Nom. sing. Gen. sing. Основа 1 страница

homo (людина) homĭn/is homĭn-

radix (корінь) radīc/is radiīc-

regio (район, регіон) regiōn/is regiōn-

tempus (час) tempŏr/is tempŏr-

У словнику іменники третьої відміни записуються за загальними правилами, тобто у nominatīvus і genetīvus singulāris, але genetīvus singulāris звичайно вказується не тільки закінчення -is, але й останній склад основи:functio, ōnis, f – функція; latus, ěris, n – сторона тощо. Якщо основа у nominatīvus і genetīvus singulāris однакова, то в словнику вказується тільки закінчення родового відмінка на -is:vallis, is, f – долина; nubes, is, f – хмара.

Таблиця відмінкових закінчень третьої відміни

Число	Singulāris	Plurālis
Casus	рід	рід
m	f	n	m	f	n
Nom.	-s (-x) або нульове	-s (-x) або нульове	нульове	-es	-es	-a, -ia
Gen.	-is	-is	-is	-um, -ium	-um, -ium	-um, -ium
Dat.	-i	-i	-i	-ĭbus	-ĭbus	-ĭbus
Acc.	-em	-em	=Nom.	-es	-es	-a, -ia
Abl.	-e, -i	-e, -i	-e, -i	-ĭbus	-ĭbus	-ĭbus
Voc.	=Nom.	=Nom.	=Nom.	=Nom.	=Nom.	=Nom.

Основа переважної більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і невеликої групи – на голосний. У третій відміні виділяється група іменників, які при відмінюванні майже в усіх відмінках (окрім genetīvus plurālis) мають такі самі закінчення, як і слова з основою на приголосний і тільки у genetīvus plurālis – як іменники з основою на голосний. Цей різновид третьої відміни називається мішаним.

Отже, третя відміна поділяється на три групи: приголосну, голосну і мішану.

Різницю у відмінкових закінченнях приголосної, голосної і мішаної груп іменників третьої відміни наочно ілюструє таблиця:

Група	Відмінки
Abl. sing.	Gen. plur.	Nom., Acc., Voc. plur. (середній рід)
Приголосна	-e	-um	-a
Голосна	-i	-ium	-ia
Мішана	-e	-ium	-a

2. Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)

До третьої приголосної відміни належать нерівноскладові іменники трьох граматичних родів з основою на один приголосний:auctor, ō r is, m – творець; aetas, ā t is, f – вік; genus, ĕ r is, n – рід, вид.

Зразок відмінювання іменників приголосної відміни

homo, ĭnis, m – людина; lex, legis, f – закон; corpus, ŏris, n – тіло

Casus	Singulāris	Plurālis
Nom.	homo, lex, corpus	homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Gen.	homĭn-is, leg-is, corpŏr-is	homĭn-um, leg-um, corpŏr-um
Dat.	homĭn-i, leg-i, corpŏr-i	homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus
Acc.	homĭn-em, leg-em, corpus	homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Abl.	homĭn-e, leg-e, corpŏr-e	homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus
Voc.	homo, lex, corpus	homĭn-es, leg-es, corpŏr-a

3. Третя голосна відміна (Classis vocālis)

До третьої голосної відміни належать переважно прикметники і невелика кількість іменників жіночого і середнього роду з основою на -ĭ.

1. Прикметники третьої відміни

Прикметники третьої відміни поділяються на три групи. До першої групи належать прикметники з основою на -ri- з трьома родовими закінченнями: -er (m), - is (f), -e (n): celĕber, bris, bre – знаменитий, а, е; acer, acris, acre – гострий, а, е.

До другої групи входять прикметники з двома родовими закінченнями: -is (m, f), -e (n): brevis, e – короткий, а, е; levis, e – легкий, а, е.

До третьої групи входять прикметники з основою на -nt- або -c- з одним родовим закінченням, спільним для трьох родів:ingens, ingentis – величезний, а, е; felix, īcis – щасливий, а, е.

Зразок відмінювання прикметників третьої голосної відміни

а) з трьома родовими закінченнями: acer (m), acris (f), acre (n)

Числа	Singulāris	Plurālis
Рід	m	f	n	m, f	n
Відмінки
Nom.	acer	acr-is	acr-e	acr-es	acr-ia
Gen.	acr-is	acr-is	acr-is	acr-ium	acr-ium
Dat.	acr-i	acr-i	acr-i	acr-ĭbus	acr-ĭbus
Acc.	acr-em	acr-em	acr-e	acr-es	acr-ia
Abl.	acr-i	acr-i	acr-i	acr-ĭbus	acr-ĭbus
Voc.	acer	acr-is	acr-e	acr-es	acr-ia

б) з двома закінченнями: brevis (m, f), breve (n)

Числа	Singulāris	Plurālis
Рід	m, f	n	m, f	n
Відмінки
Nom.	brev-is	brev-e	brev-es	brev-ia
Gen.	brev-is	brev-is	brev-ium	brev-ium
Dat.	brev-i	brev-i	brev-ĭbus	brev-ĭbus
Acc.	brev-em	brev-e	brev-es	brev-ia
Abl.	brev-i	brev-i	brev-ĭbus	brev-ĭbus
Voc.	brev-is	brev-e	brev-es	brev-ia

в) з одним родовим закінченням: ingens (m, f, n), ingentis (gen. sing.)

