Оборотних фондів

Для виробництва продукції підприємствам ресторанного господарства поряд з основними фондами необхідні оборотні виробничі фонди, що включають у свій склад виробничі запаси (сировину, матеріали, паливо, тара й ін.), залишки незавершеного виробництва і витрати майбутніх періодів. Споживані в процесі виробництва оборотні фонди вступають у сферу обігу вже в товарній формі (у виді готової продукції на складі й у відвантаженні), що потім у міру реалізації готової продукції переходять у грошову (кошти в розрахунках, кошти в касі підприємства і на його рахунках у банку).

Товарна і грошова форма ресурсів, що знаходяться в сфері обігу, відносяться до фондів обігу. Для забезпечення безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції кожне підприємство повинне розраховувати одночасно й оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

Кошти, фінансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу, складають оборотні кошти підприємства.

Оборотні кошти забезпечують поточні потреби підприємства. Характерна риса оборотних коштів полягає в тому, що при нормальному здійсненні господарської діяльності вони не залишають виробничу сферу: оборотні кошти не витрачаються, а авансуються в різні види поточних витрат підприємства. Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від забезпеченості оборотними коштами. Наприклад, недолік коштів, авансуємих на придбання матеріальних запасів, може привести до скорочення виробництва, невиконанню виробничої програми. Зайве ж відволікання засобів у запаси, що перевищують дійсну потребу, приводять до омертвлення ресурсів, неефективного їхнього використання.

Важливим є правильно розрахувати оптимальну потребу підприємства в оборотних коштах. Вона визначається шляхом нормування, основна мета якого забезпечити максимальний обсяг виробництва і реалізації продукції при мінімумі оборотних коштів. Для формування оборотних коштів підприємство використовує як власні, так і позикові ресурси. Власні засоби відіграють головну роль в організації кругообігу фондів, оскільки підприємства, що працюють на засадах комерційного розрахунку, повинні мати визначену майнову й оперативну самостійність для того, щоб вести справу рентабельно і нести відповідальність за прийняті рішення. Разом з тим залучення позикових коштів теж дуже важливо, тому що скорочує загальну потребу господарства в оборотних коштах, стимулює прагнення до ефективного їхнього використання.

Ознаки класифікації оборотних коштів:

1 функціональне призначення:

- оборотні виробничі фонди;

- фонди обігу.

2 роль у виробництві:

- оборотні виробничі фонди (виробничі ресурси, незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів);

- фонди обігу (готова продукція, кошти і кошти в розрахунках).

3 принципи організації:

- нормовані (сировина, покупні товари, кошти у касі, дорозі та інші активи, тара, топливо);

- ненормовані (запаси коштів на розрахунках; дебіторська заборгованість,

кошти, які вложені в відгружену продукцію, але не оплачену покупцем).

4 джерела формування:

- власні;

- позикові.

Формування власних оборотних коштів відбувається в момент організації підприємства, коли створюється його статутний фонд. Джерела формування тут майже ті ж, що й основних коштів: акціонерний капітал, пайові ресурси, стійкі пасиви, бюджетні кошти (у державному секторі), перерозподілені кошти (якщо зберігається вертикальна система керування).

Первісна величина власних оборотних коштів може змінюватися в залежності від обсягу, умов і результатів господарської діяльності на підприємстві. Успішне виконання виробничої програми, економія матеріальних і фінансових ресурсів, підвищення якості продукції, безперебійна її реалізація і т.п. – усе це позначається на стані оборотних коштів, їх збереженні й ефективному використанні.