Стаття 209. Момент затримання

1. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

***

1. Момент затримання – це короткий, точно визначений через дату у годинах і хвилинах в координатах певного місця відрізок часу, з якого особа із-за застосування до неї сили, тобто прикладення фізичної енергії людини, або із-за підкорення наказу фактично позбавляється свободи пересування і змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

2. Формулювання моменту затримання у коментованій статті КПК дає підстави вважати, що моментом затримання при затриманні особою, не уповноваженою законом на затримання, («кожним» – ст. 207 КПК) є той короткий відрізок часу, коли особа, фактично затримана за вчинення кримінального правопорушення, передається (переходить) у розпорядження уповноваженої службової особи.

Так чи інакше, і момент затримання уповноваженою службовою особою, і момент фактичного затримання особою, не уповноваженою на затримання, повинен бути точно зазначений у протоколі затримання, оскільки він має вирішальне значення, з одного боку, для обчислення як строку затримання, так і строку подальшого тримання особи під вартою, бо час з моменту фактичного затримання «кожним» до моменту передачі затриманої особи у розпорядження уповноваженої службової особи повинен входити в строк затримання, а з іншого – для захисту затриманою особою своїх прав, свобод та законних інтересів.

Стаття 210. Доставлення до органу досудового розслідування

1. Уповноважена службова особа зобов’язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.

2. Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.

3. У разі наявності підстав для обґрунтованої підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобов’язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.

***

1. Доставлення уповноваженою службовою особою затриманої особи до найближчого підрозділу органу досудового розслідування (будь-якої відомчої належності) та негайна реєстрація в цьому органі дати, точного часу (години і хвилини) доставлення затриманого та інших відомостей, передбачених законодавством, а також повідомлення про затримання за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення злочину, необхідне для невідкладного включення слідчого в досудове розслідування, в тому числі для вирішення ним належних до його повноважень питань, пов’язаних із затриманням особи.

2. Одним з таких питань є перевірка, у разі наявності підстав для обґрунтованої підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.

Стаття 211. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду

1. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.

2. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесятигодин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

***

1. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може тривати більше сімдесяти двох годин з визначеного законом моменту затримання, – з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Строк затримання обраховується в годинах, тому він закінчується в останню хвилину останньої години (ч. 2 ст. 115 КПК). Цей строк надається: уповноваженій службовій особі для доставлення затриманого до найближчого органу досудового розслідування, процесуального оформлення затримання та, при потребі, для особистого обшуку затриманого, роз’яснення затриманій особі її прав та виконання інших передбачених законом процесуальних дій, пов’язаних із затриманням; слідчому, прокурору для з’ясування причетності даної особи до вчинення злочину, доставлення її до слідчого судді, суду для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; для слідчого судді, суду для вирішення ним питання про обрання щодо затриманого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Оскільки затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання до неї запобіжного заходу, по закінченні цих строків, в тому числі при відмові слідчим суддею, судом в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затримана особа негайно звільняється з-під варти службовою особою підрозділу органу досудового слідства, відповідальною за перебування затриманих.

У випадку, коли затримана без ухвали слідчого судді, суду особа утримується в установі попереднього ув’язнення, по закінченні цих строків, якщо на день їх закінчення не надійшла ухвала слідчого судді, суду про обрання до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний негайно звільнити затриманого з-під варти. При цьому начальник установи попереднього ув’язнення надсилає повідомлення особі чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (ч. 3 ст. 20 Закону України «Про попереднє ув’язнення»).

Стаття 212. Особа, відповідальна за перебування затриманих

1. У підрозділі органу досудового розслідування мають бути призначені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування затриманих.

2. Відповідальними за перебування затриманих не можуть бути слідчі.

3. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов’язана:

1) негайно зареєструвати затриманого;

2) роз’яснити затриманому підстави його затримання, права і обов’язки;

3) звільнити затриманого негайно після зникнення підстави для затримання або спливу строку для затримання, передбаченого статтею 211 цього Кодексу;

4) забезпечити належне поводження із затриманим та дотримання його прав, передбачених Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України;

5) забезпечити запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого, у тому числі час їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутні при проведенні таких дій;

6) забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров’я затриманого. До складу осіб, що надають затриманому медичну допомогу, за його бажанням може бути допущена конкретна особа, що має право на зайняття медичною діяльністю.

***

Коментована стаття КПК передбачає запровадження шляхом призначення у підрозділах органів досудового розслідування однієї або кількох службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, якими не можуть бути слідчі, та визначає їх процесуальні обов’язки, виконання яких спрямоване на фіксування процесуально значимих дій та обставин, пов’язаних з перебуванням затриманих (негайна реєстрація затриманого; запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого, в тому числі їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутніми при проведенні таких дій), та дотримання процесуальних, конституційних та інших прав затриманого (роз’яснення затриманому підстави його затримання, прав і обов’язків, звільнення затриманого негайно після зникнення підстави для затримання або спливу шістдесятигодинного (сімдесятидвохгодинного) строку для затримання (ст. 211 КПК), забезпечення належного поводження із затриманим та дотримання його прав, передбачених Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими Законами України, забезпечення надання невідкладної належної медичної допомоги, в тому числі шляхом можливості допущення до складу осіб, що надають затриманому медичну допомогу, за його бажанням, конкретної особи, що має право на зайняття медичною діяльністю, а також забезпечення фіксації медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров’я затриманого.

Стаття 213. Повідомлення інших осіб про затримання

1. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

Якщо уповноважена службова особа, що здійснила затримання, має підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, вона може здійснити таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його негайності.

2. У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування.

3. У разі затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов’язків уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це відповідний розвідувальний орган.

4. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

5. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов’язана перевірити дотримання вимог цієї статті, а в разі нездійснення повідомлення про затримання – здійснити передбачені цією статтею дії самостійно.

***

1. Обов’язок надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім’ї, визначення яких міститься в приписі п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК, чи інших осіб за вибором цієї особи, покладений на уповноважену службову особу, що здійснила затримання. Спосіб повідомлення визначається в залежності від конкретних обставин та можливостей. Він і сам факт повідомлення фіксуються відповідним чином службовою особою, відповідальною за перебування затриманого.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, вправі самостійно здійснити таке повідомлення, здійснивши його без порушення вимог щодо негайності, лише у разі наявності в неї підстав для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню.

2. У разі затримання неповнолітньої особи, співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов’язків, обов’язок негайного повідомлення про це, відповідно, батьків неповнолітньої особи або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування, відповідний розвідувальний орган покладено виключно на уповноважену службову особу, що здійснила затримання.

3. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, для вчасного забезпечення затриманого захисником зобов’язана негайно повідомити про затримання орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. Уповноваженими Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 р. № 3460-VI установами та особами сьогодні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу на постійній основі за контрактом; 3) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору (ст. 15). Уповноважена службова особа, у разі неприбуття в установлений законодавством строк, призначеного для надання безоплатної правової допомоги захисника, негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

4. Перевірка дотримання уповноваженою службовою особою, що здійснила затримання, вимог ст. 213 КПК, здійснюється службовою особою, відповідальною за перебування затриманих. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, в разі неповідомлення про затримання зобов’язана здійснити таке повідомлення самостійно.