Хірургічне лікування. 24 год після заморожування); регенерація (через 3—6 днів)

24 год після заморожування); регенерація (через 3—6 днів). Недоліком ме­тоду є відсутність чітких критеріїв визначення меж пошкодженої та непо-шкодженої тканини.

Відкритий кюретаж (процедура висікання нового прикріплення — Ехсі-sional new attachment procedure — EN АР). Метод був запропонований гру­пою дослідників СІЛА у 1975-1976 pp. (R.A. Yukna et al., 1976) для по­долання недоліків класичного закритого кюретажу. Мета його полягає у висіканні патологічно змінених тканин у пародонтальній кишені й утворен­ні нового прикріплення м'яких тканин ясен до кореня зуба.

Під час оброблення тканин пародонта з метою усунення внутрішньо-кісткових дефектів слід звернути увагу на чітке проведення таких етапів оперативного втручання:

1. Видалення усіх зубних відкладень, зубних бляшок, розм'якшеного це­менту і прикріпленого епітелію з поверхні кореня зуба. Потрібно ретельно обробити поверхню кореня за допомогою кюреток, фінішних борів. Це не­обхідно для досягнення цементогенезу і приростання фібробластів до по­верхні цементу (дентину) кореня.

2. Видалення усіх грануляцій з ділянки дефекту кістки коміркового від­ростка. Його проводять кюретками, можна використати ультразвукові ска-лери.

3. Видалення залишків сполучної тканини і всіх волокон періодонта, які вкривають кістку. Це необхідно для відкриття поверхні кістки і забезпе­чення повного контакту між кістковим матеріалом і кісткою.

4. Декортикація щільної або склерозивної поверхні коміркової кістки. За наявності хронічного патологічного процесу поверхня коміркової кістки стає склерозивною і це утруднює кісткоутворення на її поверхні. Декор­тикація або наявність невеликих отворів у кістці створює умови для швид­кої проліферації недостатньо диференційованих клітин сполучної тканини, швидкої регенерації кістки і її зростання з імплантованим матеріалом.

Відкритий кюретаж являє собою різновид під'ясенного кюретажу (мал. 396). Це виконання під'ясенного кюретажу за допомогою пародон-тологічного ножа чи скальпеля. Висікають внутрішню частину (епітелій, епітеліальне прикріплення і грануля­ційну тканину) ясенної стінки і дна пародонтальної кишені, ретельно ви­даляють розм'якшений цемент і ден­тин кореня зуба. Потім ясенну стінку щільно адаптують до поверхні коре­нів (після попереднього ретельного їх оброблення). Це створює умови для утворення нового прикріплення після загоєння операційної рани. Ясенний

Мал. 396. Схема відкритого кюретажу: А — косий розріз до дна пародонтальної кише­ні; Б — видалення під'ясенних зубних відкла­день і оброблення поверхні кореня