, О. Дзюблюк, Г. Загорій, І. Волошин, Т. Іванова, О. Мицак, І. Нужна, Д. Олійник, Лаврушин О. та інших.

Питанням дослідження та впровадження форфейтингу та факторингу у фінансову стратегію підприємста, яке проводить ЗЕД займаються такі вчені як І.Багрова, М.Дідківський, А.Кредісов, А.Румянцев, В.Покровська, Л.Стровський, Д.Пашко. Крім того. у напрямку вивчення особливих видів кредитування банківськими установами, факторинг та форфейтинг вивчався рядом вчених, які вивчають і удосконалюють банківські операції, а саме Л.Абалкін, Г.Гамідов, Л.Колесніков, Л.Руденко та інші.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

1.1 Передумови виникнення та розвиток міжнародної діяльності банків

Головною тенденцією розвитку світової економіки сьогодення є швидкий розвиток світових фінансових ринків та виникнення новітніх фінансових інструментів, котрі, у свою чергу, впливають на динамічний розвиток банківської справи. Банківська справа нині є високодинамічною діяльністю, яка вбирає в себе всі новітні технології міжнародних фінансових операцій та постійно перебуває в центрі уваги засобів масової інформації як результат функціонування валютного, грошового та фондового ринків. Основною рисою розвитку банківської діяльності є зростання кількості послуг, що їх надають міжнародні банки. Зовнішньоекономічні фірми не могли б розширювати свою діяльність без своєчасного припливу грошей та інших ресурсів, яких надають міжнародні банки. Банки не тільки спрощують рух потоків існуючих корпоративних ресурсів, а й сприяють забезпеченню кредитного фінансування на місцевих та міжнародних ринках.

Міжнародна банківська справа — система методів та підходів до організації й управління банківськими операціями, що здійснюються у міжнародному економічному та правовому середовищі. Це управління міжнародними банківськими операціями. Банки, які здійснюють міжнародні операції, є її суб’єктами.

Початок інтернаціоналізації діяльності окремих банківських установ збігається з періодом золотого стандарту, який забезпечував стабільність та конвертованість валют. Цей період характеризується також відсутністю спеціального оподаткування фінансових операцій, що сприяло міжнародному руху капіталів та пояснює появу перших транснаціональних компаній і перших банків з іноземними філіями. Наприклад, французькі банки розвили першу закордонну мережу протягом п’яти десятиліть на передодні Першої світової війни. Вони сконцентрували свої зусилля на організації фінансування міжнародної торгівлі в країнах Європи та колоніях французької імперії. Цю міжнародну діяльність припинила криза міжвоєнного періоду.

Перша світова війна та подальша криза 30-х років, крах золотого стандарту та нестабільність валютних курсів, упровадження протекціоністської політики стали суттєвими перешкодами для міжнародного руху капіталів і відповідно для розвитку міжнарод­них банків.

До кінця 50-х років ХХ ст. міжнародний рух капіталів залишався обмеженим як реакція на події Другої світової війни, а також збереження рестрикційних заходів з боку національних економік країн.

На початку 60-х років з переходом світової економіки в новий стан відносної рівноваги, що було обумовлено піднесенням європейської та японської економік і поступовою втратою лідируючих позицій США на світовій арені, а також поверненням до конвертованості валют провідних промислово розвинутих країн, міжнародний банківський бізнес набув нового розвитку. На початку 60-х років в Англії функціонувала вже значна мережа зарубіжних банківських відділень, основними завданнями яких були такі:

1) задоволення потреб зарубіжних філій корпоративних клієнтів своєї країни;

2) взяття участі в операціях на валютному ринку;

3)участь в операціях на стерлінговому ринку.

У 1960 р. тільки вісім американських банків мали відділення в інших країнах, а їхні сумарні активи становили менше 4 млрд дол. Нині понад 100 американських банків мають закордонні відділення, а їхні сумарні активи перевищують 500 млрд дол.

Швидкий розвиток міжнародного банківського бізнесу в 60-х роках був обумовлений виникненням та обслуговуванням євроринків, що розглядаються у темі «Особливості функціонування євроринку».

У післявоєнний період європейська економіка завершила своє відновлення та продовжувала активно розвиватися. Національні заощадження та інвестиції виявлялися недостатніми для покриття потреб у фінансуванні державних видатків та витрат приватного бізнесу. Таким чином, Європа стикнулася з проблемою дефіциту американських доларів. Потрібно було вести пошук нових джерел фінансування, які б замінили кошти за програмою плану Маршалла. Крім того, США з метою захисту національної валюти запровадили низку регулюючих заходів, що погіршило проходження американських зовнішніх платежів. Зокрема, правило Q, яке визначало максимально можливий розмір процентної ставки за депозитами американських банків. Європейські банки на відміну від американських перебували в кращих конкурентних умовах. Перші могли запропонувати вкладникам вищу депозитну ставку, що разом з іншими факторами в підсумку сприяло переливу капіталу з Америки в Європу.

