Поняття, зміст і форма договору майнового найму. 1 страница

Права і обов'язки сторін за договором майнового найму.

Окремі види договору майнового найму.

ЛІТЕРАТУРА:

Конституція України від 28 червня 1996 року.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року.

Підручник «Цивільне право України» під редакцією О. Ст. Дзери, Н. С. Кузнецової 2002 рік.

Цивільне право України. Академічний курс під редакцією Я. М. Шевченка.

Поняття, зміст і форма договору майнового найму. За договором найму (оренда) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний термін (ст. 759 ЦК України).

Договір найму є найбільш поширеним зобов'язанням по передачі майна в користування. Розділ 58 ЦК України регулює відношення за договором найму. Слід відмітити, що в законодавстві і науковій літературі поряд з терміном «найм» широко уживаються «оренда», «лізинг», «прокат», якими позначають однотипні по своїй юридичній природі договори, кожен з яких має певні особливості, обумовлені предметом найму.

Договір майнового найму відрізняється від інших (суміжних) цивільно-правових договорів по таких ознаках:

наймач отримує майно не у власність, а лише в тимчасове користування. Цим договір майнового найму відрізняється від договорів купівлі-продажу, міни, дарування, по яких одержувач майна стає його власником. Окрім цього, оскільки користування майном за договором найму є тимчасовим, після закінчення терміну договору або у разі його дострокового розірвання наймач зобов'язаний повернути майно в тому ж стані, в якому він його отримав;

оскільки надане наймачеві майно підлягає поверненню, предметом договору найму можуть бути:

річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первинний вигляд при неодноразовому використанні, тобто неспоживча річ. Законом можуть бути встановлені види майна, які не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються нормами ЦК України і іншими законами;

майнові права, наприклад земельні паї;

підприємство як єдиний майновий комплекс (ст. 191 ЦК України).

Особливості оренди окремих видів майна можуть встановлюватися законами. Так, Закон України «О оренді державного і комунального майна» регулює порядок оренди майна цих видів власності. Згідно ст. 4 ці Закони об'єктом такого договору може бути майно цілісних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів. Ця ж стаття визначає майно, яке не може бути предметом оренди, відносячи до нього таке: цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, ділянок), цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій, цехів, ділянок) казенних підприємств, які здійснюють діяльність, передбачену частиною першої ст. 4 Закони України «Про підприємництво» (діяльність, пов'язана з оборотом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється згідно Закону України «О обороті в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів») цілісні майнові комплекси казенних підприємств.

Особливості оренди водних об'єктів регулюються Водним кодексом України. Так, згідно ст. 51 цього Кодексу в користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення і ставки, які знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборазведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також в лікувальній і оздоровчій меті.

Закон України «Про господарську діяльність в Озброєних Силах України» встановлює, що передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримки на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності. Умови і порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за узгодженням з Міністерством оборони України (ст. 7 Закону).

Порядок і умови проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна затверджений загальним наказом Фонду державного майна України і Міністерства оборони України від 26 липня 2000 р. № 1549/241, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 р. за № 490/4711. Окрім цього, ухвалою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000 р. № 778 затверджений Порядок надання дозволу військовим частинам Озброєних Сил України на передачу закріпленого за ними рухомого і нерухомого майна в оренду.

Договір найму є договором двостороннім, оскільки будь-яка із сторін цього договору набуває прав і стає взаємно зобов'язаною; консенсусним, оскільки він вважається поміщеним унаслідок досягнення між сторонами згоди незалежно від моменту передачі речі.

Передача в найм є актом розпорядження, тому наймодавцем повинен бути власник речі або особа, якій належать майнові права. Окрім цього, наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Стаття 5 Закону України «О оренді державного і комунального майна» визначає, що орендодавцями можуть бути:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна, а також майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації (корпоратизації), які є державною власністю, окрім майна, яке належить до майнового комплексу Національної академії наук України;

органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування управляти майном, — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим або знаходиться в комунальній власності;

державні і комунальні підприємства — щодо окремого індивідуально певного майна і нерухомого майна площею до 200 кв. м, а з дозволу органів, вказаних в абзацах 2, 3 цих статті, — також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, ділянок) і нерухомого майна, яке перевищує площу 200 кв.м.

