Місцеве лікування. 383. Лікувальна пародонтальна по­в'язка на тканинах пародонта

383. Лікувальна пародонтальна по­в'язка на тканинах пародонта

Як рідину для замішування та­кої пов'язки застосовують гвоздичну олію, ЗО % олійний розчин токофе­ролу ацетату, лляну чи кукурудзяну олію у співвідношенні 1:1:1. Пов'яз­ку за першим прописом застосову­ють у разі хронічного перебігу, за дру­гим — у разі загостреного перебігу генералізованого пародонтиту.

Застосовують також й інші прописи лікувальних пародонтальних по­в'язок:

1) спермацету —2 г, парафіну —1г, 0,5 % олійні розчини вітамінів А і Е у рівних кількостях до консистенції пасти у вигляді еластичної пов'язки;

2) оксид цинку і порошок штучного дентину в рівних частинах, зміша­ні з потрібною маззю, що містить антибіотики або глюкокортикоїди, ме-тилурацил тощо у вигляді твердної пов'язки;

3) пов'язка із препаратами крові: оксиду цинку і порошку дентину — по 5 г, біологічного порошку ретраплацентарної крові — 2,5 г, гвоздичної олії — до консистенції пасти.

Вибір потрібного пропису лікувальної пов'язки залежить переважно від конкретної клінічної ситуації і часто його самостійно визначає лікар-стома-толог.

Лікувальна пов'язка захищає тканини пародонта від зовнішніх подраз­ників, справляє лікувальну дію і подовжує контакт уведених під неї лікуваль­них препаратів з тканинами, створює сприятливі умови для загоєння рани після оперативних втручань. Залежно від потреб лікування така пов'язка може справляти протизапальну, антимікробну, гіпосенсибілізувальну, кера-топластичну дію.

Методика приготування і накладання багатьох пов'язок має загальні принципи. На скляній (паперовій) пластинці ретельно замішують 5—6 кра­пель рідини і необхідну кількість порошку до густої, але пластичної консис­тенції. Приготовлену пасту шпателем або гладилкою накладають з язико­вого, а потім з присінкового боку тонким шаром на висушений ясенний край і в міжзубні проміжки. Поверхню пов'язки щільно притискають паль­цями в гумових рукавичках з усіх боків і моделюють таким чином, щоб рі­зальні краї і жувальні поверхні зубів були вільними, а краї пов'язки не дохо­дили до рухомої частини ясен (мал. 383). Пов'язка твердне протягом 6—8 хв. Прискорити тверднення можна теплим повітрям (із компресора стомато­логічної установки). Після такої процедури слід пояснити хворому необхід­ність щадного режиму під час споживання їжі, розмов, полоскань, що дає змогу зберігати пов'язку на більш тривалий термін.

Експериментальними і клінічними дослідженнями було підтверджено високу ефективність пародонтальних, особливо лікувальних, пов'язок із та-