Особливості будови та характеристики ручних гранат РГО, РГН

Недоліком ручних гранат РГД-5, РГ-42 і Ф-1, виявленим в ході локальних війн було значний час підриву від моменту їх кидання. Це дозволяло противнику, який помітив кинуту гранату сховатися в укритті від осколків. В гористій місцевості, коли метальник знаходиться на схилі нижче цілі то є загроза самопоразки за рахунок скочування вниз гранати.

Для усунення цього недоліку були розроблені і прийняті на озброєння гранати РГН і РГО, які підривалися при попаданні їх в ціль (перешкоду). Такого ефекту удалося досягти за рахунок застосування в гранатах ударно-дистанційного запалу. Ручні гранати РГН і РГО складаються із гранати без запалу та уніфікованого для обох гранат ударно-дистанційного запалу (УДЗ).

РГН (ручна граната наступальна) призначена для ураження живої сили противника при наступі. Граната РГН без запалу складається з корпусу і вибухової речовини. Корпус призначений для розміщення в ньому вибухової речовини і утворення під час вибуху до 220 – 300 осколків середньою вагою 0,42 г з початковою швидкістю розльоту 700 м/с. Корпус складається з верхньої і нижньої частин (півсфер) з алюмінієвого сплаву. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запа­лу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для йо­го розриву на осколки. Радіус розльоту осколків до 24 м.

РГО (ручна граната оборонна) призначена для уражен­ня живої сили противника переважно в оборонному бою. Корпус РГО для збільшення кількості осколків крім двох зовнішніх полу сфер має внутрішні півсфери виготовлені із сталі. Нижня зовнішня пів сфера оборонної гранати має насічку для зручності розрізнення гранат за призначенням. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпусу також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд за­повнює корпус і служить для його розриву на 670 – 700 осколків вагою 0,46 г, які розлітаються з початковою швидкістю 1200 м/с і уражають живу силу в радіусі до 150 м.

Ударно-дистанційний запал гранат РГН, РГО призначений для підриву вибухової речовини при ударі гранати о перешкоду. У випадку неспрацювання по перепоні запал спрацьовує через 3,2—4,2 с і граната самоліквідується.

Ударно-дистанційний запал (УДЗ) складається із прокольно-запобіжного механізму, датчику цілі, дистанційного пристрою, механізму дальнього взведення, детонатора.

Прокольно-запобіжнй механізм забезпечує безпеку запалу в службовому використанні та проколювання капсуля-запальника після метання гранати.

Механізм дальнього взведення служить для взведення запалу через 1 – 1,8 с з моменту метання.

Датчик цілі забезпечує спрацювання запалу при ударі гранати о перешкоду під дією інерційного вантажу.

Дистанційний пристрій забезпечує підрив детонатора через 3,2 – 4,2 с з моменту метання гранати за рахунок вигорання уповільнювача.

В момент кидання при звільненні важеля під дією пружини удар­ник вдаряє жалом в капсуль-запалювач, який викликає запалювання піротехнічних сумішей і піротехнічного уповільнювача. Піротех­нічні суміші швидко згоряють, і стопори механізму дальнього взведення під дією пружин переміщаються та звільнюють движок механізму дальнього взведення, який під дією пружини подає кап­суль-запалювач під жало інерційного пристрою (датчика цілі). При зустрічі з перепоною ван­таж долає опір пружини, і жало викликає спра­цювання капсуля-запалювача, при цьому спра­цьовує капсуль-детонатор і відбувається вибух розривного заряду гранати.

У випадку неспрацювання по перепоні датчика цілі після вигорян­ня піротехнічного уповільнювача через 3,2—4,2 секунди спрацьовує капсуль-детонатор і граната підривається.