Передмова. Конфлікт як механізм розвитку людської діяльності і відповідно особистості останнім часом став предметом розгляду багатьох наук

Конфлікт як механізм розвитку людської діяльності і відповідно особистості останнім часом став предметом розгляду багатьох наук, у тому числі й педагогіки, яка змінила своє ставлення до цієї проблеми в бік позитивної оцінки його конструктивних функцій. Сьогодні питання суті конфліктів, шляхів їх попередження й подолання у різних сферах людського буття стали настільки актуальними, що з’явилася спеціальна галузь науки – конфліктологія, предмет якої - конфлікти, їх класифікація, причини виникнення, ефективні шляхи розв’язання.

З кінця ХХ століття у світі створюються спеціальні центри з вивчення конфліктів (Австралія, Росія, США), навчальні заклади почали підготовку менеджерів з конфліктів. У 150 коледжах і університетах США викладається теорія і практика конфліктів, випускники з цієї спеціальності отримують ступінь магістра наук.

Активно займаються цією проблемою в Росії. У Красноярську(за Б.І.Хасан, 2003) з 1991 року почав видаватися Бюлетень клубу конфліктологів, у Санки-Петербурзі проводяться щорічні конференції з розв’язання конфліктів, тут на базі спеціально створеного конфліктологічного відділу університету вперше в Росії почалася підготовка спеціалістів цього фаху. Виходять навчальні посібники з конфліктології.

Значний внесок у цій галузі зроблено останнім часом в Україні, особливо в царині досліджень конфліктів в освіті: І.Д.Денисенко, І.О.Ковальова, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, О.І.Бондарчук, Р.Х.Шакуров інші. Викристалізовуються технології, які допомагають гармонізувати міжособистісні стосунки у системі „вчитель-учень”, ”вчитель-керівник школи”, „керівник школи – батьки” тощо; розробляються способи ненасильницьким шляхом долати конфлікти, створюючи умови стимуляції особистості до самозміни.

Запропонований спецкурс побудований на засадах гуманістичної педагогіки, яка використовує конфліктні ситуації для аналізу причин ускладнення взаємодії і пошуку шляхів співробітництва. Керівник школи має бути готовим до нейтралізації деструктивної сторони конфліктної ситуації і вибору шляхів зміцнення професійних контактів. Для цього потрібне вміння управляти конфліктом, уникаючи авторитарність, об’єднуючи вчителів та учнів для спільного розв’язку проблеми. А це, у свою чергу, вимагає спеціальних знань, щоб розв’язувати суперечності не стільки на інтуїтивному рівні, скільки на свідомих переконаннях, які базуються на тлі психолого-педагогічних закономірностей професійної взаємодії.

Завдання спецкурсу:

§ допомогти керівнику школи, вчителю усвідомити фактори, як провокують конфлікти в школі;

§ навчити розпізнавати сигнали конфлікту, аналізувати детермінанти їх появи;

§ ознайомити зі стратегіями виходу з конфліктної ситуації, перевагами та обмеженнями кожної;

§ з’ясувати технології конструктивного розв’язання конфліктів;

§ проаналізувати умови ефективної поведінки у конфлікті;

§ залучити магістрантів до досліджень конфліктогенів у сучасній школі та шляхів їх усунення.

Вивчення дисципліни будується за таким планом:

Навчальний план

спецкурсу ”Основи конфліктології: Діяльність менеджера з попередження та розв’язання конфліктів в освіті”

№	Тема	Кількість	годин
		лекції	Практ	Самост.	Інд	Залік
	Конфлікт у гуманістичній і авторитарній педагогіці
	Педагогічний конфлікт та його детермінанти
	Експертиза педагогічних конфліктів
	Стратегії поведінки керівника у конфліктній ситуації
	Технологія управління педагогічними конфліктами
	Усього

Плани практичних занять подано в кінці курсу лекцій. Самостійна робота виконується у формі рефератів(тематика подається до кожної теми), контрольних і творчих завдань, магістерської роботи (теми на вибір слухачів у кінці посібника).