Числа	Singulāris	Plurālis
Рід	m, f	n	m, f	n
Відмінки
Nom.	ingens	ingens	ingent-es	ingent-ia
Gen.	ingent-is	ingent-is	ingent-ium	ingent-ium
Dat.	ingent-i	ingent-i	ingent-ĭbus	ingent-ĭbus
Acc.	ingent-em	ingens	ingent-es	ingent-ia
Abl.	ingent-i	ingent-i	ingent-ĭbus	ingent-ĭbus
Voc.	ingens	ingens	ingent-es	ingent-ia

Отже, латинські прикметники таким чином розподіляються за відмінами:

1. Прикметники із родовими закінченнями -us, -a, -um належать до першої (жіночого роду із закінченням -a) та другої (чоловічого роду із закінченням -us та середнього роду із закінченням -um) відмін відповідно.

2. Прикметники з іншими родовими закінченнями належать до третьої голосної відміни.

2. Іменники другої голосної відміни

До голосної відміни належать іменники середнього роду, що в називному відмнку однини закінчуються на -e, -al, -ar. Наприклад: mare, maris, n – море; anĭmal, ālis, n – тварина; exemplar, āris, n – приклад.

Зразок відмінювання іменників голосної відміни

Числа	Singulāris	Plurālis
Відмінки	n	n	n	n	n	n
Nom.	mare	anĭmal	exemplar	mar-ia	animal-ia	exemplar-ia
Gen.	mar-is	animāl-is	exemplār-is	mar-ium	animal-ium	exemplar-ium
Dat.	mar-i	animāl-i	exemplār-i	mar-ĭbus	animal-ĭbus	exemplar- ĭbus
Acc.	mare	anĭmal	exemplar	mar-ia	animal-ia	exemplar-ia
Abl.	mar-i	animāl-i	exemplār-i	mar-ĭbus	animal-ĭbus	exemplar- ĭbus
Voc.	mare	anĭmal	exemplar	mar-ia	animal-ia	exemplar-ia

3. Рівноскладові іменники жіночого роду

1. До третьої голосної відміни належить невелика кількість рівноскладових іменників жіночого роду, які у називному відмінку однини закінчуються на -is:

turris, is, f – вежа, башта puppis, is, f – корма

secūris, is, f – сокира febris, is, f – гарячка

sitis, is, f – спрага tussis, is, f – кашель

2. За голосною відміною відмінюються також рівноскладові назви міст і річок на -is:

Neapŏlis, is, f – Неаполь; Tiběris, is, m – Тибр (усі назви річок – чоловічого роду).

3. За голосною відміною відмінюються рівноскладові іменники жіночого роду грецького походження на -sis:basis, is, f – основа; dosis, is, f – доза; prognōsis, is, f – прогноз; analysis, is, f – аналіз та ін. Знахідний відмінок однини цих груп іменників закінчується на -im.

Зразок відмінювання іменників:

secūris, is, f; Neapŏlis, is, f; analysis, is, f

Casus	Singulāris	Plurālis
Nom.	secūris	Neapŏlis	analysis	secūr-es	analys-es
Gen.	secūr-is	Neapŏl-is	analys-is	secūr-ium	analys-ium
Dat.	secūr-i	Neapŏl-i	analys-i	secūr-ĭbus	analys-ĭbus
Acc.	secūr-im	Neapŏl-im	analys-im	secūr-es	analys-es
Abl.	secūr-i	Neapŏl-i	analys-i	secūr-ĭbus	analys-ĭbus
Voc.	secūris	Neapŏl-is	analys-is	secūr-es	analys-es

До голосної відміни належить іменник vis, f – сила, могутність із основою в однині на vi-. Він має особливу парадигму відмінювання:

Відмінювання іменника vis:

Casus	Singulāris	Plurālis
Nom.	vis	vires
Gen.	-	virium
Dat.	-	virĭbus
Acc.	vim	vires
Abl.	vi	virĭbus
Voc.	vis	vires

4. Третя мішана відміна (Classis mixta)

До третьої мішаної відміни належать:

а) рівноскладові іменники, які в називному відмінку однини закінчуються на -es, -is:

sedes, is, f – житло

clades, is, f – поразка

navis, is, f – корабель

testis, is, m, f – свідок;

