Ціна та вартість. Поточна вартість. Ринкові та неринкові бази оцінки. Вибір бази оцінки та практичні аспекти його здійснення. 2 страница

Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є:

1. Зазначення майна, що підлягає оцінці;

2. Мета, з якою проводиться оцінка;

3. Вид вартості майна, що підлягає визначенню;

4. Дата оцінки;

5. Строк виконання робіт з оцінки майна;

6. Розмір і порядок оплати робіт;

7. Права та обов’язки сторін договору;

8. Умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання;

9. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

10. Порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Ø Звіт про оцінку майна та акт оцінки майна. Загальні вимоги до складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. За формою складання звіт про оцінку майна може бути у повній формі та у стислій формі. Звіт про оцінку майна у повній формі повинен містити:

Ø Опис об’єкта оцінки, який дозволяє його ідентифікувати;

Ø Дату оцінки, дату завершення складання звіту та, у разі необхідності, термін дії звіту та висновку про вартість об’єкта оцінки відповідно до вимог законодавства;

Ø Відомості про мету оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки;

Ø Перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких здійснюється оцінка;

Ø Перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

Ø Викладення усіх припущень, в межах яких проводилась оцінка;

Ø Опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час виконання оцінки;

Ø Висновки щодо аналізу поточного використання та найбільш ефективного використання об’єкта оцінки;

Ø Викладення змісту використаних методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, шляхом здійснення яких отримано висновок про вартість майна;

Ø Письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, факт особистого огляду об’єкта оцінки (при неможливості особистого огляду – відповідні пояснення та обґрунтування застережень та припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання положень (національних стандартів) оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час проведення оцінки, інші заяви, що є важливими для формування уяви про достовірність і об’єктивність оцінки майна та висновку про вартість об’єкта оцінки;

Ø Висновок про вартість об’єкта оцінки;

Ø Додатки, що містять копії всіх вихідних даних, а також у разі потреби – інші інформаційні джерела, які роз’яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Висновок про вартість об’єкта оцінки повинен містити:

1. Інформацію про замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку;
2. Назву об’єкта оцінки та його коротку характеристику;
3. Мету та дату оцінки;
4. Вид вартості, що визначався;
5. Інформацію про використані методичні підходи;
6. Величину вартості, отриману в результаті оцінки.

У разі необхідності оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки.

Ø Рецензування звітів про оцінку майна (актів оцінки майна): порядок проведення та загальні вимоги до змісту рецензії.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Ø Етапи проведення незалежної оцінки майна та їх загальна характеристика.

Проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, який передбачає:

1. Ознайомлення з об’єктом оцінки (у разі доцільності його огляд), характерними умовами угоди, для забезпечення укладення якої буде проводитись оцінка;
2. Визначення бази оцінки;
3. Надання пропозицій замовнику стосовно суттєвих умов договору на проведення оцінки.

Проведення незалежної оцінки майна відбувається у такій послідовності:

1. Укладення договору на проведення оцінки майна;
2. Ознайомлення з об’єктом оцінки, у разі доцільності - його огляд, збір та обробка вихідних даних про нього та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;
3. Ідентифікація об’єкта оцінки та пов’язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;
4. Визначення необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають мети оцінки та обраній бази оцінки, визначеним у договорі на проведення оцінки;
5. Узгодження результатів оцінки, отриманих із застосування методичних підходів та методів оцінки;
6. Складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об’єкта оцінки на дату оцінки.

Ø Поняття власності. Форми власності. Право власності та майнові права. Законодавче регулювання права власності в Україні.

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.

Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.

Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.

Законодавче регулювання права власності в Україні здійснюється Законом України “Про власність”.

Ø Відчуження майна та його основні види. Порядок відчуження майна державних підприємств та організаційні засади його оцінки.

Приватизація державного майна – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.Приватизація об'єктів здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, продажу за конкурсом.Оцінка вартості майна (крім об'єктів незавершеного будівництва, майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства, холдингових компаній) під час приватизації (корпоратизації) з метою визначення розміру статутного фонду проводиться у такому порядку (МЕТОДИКА оцінки вартості майна під час приватизації від 12 жовтня 2000 р. N 1554):1) утворення державним органом приватизації (органом, уповноваженим управляти державним майном) інвентаризаційної комісії у складі працівників підприємства та визначення дати попередньої інвентаризації необоротних активів з метою складання їх основного переліку, згідно з яким проводитиметься незалежна оцінка на дату оцінки;2) визначення цими органами дати оцінки розміру статутного фонду ВАТ;3) проведення інвентаризаційною комісією попередньої інвентаризації необоротних активів та затвердження її результатів у термін, що не перевищує 15 календарних днів від встановленої дати попередньої інвентаризації, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до визначеної дати оцінки;4) складання та затвердження державним органом приватизації (органом, уповноваженим управляти державним майном) основного переліку необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці, у 5-денний термін від дати надання інвентаризаційною комісією результатів їх попередньої інвентаризації;5) відбір державним органом приватизації на конкурентних засадах експерта, що проводитиме незалежну оцінку необоротних активів, та укладання з ним договору на проведення незалежної оцінки у тритижневий термін, але не пізніше ніж за п'ять днів до визначеної дати оцінки;6) уточнення інвентаризаційною комісією у 20-денний термін після визначеної дати оцінки результатів попередньої інвентаризації необоротних активів на дату оцінки, проведення повної інвентаризації інших активів та зобов'язань і схвалення протокольним рішенням комісії з приватизації (корпоратизації) зведеного акта інвентаризації та додаткового переліку необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці і передання їх до державного органу приватизації;7) проведення експертом незалежної оцінки необоротних активів згідно з основним та додатковим переліками і подання у термін, що не перевищує 35 календарних днів від дати оцінки, висновків про вартість майна та звіту про оцінку майна до державного органу приватизації для рецензування їх відповідності встановленим законодавством методичним вимогам;8) проведення державним органом приватизації рецензування матеріалів незалежної оцінки необоротних активів та надання експерту висновків рецензування у 10-денний термін від дати надходження цих матеріалів;9) усунення в 3-денний термін експертом зауважень державного органу приватизації та подання доопрацьованих матеріалів незалежної оцінки до державного органу приватизації для здійснення контролю та підписання акта приймання-передачі робіт;10) надання державним органом приватизації до комісії з приватизації (корпоратизації) матеріалів незалежної оцінки необоротних активів та акта приймання-передачі робіт для затвердження висновків експерта не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення терміну підготовки та затвердження акта оцінки вартості майна підприємства; у разі надання зазначених матеріалів пізніше встановленого терміну або виникнення необхідності додаткового рецензування звіту про оцінку майна термін складання та подання на затвердження акта оцінки вартості майна продовжується за рішенням державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном);11) розгляд та затвердження протокольним рішенням комісії з приватизації (корпоратизації) висновку про вартість майна та надання матеріалів незалежної оцінки підприємству для коригування даних бухгалтерського обліку в частині вартості необоротних активів та підготовки передавального балансу;12) складання підприємством у 5-денний термін з дати отримання затверджених матеріалів незалежної оцінки передавального балансу на дату оцінки за наслідками інвентаризації та відповідно до результатів незалежної оцінки необоротних активів і подання його разом з висновками аудиторської перевірки та іншими матеріалами, що вимагаються для проведення оцінки, комісії з приватизації (корпоратизації);13) складання комісією з приватизації (корпоратизації) та затвердження державним органом приватизації (органом, уповноваженим управляти державним майном) акта оцінки вартості майна підприємства, в термін, що не перевищує 2 місяців від визначеної дати оцінки. Оцінка вартості індивідуально визначеного майна та цілісних майнових комплексів, які віднесено Державною програмою приватизації на 2000 - 2002 роки до груп А, В, Г та Ж, проводиться у такому порядку (МЕТОДИКА оцінки вартості майна під час приватизації від 12 жовтня 2000 р. N 1554):1) визначення державним органом приватизації дати оцінки та утворення інвентаризаційної комісії для проведення інвентаризації цілісних майнових комплексів у термін, що передує даті оцінки;2) відбір державним органом приватизації на конкурсних засадах експерта, що проводитиме незалежну оцінку майна, та укладання з ним відповідного договору;3) проведення інвентаризаційною комісією інвентаризації майна підприємства та затвердження державним органом приватизації її результатів у термін, що не перевищує 25 календарних днів від дати інвентаризації;4) підготовка державним органом приватизації інформаційних матеріалів стосовно об'єктів нерухомого майна, що підлягають продажу як індивідуально визначене майно або у складі цілісного майнового комплексу (документи бюро технічної інвентаризації; документи, що підтверджують вартість невід'ємних поліпшень, здійснених орендарем за період оренди за згодою орендодавця; тощо), а також підготовка переліку майна, вартість якого вилучається з вартості цілісного майнового комплексу; 5) складання і подання у 5-денний термін до державного органу приватизації підприємством, що приватизується цілісним майновим комплексом, передавального балансу на дату оцінки за результатами інвентаризації (у разі прийняття відповідного рішення державним органом приватизації - разом з висновками аудиторської перевірки фінансової звітності);6) проведення експертом незалежної оцінки об'єкта приватизації та подання його висновку до державного органу приватизації на рецензування не пізніше ніж за 20 календарних днів від кінцевої дати завершення робіт з оцінки та затвердження її результатів або проведення державним органом приватизації стандартизованої оцінки об'єкта приватизації у випадках, визначених Методикою;7) затвердження державним органом приватизації висновків експерта про початкову вартість (ціну продажу) об'єкта приватизації або акта оцінки вартості майна у термін, що не перевищує 2 місяців від визначеної дати оцінки. Порядок приватизації державного майна передбачає: опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується (за винятком об'єктів малої приватизації); затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

