Методи розрахунку витрат підприємства

Витрати плануються в цілому по підприємству без виділення витрат на конкретні товари (продукцію власного виробництва).

План витрат розробляється підприємством самостійно і являє собою найважливіший розділ фінансового плану.

Для розрахунку витрат використовується наступна інформація:

- обсяг і структура товарообороту підприємства;

- виробнича програма;

- штатний розклад;

- показники розвитку матеріально-технічної бази підприємства;

- показники місцезнаходження постачальників;

- види транспорту, якими буде здійснюватись перевезення товару;

- тарифи, розцінки, оптові ціни за послуги і роботи, надана сума кредиту;

- інші розрахункові показники, використовувані для внутрішньогосподарського планування;

- матеріали аналізу витрат за звітний період.

Основною задачею розрахунку витрат на плановий період є визначення оптимального рівня витрат, при якому можливе нарощування обсягів продажу продукції і прибутку без зменшення високої якості обслуговування споживачів.

Планування витрат здійснюється слідуючими методами: виходячи із фактично досягнутого рівня, шляхом техніко - економічних розрахунків величини витрат кожної статті.

У практичній роботі підприємство використовує метод визначення витрат, виходячи з фактично досягнутого рівня і плануємого росту товарообороту. (Найбільш прогресивний метод - техніко-економічні розрахунки кожної статті витрат).

Стаття 1. Витрати на перевезення.

Витрати на перевезення розраховуються за видами перевезень. Витрати на перевезення залізничним, водним і повітряним транспортом планують у залежності від умов постачання товарів, визначених під час укладення договорів постачання. Якщо в договорах визначені умови розрахунків «франко-постачальник», то транспортні витрати відносяться за рахунок підприємства.

Сума витрат по перевезенню зазначеними видами транспорту розраховується на основі планованого об’єму вантажообігу, середнього віддалення перевезень, щодо діючих тарифів на окремі види транспорту і розцінок за вантажно-розвантажувальні роботи та інші транспортні витрати. Розрахунок суми витрат по перевезенню:

ВП = ТФ ×ВО × СВ + ВП_рр + іТВ,

де ВП – сума витрат по перевезенню;

ТФ- діючі тарифи на окремі види транспорту;

ВО – вантажообіг у тоннах;

СВ – середнє віддалення перевезення;

ВП_рр – вартість погрузочно - розвантажувальних робіт;

іТВ – інші транспортні витрати.

Обсяг вантажообігу визначається в тоннах. Якщо в договорах постачання не зазначена кількість постачання в тоннах, то розрахунок обсягу вантажообігу визначається діленням загальної вартості товарів по постачанню на середню вартість тонни товарів.

Таким чином, витрати на перевезення залізничним, водяним, повітряним транспортом включають вартість перевезення, вартість вантажно-розвантажувальних робіт на станціях, пристанях, аеропортах силами позаштатних робітників; вартість інших транспортних витрат (утримання власних під'їзних колій, подача вагонів, збереження вантажів на станціях і ін.) Обсяг перевезень товарів автомобільним транспортом розраховується на весь вантажообіг по всіх різновидах доставки:

- по доставці на склади підприємства з залізничної станції; пристаней, аеропортів товарів, що надходять від постачальників з інших міст;

- по доставці на залізничні станції, пристані й в аеропорти товарів, що відвантажуються зі складів в інші міста покупцям;

- по доставці товарів із власних складів на склади покупців, у роздрібну мережу і населенню.

Об’єм перевезень сировини, товарів, напівфабрикатів розраховується на підставі плану постачання. Крім ваги товарів в обсяг вантажообігу включається і вага тари, яка визначена по маркіруванню чи розрахунковим шляхом. Масу сировини, товарів і напівфабрикатів називають фізичним вантажообігом.

Для розрахунку витрат на перевезення автомобільним транспортом враховується транспортний вантажообіг, що дорівнює фізичному з урахуванням повторних перевезень.

Приклад 3. Маса товарів складає 950т, маса тари – 38% або 361т. (950 × 38): 100.

Повторні перевезення дорівнюють 15% ваги.

Визначити об’єм транспортного вантажообігу:

950 + 361 = 1311 т.