Згідно ст. 762 ЦК України договір найму є відшкодувальним. За користування майном з наймача стягається плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі і інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися по вибору сторін в грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлений періодичний перегляд, зміна (індексація) розміру плати за користування майном. Так, згідно ст. 10 Закону України «О оренді державного і комунального майна» істотною умовою договору передбачене те, що орендна плата здійснюється з урахуванням її індексації. Слід зазначити, що існують підзаконні нормативні акти, які регулюють розмір орендної плати державного і комунального майна. Зокрема, ухвалою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 затверджена Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна. Методикою затверджені ставки орендної плати щодо залишкової вартості об'єкту оренди або до експертної вартості, які встановлюються в процентному відношенні. Так, використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням для розміщення нічних клубів, казино, інших установ ігорного і шоу-бізнесу — 20 відсотків, а розміщення установ охорони здоров'я і соціальної допомоги (з частковим самофінансуванням) — 1 відсоток.

Вказана Методика також передбачає порядок використання орендної плати. У випадку, якщо орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення або представництво, орендна плата прямує за: цілісні майнові комплекси державних підприємств — до державного бюджету; нерухоме майно державних підприємств, організацій — 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких знаходиться це майно; майно, яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), — до державного бюджету. Якщо господарське товариство, створене в процесі приватизації (корпоратизації), утримує об'єкти житлового фонду, які не увійшли до його статутного фонду, — 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків — господарському суспільству.

У випадку, якщо орендодавцем майна є державне підприємство, організація (окрім підприємств, установ і організацій, які знаходяться у веденні Національної академії наук України), орендна плата прямує: за окреме індивідуально певне майно підприємства, організації (окрім нерухомого) — підприємству, організації; за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, за нерухоме майно — 70 відсотків орендної плати підприємству, організації, 30 відсотків — до державного бюджету.

У разі оренди, закріпленого за військовими частинами, установами, установами і організаціями Озброєних Сил України, інших військових формувань рухомого і нерухомого військового майна, орендна плата згідно ст. 8 Закону України «Про господарську діяльність в Озброєних Силах України» прямує до державного бюджету.

Засоби, отримані від оренди об'єктів майнового комплексу Національної академії наук України, в повному об'ємі прямують на виконання статутних завдань Національної академії наук України і підприємств, установ і організацій, які знаходяться у веденні Національної академії наук України.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, по яких він не відповідає, можливість користування майном істотним чином зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлене договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним по обставинах, за які він не відповідає.

Договір найму має тимчасовий характер, навіть якщо він поміщений без вказівки терміну, тобто цей договір є терміновим.

Договір найму полягає на термін, обумовлений сторонами і встановлений договором (ст. 763 ЦК України).

Істотною умовою договору оренди державного і комунального майна є термін (ст. 10 Закону України «О оренді державного і комунального майна»), у зв'язку з чим такий договір може полягати лише на визначений договором термін.

Якщо термін найму не встановлений, договір найму вважається поміщеним на невизначений термін.

Будь-яка із сторін договору найму, ув'язненого на невизначений термін, може відмовитися від договору у будь-який час, письмово попередивши про це іншу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший термін для попередження про відмову від договору найму, ув'язненого на невизначений термін.

У законодавстві можуть бути встановлені максимальні (граничні) терміни договору найму окремих видів майна. Так, ст. 17 Закону України «О оренді землі» встановлює, що термін договору оренди землі не може бути більш ніж 50 років. Якщо до закінчення встановленого законом максимального терміну найму жодна із сторін не відмовилася від договору, ув'язненого на невизначений термін, він припиняється із закінченням максимального терміну договору.

Договір найму, термін якого перевищує встановлений законом максимальний термін, вважається поміщеним на термін, який відповідає максимальному терміну.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення терміну договору найму, то, через відсутність заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається відновленим на термін, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно в користування негайно або в строк, встановлений договором найму.

Згідно ст. 13 Закону України «О оренді державного і комунального майна» орендоване майно (окрім окремого індивідуально певного майна) включається в баланс підприємства, господарського товариства з вказівкою, що це майно є орендованим.

2. Права і обов'язки сторін за договором найму. Основним обов'язком наймодавця є надання наймачеві майна в змозі, яке відповідає умовам договору і призначенню майна. Цей обов'язок наймодавця кореспондує суб'єктивне право наймача вимагати надання йому саме того індивідуально певного майна, яке вказане в договорі.

Не передача майна наймачеві вабить певні правові наслідки (ст. 766 ЦК України).

Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право на власний вибір:

вимагати від наймодавця передачі майна і відшкодування збитків, заподіяних затримкою;

відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування заподіяних йому збитків.

Згідно ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ в комплекті і в змозі, які відповідають умовам договору найму і її призначенню. Окрім цього, наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості і недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або привести до пошкодження самої речі під час користування її.

Наймач зобов'язаний в присутність наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передачі речі не переконається в її справності, річ вважається такою, яка передана йому в належному стані.

Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього терміну найму (ст. 768 ЦК України).

