Симпатоміметики (селективні α1-адреноміметики)

Від препаратів попередньої групи відрізняються менш вираженим впливом на ЦНС. Вони вибірково впливають на α₁–адренорецептори, в результаті чого:

· При місцевому застосуванні проявляють судиннозвужувальну дію.

· Сприяють зменшенню набряку та гіперемії слизової оболонки носа.

· Зменшують кількість виділення секрету.

· Полегшують носове дихання.

Активний інгредієнт	Препарати
Оксиметазолін	Нок-спрей*, Африн, Називін, Назол, Фазин
Тетризолін	Тизин
Ксилометазолін	Галазолін, Др. Тайс назальний спрей, Ксимелін, Рино-стат, Фармазолін, Отривін
Трамазолін	Лазолназал плюс
Нафазолін	Нафтизин, Санорин
Фенілефрін	Віброцил, Ринопрокт*, Колдрекс0, Нео-Синефрин*

* - комплексні препарати, що містять вказаний активний інгредієнт

⁰ - препарат першого вибору

При дотриманні правил дозування вказані препарати полегшують носове дихання і добре переносяться хворими. Однак у пацієнтів з артеріальною гіпертен-зією, серцево-судинною патологією, цукровим діабетом, а також при перевищенні дози (надмірно часті закапування) можливе підвищення АТ, виникнення скарг зі сто-рони серця.

Слід пам’ятати, що у всіх деконгестантів судиннозвужувальний ефект через деякий час змінюється підсиленням притоку крові до слизової носа (реактивна гіперемія) і відновленням виділення секрету. При тривалому застосуванні судинно-звужувальних засобів можливе порушення норм орального функціонального стану війчастого шару і атрофія слизової носа.

Судиннозвужувальні засоби, що рекомендуються для симптоматичного лікування риніту у дітей:

· Краплі для дітей до 6 років – оксиметазолін 0,01%.

· Краплі для дітей старше 6 років – оксиметазолін 0,025%.

· Спрей інтраназальний для дітей старше 6 років – оксиметазолін 0,05%, ксилометазолін 0,05%, 0,1%.

· Дозований аерозоль ксилометазоліна.

Алергічні («сезонні») риніти – одна з найбільш розповсюджених форм алергії. В останні роки алергічний риніт розглядається як «попередник» можливого розвитку бронхіальної астми. Для лікування алергічних ринітів поряд з судинозвужуваль-ними препаратами використовуються антигістамінні засоби, стабілізатори мембран тучних клітин, а в особливо важких випадках – стероїдні гормони для місцевого застосування. Слід пам’ятати, що стероїди призначаються тільки за рекомендацією лікаря.