Розмір повторних перевезень становитиме:

1311 × 15%: 100 = 196,7 т.

Тоді транспортний вантажообіг складатиме:

1311 + 196,7 = 1507,7 т.

Планова сума витрат на перевезення автотранспортом розраховується на основі даних обсягу транспортного вантажообігу, відстань перевезення, класу вантажу, типу автомобіля і тарифів на перевезення автотранспортом.

До обсягу витрат на перевезення товарів автотранспортом додаються витрати на оплату вантажно-розвантажувальних робіт з розцінок за тонну ваги, а також витрати на експедиційні операції, якщо це передбачено угодами.

При централізованій доставці товарів витрати на перевезення визначаються множенням вартості перевезених товарів по кожному асортименту на величину ставки перевезення, навантаження і розвантаження, встановлену в договорах.

Для доставки дрібних партій товарів, як правило, використовується сучасний автотранспорт.

Погодинні тарифи, установлені за одну машино-годину. Сума витрат на такі перевезення визначається на основі даних про кількість використовуваних машин, кількості годин роботи і тарифів.

У тих випадках, коли підприємство має власний транспорт для перевезення товарів, планується собівартість перевезень. У собівартість перевезень включаються наступні витрати:

- вартість пально-мастильних матеріалів і інших матеріалів, предметів для належної експлуатації транспортних засобів;

- плата за обслуговування транспортних засобів сторонніми підприємствами;

- збори за проходження технічного огляду;

- витрати на оплату праці водіїв, механіків і ін. транспортних працівників;

- нарахування на заробітну плату;

- амортизація транспортних засобів, приміщень, гаражів, їхнього устаткування й ін.;

- витрати на поточний ремонт;

- поточні витрати на утримання приміщень, гаражів, їхнього устаткування;

- знос малоцінних і швидкозношенихпредметів;

- інші витрати, пов'язані з експлуатацією власного автогужового транспорту.

Стаття 2. Витрати на оплату праці.

У даній статті враховуються витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати штатних і позаштатних працівників.

Витрати на оплату праці штатних працівників розраховуються, виходячи зі штатної чисельності працівників і посадових окладів, надбавок, доплат відповідно до прийнятого в підприємстві положення про оплату праці.

Стаття 3. Витрати на оренду і утримання основних фондів.

До складу витрат по даній статті включаються наступні групи:

- витрати на оренду приміщень, устаткування й інвентарю розраховуються виходячи з орендованої площі чи ємкості, кількості інвентарю і ставок орендної плати, передбачених у договорах з підприємствами, що знаходяться в комунальній власності. Орендна плата у витрати включається по ставках, установлених місцевими органами державної влади;

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію й ін.

Розрахунок витрат на опалення здійснюється, виходячи з площі опалювальних приміщень, видів палива і його вартості, тривалості опалювального сезону і норм витрати палива, а у випадку надходження тепла від ТЭЦ – із затверджених розцінок на пар і гарячу воду, кількості використаної теплової енергії;

- витрати на освітлення розраховуються, виходячи з кількості необхідної енергії і діючих тарифів. Необхідна планова кількість електроенергії в квт /год. розраховується в залежності від кількості освітлювань відповідно до норм освітлення за 1 м² площі, від кількості і потужності електроприладів, двигунів і ін. машин, що споживають енергію;

- витрати на водопостачання та інші комунальні послуги розраховуються, виходячи з кількості необхідної води, обсягів послуг і діючих тарифів;

- витрати на вивіз сміття, відходів, утримання у чистоті приміщень і територій розраховуються, виходячи з обсягу послуг і діючих тарифів. Сюди ж включаються витрати на придбання предметів і засобів догляду за приміщеннями в обсязі їхньої вартості;

- витрати на протипожежні засоби розраховуються, виходячи з вартості матеріалів, тарифів на зарядку і перевірку справності вогнегасників, а також відповідно договорів на послуги пожежної охорони;

- витрати на перевірку і таврування вимірювальних приладів розраховуються, виходячи з їхньої кількості і середньої вартості обслуговування одного приладу;

- витрати на утримання охорони і на обслуговування засобів сигналізації визначаються, виходячи з укладених договорів.

Стаття 4. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних

фондів і нематеріальних активів.

Розмір амортизації розраховується, виходячи з норм амортизаційних відрахувань і середньорічної вартості основних фондів і нематеріальних активів (НА). Середньорічна вартість основних фондів визначається з урахуванням термінів введення в експлуатацію і термінів вибуття основних фондів (ОФ) по формулі:

ОФ = Оф_п + Оф_вв – Оф_вб,

де ОФ – середньорічна вартість основних фондів підприємства;

Офп – вартість основних фондів на початок планованого періоду;

Офвв – середньорічна вартість основних фондів, що вводяться;

Офвб – середньорічна вартість основних вибулих фондів.

Середньорічна вартість основних фондів, що вводяться в експлуатацію, розраховується:

ОФ_вв = ^{Офвв х t раб. ,}

12

де Оф_вв – середньорічна вартість основних фондів, що вводяться

t раб - кількість робочих місяців після введення в експлуатацію

основних фондів.

Середньорічна вартість основних фондів, що вибувають, розраховується аналогічним методом.

Приклад 4. На початок поточного року вартість холодильного устаткування

складає 25,4 тис.грн. В цьому року з 01 квітня вводиться до

експлуатації холодильне устаткування на 12,6 тис.грн., вибуття – з

15 вересня – 6,9 тис.грн. Норматив амортизаційних відрахувань - 10%.

Визначити суму амортизаційних відрахувань.

Середньорічна вартість холодильного устаткування складає:

_{25,4 +} 12,6 ×9 _- 6,9 × 3 ₌ 25,4 + 9,45 – 1,73 ₌ 33,12 тис.грн.

12 12

Тоді сума амортизаційних відрахувань становитиме:

33,12 × 10% _{= 3,32 тис.грн.}

Стаття 5. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати

на поточний ремонт основних фондів.

Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт розраховуються, виходячи з норм і середньорічної вартості основних фондів. Розрахунки витрат на поточний ремонт визначаються, виходячи з вартості матеріалів, їхньої доставки, витрат на оплату праці працівників, зайнятих ремонтом і ін. Зазначені витрати зараховуються у витрати згідно кошторису і графіку ремонтних робіт.

Стаття 6. Знос санітарного одягу, столової білизни і малоцінних

предметів.

Витрати, пов'язані зі зносом санітарного і спеціального одягу, взуття, столової білизни, посуду, приладів розраховуються, виходячи з потреби в них, вартості одиниці і термінів служби.

Витрати, пов'язані зі зносом предметів, інструментів, інвентарю визначаються з вартості одиниці і термінів служби. Вони плануються з урахуванням фізичного зносу малоцінних предметів на початок періоду, їхнього надходження і вибуття. Малоцінні швидкозношені предмети, терміном дії до 1 року включаються в оборотні активи і при передачі до експлуатації списуються на витрати підприємства. Малоцінні швидкозношені предмети, терміном дії більше одного року, відносяться до малоцінних необоротних активів і на них нараховується знос.

Стаття 7. Витрати на паливо, газ, електроенергію для виробничих

цілей.

Витрати по статті визначаються, виходячи з норм витрат палива, електроенергії на 1 тис.страв обідньої продукції в діючих цінах. Для спрощення розрахунків витрати можна визначити на основі фактичних витрат на 100 грн. реалізованої власної продукції в прогнозованих обсягах її реалізації в планованому періоді.

Стаття 8. Витрати на збереження, підсортування, обробку, упакування і

передпродажну підготовку товарів.

Витрати по цій статті визначаються згідно елементів витрат шляхом прямих техніко-економічних розрахунків, виходячи з таких показників: кількості товарів, що вимагають цих витрат, структури товарообороту, витрати на одиницю товару, вартості усіх матеріалів за діючими цінами, норми витрат за тонну товарів, на 1 тис.грн. товарообороту.

Витрати на збереження холодильного устаткування розраховуються, виходячи з кількості і видів холодильного устаткування, кількості товарів, що підлягають охолодженню, термінів їхнього збереження, вартості електроенергії, видів матеріалу, витрат на оплату послуг сторонніх організацій з технічного обслуговування.

Стаття 9. Витрати на рекламу.