Якщо в речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, опиняться недоліки, які перешкоджають її використанню згідно з угодою, наймач має право на власний вибір вимагати:

заміни речі, якщо це можливо;

відповідного зменшення розміру плати за користування річчю;

безвідплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення;

розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому заподіяні.

Права третіх осіб на річ, передану по найму (ст. 769 ЦК України). Передача речі по найму не припиняє і не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави.

При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, яка передається по найму. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, яка передається по найму, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору і відшкодування збитків.

У разі зміни власника речі, переданій по найму, згідно положенням ст. 770 ЦК України до нового власника переходять права і обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити в договорі найму умову, по якій у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Річ, передана в найм, може бути застрахована (ст. 771 ЦК України). У разі передачі по найму речі, яка була застрахована наймодавцем, договір страхування не припиняє дії.

Договором або законом може бути встановлена обов'язок наймача укласти договір страхування речі, яка передана по найму.

Страхування є обов'язковим у разі оренди державного і комунального майна (ст. 10 Закону України «О оренді державного і комунального майна»).

Ряд обов'язків за договором майнового найму покладається на наймача. Так, наприклад, ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе наймач, який затримав повернення речі наймодавцю (ст. 772 ЦК України).

За загальним правилом наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно її призначенню і умовам договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому по найму, не по її призначенню або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору і відшкодування збитків.

Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому по найму, лише з відома наймодавця (ст. 773 ЦК України).

Окремо регулюються питання права власності на плоди, продукцію, доходи, отримані від користування річчю, переданою по найму. Так, згідно ст. 775 ЦК України право власності на плоди, продукцію, доходи, отримані наймачем унаслідок користування найманою річчю, належать наймачеві.

Користуючись переданим по найму майном, наймач може проводити ті або інші поліпшення. Зокрема, поточний ремонт речі, переданої по найму, проводиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлене договором або законом.

Що стосується капітального ремонту речі, переданої по найму, то він проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлене договором або законом (ст. 776 ЦК України).

Капітальний ремонт проводиться в строк, встановлений договором. Якщо термін не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною необхідністю, капітальний ремонт може бути проведений в розумний термін.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, і це перешкоджає її використанню згідно призначенню і умовам договору, наймач має право:

відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок оплати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

вимагати розірвання договору і відшкодування збитків.

Наймач має переважні права перед іншими особами, а саме:

у разі належного виконання своїх обов'язків за договором найму, після закінчення терміну договору має переважне права перед іншими особами на укладення договору найму на новий термін, повідомивши про свої наміри наймодавця до закінчення терміну договору найму в строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, — в розумний термін. Умови договору найму на новий термін встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати і інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється;

у разі продажу речі, переданій в найм, має переважне права перед іншими особами на її придбання.

У разі порушення цих прав наймодавцем наймач має право звернутися до суду за їх захистом.

Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наимодателя (ст. 778 ЦК України).

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Якщо поліпшення речі зроблене за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості проведених витрат або на залік їх вартості в рахунок оплати за користування річчю.

Якщо унаслідок поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частина наймача в праві власності повинна відповідати вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлене договором або законом.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Наслідком погіршення речі, переданої в найм, є зобов'язання наймача усунути погіршення речі, яке відбулося по його провині (ст. 779 ЦК України).

У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування заподіяних йому збитків.

Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це відбулося унаслідок нормального її зносу або упущень наймодавця.

Відповідальність за шкоду, яка причинна у зв'язку з використанням речі, переданої по найму. Шкода, заподіяна третім особам у зв'язку з використанням речі, переданої по найму, відшкодовується наймачем на загальних підставах (ст. 780 ЦК України).

Шкода, заподіяна у зв'язку з використанням речі, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це відбулося унаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про яких він не знав і не міг знати.

Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, заподіяну унаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про яких він не знав і не міг знати, є нікчемним.

Припинення договору найму. Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи — наймача, якщо інше не встановлене договором або законом (ст. 781 ЦК України).

Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ст. 782 ЦК України).

У разі відмови наймодавця від договору найму договір вважається розірваним з моменту отримання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

наймач без дозволу наймодавця передав річ в користування іншій особі;

наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст. 783 ЦК України).

Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

Наймодавець передав в користування річ, якість якої не відповідає умовам договору і призначенню речі;

наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі (ст. 784 ЦК України).

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцю річ в змозі, в якому вона була отримана, з урахуванням нормального зносу, або в змозі, яке було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ст. 785 ЦК України).

До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана в користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг терміну позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача — з моменту припинення договору найму (ст. 786 ЦК України).

Піднайм. Наймач має право за згодою наймодавця передавати наймані речі в користування іншій особі за договором піднайму, якщо інше не встановлене договором або законом (ст. 774 ЦК України).