Ø Законодавче регулювання процедур банкрутства та санації підприємств. Організаційні питання проведення оцінки майна з метою санації або реалізації в процесі банкрутства.

Законодавче регулювання процедур банкрутства та санації підприємств в Україні здійснюється Законом України “Про банкрутство”, Законом України “Про виконавче впровадження”, Законами “Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та постановами Кабінету Міністрів України.

Банкрутство – визнана арбітражним судом неспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Умови та порядок визнання суб’єкта підприємницької діяльності банкрутом та застосування ліквідаційної процедури встановлює Закон “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Державну політику щодо визнання боржника банкрутом здійснює державний орган з питань банкрутства. У випадках, передбачених цим Законом, арбітражний суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Продаж майна боржника проводиться ліквідатором на відкритих торгах, що мають форму аукціону.

В межах дії Закону виникають правовідносини за схемою:

арбітражний суд – арбітражний керуючий (ліквідатор);

арбітражний керуючий – боржник;

арбітражний керуючий – оцінювач.

Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедури, оцінюється арбітражним керуючим (з залученням оцінювача).Для майна, яке продається на аукціоні оціночна вартість є початковою (ст. 29 Закону). Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 міс., арбітражний суд може продовжити цей строк на 6 міс. (ст. 22 Закону)

Організаційні питання проведення оцінки майна з метою санації або реалізації в процесі банкрутства здійснюється в відповідності з Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою КМ України від 12 жовтня 2000 р. №1554.

Ø Законодавче регулювання оцінки майна в процесі виконавчого провадження.

Примусове провадження направлено на задоволення вимог кредиторів і регулюється Законами “Про виконавче впровадження”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Виконавче провадження – це урегульовані законодавством України (зокрема Законом України “Про виконавче впровадження”, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону) суспільні відносини, що виникають і реалізуються у процесі примусового провадження між органами державної виконавчої служби і посадових осіб, що здійснюють примусову реалізацію рішень, визначень, постанов судових і несудових органів – з одного боку, і між особами, що беруть участь у виконавчому провадженні і залучаються до проведення виконавчих дій – з іншого боку, на підставі, методами й у межах, визначених законом. Такі правовідносини виникають, як правило, за схемою:

державний виконавець – стягувач;

державний виконавець – боржник;

державний виконавець – оцінювач.

Ø Законодавче регулювання питань вартості майна в процедурах страхування.

Законодавче регулювання питань вартості майна в процедурах страхування здійснюється Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Положеннями (національними стандартами) оцінки, та Законом України “Про страхування».

Дійсна вартість майна для цілей страхування – вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування.

При проведенні оцінки майна з метою його страхування імовірних розмір страхової суми визначається на підставі аналізу умов договору страхування в цілому, по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, а також врахування особливостей фізичного стану майна, його поточного використання, впливу зовнішніх факторів на формування ринкової вартості майна тощо.

Ø Законодавче регулювання застави майна. Організаційні засади оцінки державного майна та майна господарських товариств з часткою держави з метою застави.

Законодавче регулювання застави майна здійснюється Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Положеннями (національними стандартами) оцінки, Законом України “Про іпотеку”, Законом України “Про заставу» та Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою КМ України від 12 жовтня 2000 р. №1554.

