Вибір моделі розвитку України

Вивчаючи це питання, важливо насамперед звернути увагу на поняття «економічна політика». Політологія, історія, соціологія та й політична економія розрізняють категорії «економіка» і «політика».

Економіка — це найважливіша сфера людської діяльності, завдяки якій створюються матеріальні умови життя людей, їх різнобічного розвитку.

Політика — це методи і способи організації державних або громадянських справ, тобто діяльність класів, партій, соціальних верств, груп та індивідів, пов’язана з устроєм державної влади.

Якщо мати на увазі, що економіка — це сфера виробництва матеріальних благ для задоволення потреб людей, а завдання держави — забезпечити пристойні умови життя людей, то зрозуміло, що політика — як державна справа — є концентрованим виразом економіки.

Словосполучення економічна політика означає комплекс економічних цілей і заходів держави з забезпечення ефективних умов життєдіяльності суспільства й різнобічного розвитку його членів. Тому в економічній політиці розрізняють дві складові — економічну стратегію та економічну тактику. В економічній стратегії знаходять свій вияв головні завдання, що стоять перед суспільством на перспективу.

Економічна тактика — це розроблення й визначення конкретних напрямків, способів, методів і засобів досягнення стратегічних цілей. Тут важливо з’ясувати, що вибір моделі розвитку випливає безпосередньо з тієї ситуації, в якій опинилась Україна після розпаду СРСР. Політична й економічна системи колишнього СРСР розпались. Відродити їх не лише неможливо, але й непотрібно. Потрібно обрати шлях демократизації суспільного життя, піднесення добробуту народу. Тут ми повинні бачити перспективу, дорогу в майбутнє, прогнозувати наш розвиток, отже — знову вибирати. Перший вибір ми зробили: будемо політично незалежними й економічно самостійними. А далі потрібно знову робити вибір — вибір моделі розвитку, визначення стратегічної мети — що ми маємо побудувати на руїнах колишньої радянської економічної системи.

Історичний досвід людства дає нам три моделі можливого розвитку: перша — традиційна капіталістична, друга — командна радянська система (так звана соціалістична, хоч теоретично це помилково), і третя — змішана, соціально орієнтована ринкова система (рис.1).

Рис. 1. Моделі розвитку економічної системи країни

Українське суспільство має зробити остаточний вибір — економіку якої моделі нам будувати. Це доленосний історичний вибір, від якого залежить доля України — однієї з найбільших європейських держав, доля її народу.

Щоб зробити правильний вибір, необхідно з’ясувати всі переваги й вади кожної з трьох згаданих моделей, визначити їх історичну перспективу. Отже, виходячи з аналізу, трансформація адміністративно-командної радянської економічної системи має відбуватися в напрямку, який має бути стратегічним вибором України, що стала на шлях політичної незалежності й економічної самостійності.