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму. При цьому термін договору піднайму не може перевищувати терміну договору найму.

3. Окремі види договору майнового найму. Прокат — це договір, по якому наймодавець, що здійснює підприємницьку діяльність по передачі речей в найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві в користування за плату на певний термін. Виділення такого виду договору пов'язане з суб'єктним складом. Як наймодавець, виступати може лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Згідно окремим видам речей може існувати спеціальне правове регулювання прокату. Так, згідно ст. 9 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 р. № 113/98, наказом Держстандарту України від 12 травня 1999 р. № 220 був затверджений «Порядок обліку тих підприємств (їх об'єднань), установ, організацій і громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки».

Прокат є різновидом договору найму і по своїй правовій природі — договором приєднання. Договором приєднання згідно ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені одній із сторін у формулярах або інших стандартних формах, і може бути поміщений лише приєднанням другої сторони до запропонованого договору в цілому. Тому наймач не має права запропонувати свої умови договору. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату, але вони не можуть розширювати прав наймачів, встановлених законом. Умови договори прокату, які погіршують положення наймача в порівнянні з тим, що встановлене типовими умовами договору, є нікчемними.

Договір прокату є публічним договором, то є договором, по якому одна сторона — підприємець узяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг будь-якому, хто до неї звернеться (ст. 633 ЦК України).

Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб (телевізор, холодильник і тому подібне).

Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором. Зокрема, це можуть бути вимірювальні прилади.

Оскільки договір прокату є договором приєднання і публічним договором, то плата за прокат речі встановлюється по тарифах наймодавця і є однаковою для всіх наймачів.

Договір прокату має свої особливості щодо надання права наймачеві:

наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцю у будь-який час. Плата за прокат речі, яка сплачена наймачем за весь термін договору, зменшується відповідно тривалості фактичного користування річчю (ст. 790 ЦК України);

наймач не має права на укладення договору піднайму і не набуває переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем (пункти 1, 2 ст. 791 ЦК України);

на наймача не можна покладати обов'язок по проведенню капітального і поточного ремонту речі, оскільки це є обов'язком наймодавця, якщо він не доведе, що пошкодження речі відбулося з вини наймача (ч. 3 ст. 791 ЦК України).

Договір оренди (найму) земельної ділянки. За договором найму (оренда) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором термін у володіння і користування за плату (ст. 792 ЦК України).

Земельна ділянка може передаватися в найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймищами, які знаходяться на нім, або без них.

Відношення щодо найму (оренда) земельної ділянки регулюються ст. 792 ЦК України і Законом України «О оренді землі».

Згідно ст. 4 ці Закони об'єктами оренди є земельні ділянки, які знаходяться у власності громадян і юридичних осіб України, територіальних общин сів, селищ, міст (комунальній власності), держави.

При передачі в оренду земельних ділянок громадянами, які мають право на земельну частину (пай) в недержавному сільськогосподарському підприємстві, їх місцеположення визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування згідно спеціальним землевпоряджувальним проектам, які затверджуються загальними зборами членів сільськогосподарського підприємства або зборами уповноважених, а в акціонерному суспільстві — загальними зборами товариства.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни і юридичні особи України, у власності яких знаходяться земельні ділянки. Орендодавцями земельних ділянок, які знаходяться в комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільської, селищної, міської ради. Орендодавцями земельних ділянок, які знаходяться в державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і Кабінет Міністрів України в межах їх повноважень.

Згідно ст. 13 цього Закону договір оренди земельної ділянки полягає у письмовій формі. Невід'ємною його частиною є план (схема) земельної ділянки, яка завіряється нотаріально по його місцезнаходженню:

на строк до 5 років — за бажанням однієї із сторін договору;

на термін більше 5 років — в обов'язковому порядку.

Стаття 14 цього Закону передбачає перелік істотних умов договори, до яких відносить: об'єкт оренди (місцеположення і розмір земельної ділянки); термін договору оренди; орендну плату (розмір, індексація, форми платежу, терміни і порядок внесення і т.п); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяжило щодо використання земельної ділянки; сторона, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту оренди або його частини; відповідальність сторін.

Відсутність в договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди згідно ст. 18 цього Закону, яка встановлює, що укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Факт державної реєстрації упевняється друком реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи і вказівкою дати реєстрації на всіх екземплярах договору. Один зареєстрований екземпляр договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію.

Порядок і органи, які здійснюють державну реєстрацію, визначаються ухвалою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. № 2073 «О затвердженні Порядку державної реєстрації договорів оренди землі».

Державна реєстрація договорів оренди здійснюється виконавським комітетом сільської, селищної і міської ради, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями по місцю розташування земельної ділянки. Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів в містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів.