Державне управління охороною праці

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють: Кабінет Міністрів України; Державний комітет України по нагляду за охороною праці; міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади; місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів.

1.Кабінет Міністрів України є вищим державним органом, що здійснює державне
управління охороною праці в країні. Кабінет Міністрів забезпечує реалізацію
державної політики в галузі охорони праці, затверджує Національну програму
поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища; визначає функції
загальних та галузевих міністерств щодо охорони праці та визначає порядок
створення і використання фондів охорони праці. Для реалізації системи державного
управління охороною праці при Кабінеті Міністрів створена Національна рада з
питань безпечної життєдіяльності населення.

2.Державний комітет України по нагляду за охороною праці
(Держнаглядоxоронпраці) безпосередньо реалізує державну політику щодо охорони
праці та здійснює комплексне управління охороною праці в країні; розробляє і контролює виконання національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища;

координує роботу міністерств та інших органів державної виконавчої влади, місцевої адміністрації та об'єднань підприємств у галузі охорони праці; опрацьовує і переглядає спільно з іншими органами систему показників обліку охорони праці; бере участь у міжнародному співробітництві та поширює світовий досвід у галузі охорони праці, а також виконує ряд інших робіт. Рішення Держнаглядоxоронпраці є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими органами державної влади та підприємствами.

3.Міністерство праці України здійснює державну експертизу умов праці, визначає
порядок та здійснює контроль за якістю та своєчасністю проведення атестації
робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам з охорони праці, бере участь
у розробці нормативних актів з охорони праці.

4. Міністерство охорони здоров'я України розробляє гігієнічно обґрунтовані нормативи показників шкідливих факторів на робочих місцях та у межах робочої зони підприємств, опрацьовує санітарні норми щодо нормативів та методик визначення показників шкідливих факторів, проводить контроль виконання вимог гігієни праці та виробничого середовища, розробляє методику проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці т оцінки тяжкості роботи та ін.

5. Інші міністерства та центральні органи державної влади проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці, розробляють і реалізують комплексні заходи поліпшення умов і охорони праці, здійснюють методичне керівництво діяльності підприємств щодо охорони праці. Фінансують опрацювання і перегляд нормативних актів про охорону праці, організовують і контролюють навчання і перевірку знань з питань охорони праці, здійснюють внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі та ін. Для виконання цієї роботи у міністерствах та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються відповідні служби охорони праці.

6. Місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів проводять роботу з
охорони праці у межах підпорядкованої території і забезпечують реалізацію
державної політики щодо охорони праці, формують міжгалузеві регіональні
програми заходів з питань охорони праці, здійснюють контроль за додержанням
нормативних актів про охорону праці, створюють фонди охорони праці та ін. У цих
органах створюються відповідні структурні підрозділи