Отже, розвиток зовнішнього економічного середовища підштовхував банківські установи до розвитку таких напрямів діяльності, як конвертація валют, залучення депозитів та надання кредитів в іноземній валюті, проведення міжнародних платежів тощо. Хоча ці напрями діяльності не були принципово новими, однак саме починаючи з 50-х років каталізатором міжнародної активності банків стало зростання міжнародної торгівлі, повернення до конвертованості валют промислово розвинутих країн, істотне зростання валютних ринків.

Кінець 70—80-х років — наступний період розвитку світової економіки та міжнародної банківської діяльності. Він характеризується дерегламентацією американських ринків, спрямованих на підвищення їх конкурентоспроможності порівняно з європейськими ринками. З метою попередження можливих конкурентних переваг Америки європейські фінансові центри розпочали новий етап лібералізації власних фінансових ринків. Запроваджені заходи, з одного боку, сприяли наближенню фінансових послуг банківських установ до потреб клієнтів, а з іншого — загострили конкуренцію та змусили банки шукати нові форми ринкової експансії.

80—90-ті роки минулого століття знаменуються тим, що відповіддю на загострення конкуренції стала поява низки фінансових інновацій, які кардинально змінили світову фінансову систему та вивели її на принципово новий рівень. Такими новаціями стали: поява ринку ф’ючерсів та ринку опціонів, розвиток офшорного бізнесу. Отже, з початку 80-х років фінансові ринки набули світових масштабів. Унаслідок взаємопроникнення та взаємозалежності західних економік національні фінансові ринки вже не могли залишатися відокремленими. Прогрес у техніці, передаванні та обробленні інформації, дерегулювання та лібералізація валютного обміну поступово забезпечили інтернаціоналізацію національних ринків промислово розвинутих країн.

У кінці ХХ ст. — на початку нового тисячоліття відбувається процес глобалізації фінансових ринків, який полягає в посиленні їхньої ролі в процесі руху фінансових ресурсів між країнами, що супроводжується зростанням міжнародної мережі фінансових організацій та виникненням якісних змін в їхній структурі управління та філософії менеджменту. Наприклад, 9 вересня 2002 р. на світовому валютному ринку була введена глобальна система міжбанківських розрахунків. Центральна роль у цій новітній системі приділяється спеціально створеному в Нью-Йорку банку «безперервно пов’язаних розрахунків», співзасновниками якого стали 36 провідних банків світу. Новий центр розрахунків напряму пов’язаний із сімома центральними банками, Федеральною резервною системою США, Європейським центральним банком, Банком Токіо та Банком Англії. Така система до п’яти годин скоротила час за розрахунками за операціями купівлі-продажу валюти. Вона також змінила традиційну схему торгівлі валютою на світовому ринку, за якою на всі розрахункові операції за угодами з валютою іншої країни вимагалося майже два дні за посередництва банку-кореспондента.

Отже, основними чинниками зростання ролі міжнародного банківського менеджменту на світових фінансових ринках є:

1) швидке зростання міжнародної торгівлі і багатонаціональних корпорацій, що почалося з 1960-х років;

2) розвиток євроринку.

Декларація про державний суверенітет та Закон "Про економічну самостійність Української РСР", які законодавче закріпили за Україною право самостійного формування власної банківської системи; заклали фундамент створення нових комерційних банків. За 1989 - 1991 pоки було зареєстровано біля двох десятків українських банків.

У процесі формування сучасної банківської системи України можна виділити п'ять етапів:

1) 1991-1992 pоки - це процеси перереєстрації та реорганізації. Із жовтня 1991 року Національний банк починає перереєстрацію комерційних банків України, що були зареєстровані ще Держбанком СРСР. У цей же період галузевий капітал, тобто, частка капіталу, вкладеного у комерційні банки різними державними установами, поступово витісняється ринковим капіталом спільних та малих підприємств, акціонерних товариств. Державні банки "Промінвестбанк", "Агропромбанк", "Укрсоцбанк" акціонуються, а точніше, приватизуються персоналом банків та великими клієнтами.

2) 1992-І993 роки — виникнення банків "нової хвилі". На цьому етапі з різних бюджетних і позабюджетних фондів та диверсифікації пасивів діючих банків виникає низка комерційних банків таких, як "Аваль", "Інко" (отримує самостійність від Москви), "Відродження", "Трансбанк" та інші. У комерційних банках спостерігається подальше зменшення частки "міністерського" капіталу, що було спричинено постановою Кабінету Міністрів "Про передачу міністерських пакетів акцій на управління до Міністерства фінансів України". Цією постановою передбачалося, що, Міністерство фінансів України буде одержувачем дивідендів за акціями, що належать іншим міністерствам. Зрозуміло, що це не влаштовувало власників акцій і вони поспішили вилучити свої кошти із комерційних банків та інших акціонерних товариств.

