| Внутрішня політика
|
| ¨ Зміцнено владу президента. Президент набув право розпускати Національні збори, висуати законопроекти на референдуми, приймати всю повноту влади при надзвичайних обставинах.
¨ Докладатись зусилля щодо збільшення військової могутності (створено французьку ядерну зброю, балістичні ракети, підводні човни, стратегичні бомбардувальники тощо).
¨ Широко використовувалися методи державного регулювання економіки, стримування доходів (за рахунок заморожування заробітної платні).
¨ Приділялась значна увага досягненням науково-технічної революції.
|
| Зовнішня політика
|
| ¨ Франція визнала незалежність Гвінеї, Судану, Сенегалу, Мадагаскару, Дагомеї, Нігеру, Верхньої Вольти, Конго тощо.
¨ Припинено війну в Алжирі, визнано право Алжиру на самовизначення, незалежність (1962 р.).
¨ Підписано договір з ФРН про консультації та воєнне співробітництво.
¨ Франція не підписала договір про заборону випробувань ядерної зброї 1963 р.
¨ Франція засудила агресію США в Індокитаї; Ізраїля проти арабських країн (1966-1967 рр.)
¨ У 1966 р. Франція вийшла зі складу військової організації НАТО, ліквідувала американські військові бази на своїй території.
¨ З 1966 р. почалось поліпшення франко-радянських відносин.
¨ Франція не підписала договір про нерозповсюдження ядерної зброї (1968 р.).
|
Довгий час єдиною партією, що знаходилась в опозиції до внутрішньої політики Ш. де Голля, була ФКП. Але наприкінці 60-х років опозиці розширилась за рахунок оціалістів та радикалів. У травні-червні 1968 р. почались масові виступи студентівв і робітників проти політики уряду. Ситуацію вдалось врегулювати певними поступками (збільшення зарплатні, подовження відпусток тощо). У 1969 р. Ш. де Голль пішов у відставку після референдуму, проведеного за його ініциативою, але не здобувшого підтримки президентській адміністративній реформі.