Державне підприємство, за яким майно закріплено на праві повного господарського відання, самостійно здійснює заставу цього майна, за винятком цілісного майнового комплексу підприємства, його структурних підрозділів, будівель і споруд, застава яких здійснюється з дозволу та на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном. Відкрите акціонерне товариство, створене у процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності, здійснює заставу належного йому майна за погодженням із засновником цього товариства у порядку, передбаченому для державних підприємств. З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства або відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, застава їх майна здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації.

Об’єкти оцінки для випадків їх застави оцінюються за ринковою вартість без включення податку на додану вартість.

Організаційні засади оцінки державного майна та майна господарських товариств з часткою держави з метою застави здійснюється відповідно до Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою КМ України від 12 жовтня 2000 р. №1554.

Ø Правове регулювання оцінки землі в Україні. Види оцінки землі.

Правове регулювання оцінки землі в України здійснюється:

14. Методикою грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. №525;

15. Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. №213;

16. Методикою експертної оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1999 р. № 1050;

17. Законом України "Про плату за землю";

18. Указом Президента України «Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва»;

19. Указом Президента України «Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню»;

20. Указом Президента України «Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності»;

21. Указом Президента України «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення»;

22. Методичними рекомендаціями з експертної грошової оцінки земельних ділянок затверджені наказом Держкомзему від 12.11.98 та погоджені ФДМУ і Держкомбудом.

Види оцінки землі:

• Нормативна грошова оцінка – застосовується для цілей оподатковування;
• Експертна грошова оцінка – використовується при висновку цивільно-правових договорів.

Ø Законодавче регулювання приватизації державного майна.

Законодавче регулювання приватизації державного майна здійснюється Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Положеннями (національними стандартами) оцінки, Законом України «Про приватизацію державного майна», Законом України «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Положенням про порядок експертної оцінки державного майна при приватизації, затвердж. Фондом державного майна від 02.02.95 р. № 100, Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою КМ України від 12 жовтня 2000 р. №1554.

Ø Поняття оренди майна. Законодавче регулювання оренди державного та комунального майна.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Законодавче регулювання оренди державного та комунального майна здійснюється Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Положеннями (національними стандартами) оцінки, та Законом України Про оренду державного та комунального майна".

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" регулює:

Ø організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів;

Ø майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Ø Правове регулювання оцінки орендованого майна під час його приватизації.

Законодавче регулювання оцінки орендованого майна під час його приватизації здійснюється Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Положеннями (національними стандартами) оцінки, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", “Методикою оцінки вартості майна під час приватизації” затвержд. постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000р. № 1554, Наказом Фонду державного майна України № 1241 от 12.07.2001 р. “Щодо затвердження Порядку компенсації вартості поліпшень орендованого майна під час його приватизації”

Ø Правове регулювання оцінки державного та комунального майна для цілей укладання договору оренди.

Законодавче регулювання оцінки державного та комунального майна для цілей укладання договору оренди здійснюється Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Положеннями (національними стандартами) оцінки, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Постановою Кабінету Міністрів України “Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” від 4 жовтня 1999 р. № 786.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" регулює:

Ø організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів;

Ø майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Ø Правове регулювання оцінки майна для цілей бухгалтерського обліку.

Оцінка активів в бухгалтерському обліку повинна відповідати вимогам стандартів бухгалтерського обліку.

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Проведення оцінки об’єктів оцінки з метою відображення її результатів у бухгалтерському обліку в порядку, встановленому законодавством про бухгалтерський облік повинно здійснюватися з урахуванням вимог Положення (національного стандарту № 1) оцінки майна.

Питання № 2.

1. Зміст та основні положення положень (національних стандартів) оцінки майна.

Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.

Положення (національні стандарти) визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна.

Положення (національні стандарти) є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

1. Методика та порядок оцінки майна під час приватизації.

У Методиці визначено:

Ø основні засади оцінки майна, у тому числі майна господарських товариств, у яких держава володіє часткою не менше 25 відсотків статутного фонду, у разі відчуження такого майна способами, визначеними законодавством, передачі його в заставу, ліквідації, у разі банкрутства та в інших випадках (крім випадків відчуження майна згідно із Законом України "про правовий режим майна Збройних сил України");

Ø порядок застосування заходів фінансової реструктуризації під час проведення оцінки майна з метою підвищення вартості власного капіталу підприємства та запобігання його банкрутству, досягнення суспільної ефективності створення господарських товариств на базі державного та комунального майна, майна Автономної Республіки Крим.