Витрати на рекламу визначаються шляхом прямого техніко-економічного розрахунку відповідно до плану рекламних заходів, які передбачається реалізувати в плановому періоді. У плані заходів, пов'язаних з рекламою, передбачається кошторис витрат для кожного з них. Розрахунки здійснюються, виходячи з вартості матеріалів і товарів, використовуваних для здійснення рекламних заходів, послуг радіо, телебачення тощо.

Стаття 10. Відсотки за кредити.

До даної статті відносяться витрати на сплату % за користування фінансовими кредитами, отриманими для поповнення власних оборотних коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності незалежно від термінів кредитування.

Розрахунок на планований період цих витрат здійснюється, виходячи з потреби в кредитах, пайової участі власних оборотних коштів в оплаті товарів і % ставки за кредит.

Стаття 11.Утрати товарів у межах норм природного збитку під час

перевезення, збереженні і реалізації.

Утрати товарів розраховуються, виходячи із запланованих обсягів продажу окремих товарів за мінусом обсягу реалізації фасованих і штучних товарів і діючих норм товарних утрат природного збитку, бою, брухту й ін., диференційованих по товарам, сезонам і територіальним зонам.

Стаття 12. Витрати на тару.

До даної статті відносяться наступні витрати:

- амортизація власної інвентарної тари і тари-устаткування;

- витрати на ремонт власної тари;

- амортизація багатооборотної заставної тари, що відшкодовується постачальником;

- витрати, пов'язані з ремонтом і природним зносом тари-устаткування у частині відшкодованої постачальником;

- витрати на навантаження, розвантаження і перевезення порожньої тари, при поверненні постачальникам і постачальним організаціям;

- витрати на очищення, прошивання, пропарювання тари, вартість тари списаної наслідку зносу.

Для визначення витрат по цій статті розраховуються кількість і вартість тари по видах і сума уцінки при її поверненні.

Амортизація власної тари розраховується по нормам, а багатооборотної –за угодами з постачальниками.

Витрати на ремонт і перевезення тари розраховуються, виходячи з обсягів перевезення, ремонту, розцінок і тарифів на ремонтні роботи і перевезення.

Стаття 13. Відрахування на соціальні заходи.

До даної статті відносяться:

1) відрахування на державне соціальне страхування, включаючи відрахування на

обов'язкове медичне страхування;

2) відрахування на державне пенсійне страхування, а також відрахування на

додаткове пенсійне страхування;

3) відрахування у фонд сприяння зайнятості населення;

4) інші.

Усі зазначені відрахування здійснюються за встановленими законодавчими нормами.

Стаття 14. Витрати на обов'язкове страхування майна.

До цієї статті включаються платежі обов'язкового страхування майна підприємства і цивільної відповідальності, передбаченої законодавством.

Витрати визначаються, виходячи з вартості майна підприємства, розмірів страхових тарифів і нормативів платежів обов'язкового страхування.

Стаття 15. Інші витрати.

Інші витрати, що не увійшли до зазначених вище статей, плануються за елементами витрат з урахуванням специфічних особливостей їхнього кожного виду.

Витрати:

- на забезпечення нормативних умов праці і дотримання правил техніки безпеки розраховуються, виходячи з кошторису витрат на відповідні заходи;

- на службові відрядження визначаються, виходячи з норм, передбачених законодавством;

- на оплату послуг поштово-телеграфного й інших видів зв'язку розраховуються, виходячи з фактичних розмірів за передплановий період, розмірів тарифів і абонентної плати на ці послуги;

- на підписку і придбання спеціальної літератури визначаються, виходячи з їхньої кількості і вартості одного видання;

- на проведення експертизи і лабораторного аналізу якості товарів визначаються, виходячи з даних про обсяги цих робіт за попередній період і розрахункової вартості однієї послуги.

Податки, збори й інші обов'язкові платежі, що включаються у витрати, визначаються за законодавчо встановленими нормами.

Питання для закріплення матеріалу.

Економічна сутність поточних витрат підприємства, їхній склад.

Номенклатура статей витрат.

Фактори, що впливають на витрати.

Показники оцінки витрат.

Аналіз витрат за загальним обсягом.

Сутність факторного аналізу витрат.

Інформація, використовувана для розрахунку витрат.

Особливості планування окремих статей витрат.

Завдання для практичних занять