Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Система захисту права промислової власності та її оцінка, скоріше, має бути негативною. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» дуже стисло визначає дії, які визнаються порушенням патентних прав, передбачає можливість стягнення з порушника збитків, включаючи неодержані доходи та відшкодування моральної шкоди.
Кожний закон з охорони промислової власності встановлює власну систему щодо захисту даного об'єкта промислової власності. У наведених законах містяться в основному лише норми, які визначають дії, що визнаються порушенням патентних прав. Більше того вони занадто загально визначають ці дії, без належної конкретизації»
Закони про промислову власність наводять лише загальний перелік спорів, що розглядаються в судовому порядку. Проте він завершується нормою: будь-які інші спори з приводу порушення того чи іншого патентного закону можуть розглядатися в судовому порядку. Як конкретні санкції деякі патентні закони визначають загальні цивільно-правові санкції за те чи інше порушення: відшкодування заподіяної шкоди та припинення порушення, інколи поновлення порушених прав. Деякі патентні закони взагалі відсилають до норм цивільного права про відповідальність.
Чинне законодавство України про промислову власність, незважаючи на його назву, так і не створило цілісної взаємо узгодженої системи норм про захист прав на її об'єкти. Найбільш істотним недоліком системи захисту інтелектуальної власності в цілому є її надто низька ефективність. Вона не здатна припинити неправомірне використання чужих об'єктів. Відповідальність за чинним законодавством за порушення права інтелектуальної власності не може стримати масштаби правопорушень у цій сфері. Майнова відповідальність порушників настільки незначна порівняно з одержаними доходами, що не може применшити зазіхання порушників права інтелектуальної власності. Інколи доходи від неправомірного використання чужого об'єкта інтелектуальної власності перевищують установлені санкції в сотні разів і, як кажуть, з горою перекривають зазнані втрати.
Істотним недоліком є також відсутність спеціалізованих судів і суддів, що зумовлює досить тривалі строки розгляду спорів у сфері інтелектуальної діяльності й інтелектуальної власності. Захист права інтелектуальної власності може здійснюватися загальними цивільно-правовими нормами, що передбачені Цивільним кодексом України, і спеціальними, встановленими чинними законами України про інтелектуальну власність. Загальними цивільно-правовими способами захисту прав, які поширюються також і на об'єкти інтелектуальної власності, є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дій, які порушують право; поновлення становища, що існувало до порушення; примусове виконання обов'язків боржником у натурі; зміна правовідносин; припинення правовідносин; відшкодування збитків; компенсація моральної шкоди; визнання незаконним акта державного органу або органу місцевого самоврядування.
Дата публикования: 2014-12-11; Прочитано: 404 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!