Рівні розв’язання конфліктів

Найскладнішим для керівника є мистецтво розв'язання конфліктів. Розрізняють три рівні розв'язання конфліктів. Ці рівні не мають чітких меж і можуть бути продовженням один одного(9, с.143-144):

На першому, соціальному, рівні використовують організаційні способи: зміна структури колективу, впорядкування системи сти­мулювання праці, поліпшення умов праці тощо. Соціальний рівень розв'язання конфліктів обмежений можливостями колек­тиву і керівництва і не завжди вимагає психологічного впливу керівника.

Другий рівень - міжособистісний, який уже вимагає від ке­рівника вникнути в психологічну сутність суперечностей між кон­фліктуючими сторонами, не віддаючи переваги тій чи іншій сто­роні. Інакше кажучи, це об'єктивний погляд на речі третьої сторо­ни - керівника.

Третій - особистісно-психологічний рівень розв'язання конфлік­ту. В даному випадку керівник за допомогою «вживання в образ» (емпатії) стає по черзі то однією, то іншою із конфліктуючих сторін і міркує відповідно. При цьому керівник прагне виявити як об'єктивні причини ситуації, так і мотиви поведінки кожної зі сторін, які базу­ються на певних потребах та інтересах.

Проаналізувавши ситуацію, керівник кожній із сторін окремо пропонує вихід із конфліктної ситуації. Домігшись взаєморозумін­ня із кожним окремо, пропонує стратегію поведінки конфліктую­чим сторонам і свою допомогу як керівника на першому, соціаль­ному рівні.

У сфері управління взагалі і освітою зокрема експертиза конфлікту має кілька цілей(4, с.135-140)

Експертне судження про наявність конфлікту є дуже важливою інформацією (прямою або опосередкованою) про ефективність управлінської діяльності керівника навчального закладу. Частота конфліктів розглядається як один з важливих показників соціально-психологічного клімату колективу, стилю керівництва.

Крім того, експертиза конфліктів, за умови узагальнення, типізації та систематизації причин, дає підставу для визначення типових труднощів, усунення яких може стати метою управлінської діяльності менеджера. У свою чергу, рефлексія цих причин, труднощів стає підставою для визначення та формулювання актуальних проблем наукових досліджень у галузі конфліктології.

Пов'якель Н.І. Психологічна експертиза конфліктів як напрям про­фесійної діяльності практичного психолога // Психологія: 36. наук, праць. - Вип. 1 (4). - К.: НПУ, 1999. - С. 49-54.