Характеристика етапів розвитку державної освітньої політики в Україні за період становлення і розвитку державного суверенітету

Зі становленням і розвитком незалежної Української держави постало завдання розробки власної державної освітньої політики. За двадцять років окреслено її засади і основні механізми, визначено суб’єкти, які формують і здійснюють державну політику в галузі освіти тощо.

Виходячи з вищезазначених підходів, можна виділити наступні етапи розвитку державної політики в галузі освіти України:

Період першого етапу розвитку – 1991 – 1997 роки У 1991 р було ухвалено закон УРСР «Про освіту» і закон «Про наукову та науково – технічну діяльність». Цими законами окреслено право України на формування власної незалежності від центру політики в галузі освіти і науки. У1992р схвалено Державну національну програму «Освіта» - «Україна ХХ ст.» 1995 р – проведені І парламентські слухання про стан освіти в Україні(модернізація змісту шкільної освіти зокрема українознавчої складової. Вивчення, навчання – все рідною мовою). Розвиток мережі шкіл зокрема закладів нового типу (ліцеї, коледжі, середня школа, гімназії). Приватна освіта. 1996 – прийнято конституцію і введено зміни і доповнення до закону УРСР «Про освіту». Отже глибокого стратегічного реформування у ці роки не було здійснено. Було відсутнє правове поле функціонування освіти (відсутні закони прямої дії) Соціально- економічні труднощі (1995 – 1996 р. страйки освіти) Суперечливість і надмірна політизація інформ. країн. Різке погіршення якості життя та соціального розшарування громадян. Зниження статусу вихователів, вчителів, викладачів.

Період другого етапу розвитку ОП – 1998 – 2002 роки. 1998 – закон України «Про професійно – технічну освіту». 1999 – Закон Україну «Про середню – загальну освіту» 2000 – Зак. Укр. «Про позашкільну освіту». 2001 - -Зак. Укр.. «Про дошкільну освіту «, «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю». 2002 – ЗаконУкраїни «Про вищу освіту». Отже: Законодавчо врегульовано управління відносин всіх ланок освіти. Буо узаконено функції державих стандартів. Встановлена стратегія і тактика розвитку освіти. (установи уряду) Незроблено: мезанізм впровадження нормативної бази освіти.

Період ІІІ етапу – жовтень 2002 – 2012 роки. Було здійснено якісно новий ривок у розробленні методології, організації і наукових засад розвитку вітчизняної освіти. 2002 р – затверджено національно доктрину розвитку освіти: Системна стратегія державної політики в освіті. Забезпечення рівного доступу громадян до якісної освіти. Курс на гуманізацію і демократизацію освітнього процесу. Посилення особистісного виміру в освіті. Орієнтація на проблемно – діяльнісний вид освіти, інформаційний. НЕ БУЛО ЗРОБЛЕНО:

В документах з освітньої політики не було чітко окреслений зміст і часові межі змін в освіті, тому системний моніторинг якості освіти практично не здійснюється, а відтак об’єктивних даних для державного освітнього управління бракує. Темпи і перетворення освітньої галузі не задовольняє потреби суспільства та особистості.

--------