Зовнішня політика Великобританії у 1946-1965 рр

¨ Враховуючи потужний підйом національно-визвольної боротьби у колоніях, Великобританія надає незалежність Індії, Бірмі, Цейлону та багатьом іншим країнам.

¨ Більшість колишніх колоній зберігали з Велкобританією офіційні зв’язки, злишившись у складі так званої Співдружності.

¨ У 1949 р. Великобританія увійшла до НАТО; у 1954-1955 рр. брала активну участь у створенні воєнних блоків СЄАТО і СЄНТО.

¨ У 1950-1953 рр. Великобританія брала участь у збройній інтервенції США в Кореї; у 1956 р. разом з Францією та Ізраілем веде війну проти Єгипту; у 1958 р. здійснює інтервенцію в Йорданію; підтримує ремілітаризацію Західної Німеччини.

¨ У 1955 р. СРСР скасував союзний договір з Велиокбританією 1942 р.

¨ Великобританія дедалі більше потрапляла в політичну залежність від США, на її теренах з’явились американські військові бази.

¨ У 1963 р. Великобританія підписала Договір про заборону випробувань ядерної зброї у трьох сферах.

В 70-ті роки лейбористи і консерватори продовжували очолювати уряд, змінюючи одні одних (1964-1970 рр. – лейбористи; 1970-1974 рр. – консерватори; 1974 – 1979 рр. - лейбористи). Але вони не змогли вивести країну з економічної кризи, що розпочалась у багатьох капіталістичних країнах. В цих умовах у 1979 р. уряд очолила лідер консерваторів М.Тетчер, що почала проводити у внутрішній політиці курс, який набув назву “нового кончерватизму”, “тетчеризму”. На міжнародній арені Тетчер стала палким прибічником “перебудови” в СРСР і особисто М.Горбачова.