The Infinitive. Інфінітив – це неозначена форма дієслова, яка тільки називає дію і відповідає на запитання що робити?

Інфінітив – це неозначена форма дієслова, яка тільки називає дію і відповідає на запитання що робити?, що зробити? Ознакою інфінітива є наявність частки to перед дієсловом:

to read читати, to speak говорити, to work працювати

Інфінітив вживається у функції підмета, додатка, обставини мети, означення та ін.

Інфінітив у функції підмета стоїть в реченні на першому місці (на початку). В українській мові такому інфінітиву відповідає дієслово у неозначеній формі або іменник у називному відмінку:

To know English well is very important nowadays. В наші дні дуже важливо гарно знати англійську мову.

Інфінітив може вживатись у функції додатка до дієслів та прикметників:

He asked me to stay. Він попросив мене залишитись.

I’ll be happy to visit you. Я буду щасливий відвідати тебе.

Інфінітив у функції обставини мети може стояти в реченні як на початку, так і після додатку:

To know English well we must work hard at it. Щоб гарно знати англійську мову, ми повинні наполегливо працювати.

We must work hard to know English well. Ми повинні наполегливо працювати, щоб гарно знати англійську мову.

Інфінітив вживається у функції означення:

I have no right to ask. Я не маю права запитувати.

Об’єктний інфінітивний комплекс