У цей же час спостерігалося масове народження дрібних "кишенькових" банків. Протягом року їх було зареєстровано більше сотні, значна частина з них мала приватний капітал, але цей капітал був надто мізерним, щоб забезпечити ліквідність банку. Ці банки непогано заробляли на гіперінфляції 1992 - 1994 pоків.

3)1994-1996 pоки - це етап банкрутства. Активізація роботи Національного банку України з побудови чіткої системи регулювання діяльності комерційних банків співпала з періодом призупинення інфляційних процесів, які були основним джерелом безбідного існування цілої низки комерційних банків. Ці банки не були готові до більш жорсткого контролю з боку НБУ, до зміни кон'юнктури фінансового ринку, до централізованого управління банківською системою, що поставило їх на межу банкрутства, Багато банків у цей період було ліквідовано: в 1994 році стали банкрутами та ліквідовано 11 банків; у 1995 році - 20 банків банкрутів, серед яких були найбільші комерційні банки -"Інко", "Відродження", "Економбанк", "Лісбанк"; у 1996 році прямими банкрутами стали 45 банків, а ще 60 опинилися у стані прихованого банкрутства. Процес масового банкрутства комерційних банків вніс ускладнення у функціонування не тільки банківської системи, а й позначився на всій економічній системі, була підірвана довіра до банківської системи у вкладників.

Для цього періоду характерні й інші процеси, які істотно впливали на структуру банківської системи України. На кредитно-фінансовому ринку України починають працювати іноземні банки та їхні представництва (всього їх було зареєстровано 14). З'являються 5 нових українських комерційних банків.

4)1996-2000 роки - стабілізація та впровадження національної валюти - гривні. Для цього етапу с характерною боротьба Національного банку з інфляційними процесами, створення сприятливих умов для проведення грошової реформи і введення в обіг національної грошової одиниці - гривні. Також у цей період посилився контроль за діяльністю комерційних банків із боку НБУ.

5) 2000-2001 pоки – прийняття нового Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг". Головна стратегічна мета комерційних банків у цей період – проведення комплексу управлінських, кадрових, технологічних та технічних перетворень для забезпечення умов розвитку Банку, як стабільного фінансового інституту, здатного зайняти лідируючі позиції на ринку фінансових послуг.

У роки незалежності України було не тільки реформовано, але й створено нову банківську систему:

1) створені основи дворівневої банківської системи, валютного ринку та ринку цінних паперів;

2) здійснено перший етап реформування грошової системи держави із введенням проміжної валюти - українського карбованця, що склало основу для проведення грошової реформи і введення національної грошової одиниці - гривні;

3) створено національну платіжну систему із запровадженням нових прогресивних технологій перерахування коштів на основі електронних платежів, що дозволило досягти світового рівня обробки інформації у сфері міжбанківських розрахунків, значно підвищити їхню надійність, дало можливість максимально обмежити ризик створення фальшивих грошей в обігу та скоротити до мінімуму термін проходження платежів;

4) введено у дію Банкнотно-монетний двір та фабрику банкнотного паперу, що дало можливість створити потужності з друкування банкнот та карбування монет;

5) реформовано та введено нові стандарти бухгалтерського обліку та звітності у банках;

6) напрацьовано нормативну базу для здійснення монетарної політики та банківського нагляду;

7) діяльність Національного банку України, його монетарна політика позитивно позначилися на подоланні гіперінфляції, керованості інфляційних процесів.

Проте тривала економічна, фінансова та платіжна криза, гальмування процесу ринкових перетворень економіки інвестиційного процесу, серйозні недоліки у діяльності комерційних банків у сфері кредитування, розрахунків, порушення багатьма з них економічних нормативів, невпорядкованість та нестабільність нормативно-правового регулювання, недосконалість податкового та фінансового законодавства визначають необхідність., поглиблення банківської реформи.

Було проведено фінансову реорганізацію банків, більш дієвим став контроль за їх діяльністю і виконанням умов функціонування з боку НБУ. Однак залишається значним системний ризик внаслідок надмірної відкритості банківської системи для слабких підприємств та неякісного менеджменту. Не вдається повністю задовольнити.потреби приватного сектору, який сьогодні активно зростає. Очевидно, що без прискорення банківських реформ суб'єктам господарювання буде важко одержати доступ до необхідних інвестиційних коштів. Крім того, їм бракуватиме інших (крім кредитних) банківських послуг високої якості.

Висока вартість фінансового посередництва, обмеженість кількості послуг, відсутність відповідної для країн із ринковою економікою фінансової структури, стимулів заощаджувати та розміщувати позичкові фонди, низька життєздатність фінансових інститутів (приховані банкрути), повільний прогрес у галузі створення стабільного ефективного банківського нагляду доповнюють те коло проблем, вирішення яких передбачає Державна комплексна програма реформування та розвитку банківської системи України.