б) нерівноскладові іменники, які перед закінченням родового відмінка -is мають дві приголосні букви:

urbs, u rb is, f – місто

ars, a rt is, f – мистецтво, ремесло

fons, fo nt is, m – джерело

os, o ss is, n – кістка

Зразок відмінювання іменників:

civis, is, m, f; nubes, is, f; pars, partis, f; os, ossis, n

Casus	Singulāris
Nom.	civ-is	nub-es	pars	os
Gen.	civ-is	nub-is	part-is	oss-is
Dat.	civ-i	nub-i	part-i	oss-i
Acc.	civ-em	nub-em	part-em	os
Abl.	civ-e	nub-e	part-e	oss-e
Voc.	civ-is	nub-es	рars	os
Casus	Plurālis
Nom.	civ-es	nub-es	part-es	oss-a
Gen.	civ-ium	nub-ium	part-ium	oss-ium
Dat.	civ-ĭbus	nub-ĭbus	part-ĭbus	oss-ĭbus
Acc.	civ-es	nub-es	part-es	oss-a
Abl.	civ-ĭbus	nub-ĭbus	part-ĭbus	oss-ĭbus
Voc.	civ-es	nub-es	part-es	oss-a

Мішана відміна відрізняється від приголосної тільки формою родового відмінка множини на -ium.

Nota bene! За приголосною відміною, як виняток, відмінюються:

1) іменники: pater, tris, m – батько; mater, tris, f – мати; frater, tris, m – брат; iuvěnis, is, m, f – юнак, дівчина; canis, is, m, f – собака, parens, parentis, m, f – родич (батько або мати);

2) прикметники: dives, ĭtis – багатий, а, е; pauper, ĕris – бідний, а, е; vetus, ĕris – старий, а, е; princeps, ĭpis – знатний, а, е; partĭceps, ĭpis – причетний, а, е.

5. Зауваження до роду і числа іменників третьої відміни

Оскільки в Nom. sing. третьої відміни відзначається різноманітність закінчень і, крім того, існують численні винятки з правил визначення роду за закінченням, при визначенні роду іменника третьої відміни слід орієнтуватися на словник, де рід указаний біля кожного іменника.

Nota bene! У третій відміні є деякі іменники, які у множині набувають іншого значення, ніж в однині: aedes, aedis, f – храм; aedes, aedium, f – дім, будинок;

finis, finis, m – межа, кордон; fines, finium, m – область, територія;

pars, partis, f – частина; partes, partium, f – роль актора партія.

6. Особливості відмінювання іменників третьої відміни

1. До третьої відміни належать також деякі слова з основами на u, ov, які походять від дифтонга ou, наприклад: bos (корова, віл), Iuppĭter (Юпітер). Іменник vas, vasis, n (посудина) в однині відмінюється за третьою відміною, а в множині – за другою.

2. Іменники середнього роду грецького походження на -ma в давальному і орудному відмінках множини мають закінчення -is замість -ĭbus.

Casus	Singulāris
Nom.	bos, m, f – корова, віл	vas, n – посудина	systema, n – система	Iuppĭter, m – Юпітер
Gen.	bovis	vasis	systemăt-is	Iovis
Dat.	bovi	vasi	systemăt-i	Iovi
Acc.	bovem	vas	systema	Iovem
Abl.	bove	vase	systemăt-e	Iove
Voc.	bos	vas	systema	Iuppĭter
Casus	Plurālis
Nom.	boves	vasa	systemăt-a	-
Gen.	boum	vasōrum	systemăt-um	-
Dat.	bubus (bobus)	vasis	systemăt-is	-
Acc.	boves	vasa	systemăt-a	-
Abl.	bubus (bobus)	vasis	systemăt-is	-
Voc.	boves	vasa	systemăt-a	-

ЛЕКЦІЯ 5

ЧАСИ СИСТЕМИ ІНФЕКТА

ПЛАН

1. Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi).

2. Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi).

3. Пасивний стан часів системи інфекта.

4. Особливості утворення часів системи інфекта.

5. Синтаксис відмінків у пасивній конструкції.

6. Займенники (вказівні, відносні, зворотний, питальні).

1. Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)

Imperfectum indicatīvi actīvi утворюється додаванням до основи інфекта суфікса -bā- (для І-ІІ дієвідмін) і -ēbā- (для ІІІ-ІV дієвідмін) та особових закінчень:

Singulāris Plurālis

1. -m 1. -mus

2. -s 2. -tis

3. -t 3. -nt

Зразок відмінювання дієслів І-ІV дієвідмін в Imperfectum indicatīvi actīvi:

Особа	I	II	III	IV
Singulāris
1.	laudā-ba-m	docē-ba-m	leg-ēba-m	audi-ēba-m
2.	laudā-ba-s	docē-ba-s	leg-ēba-s	audi-ēba-s
3.	laudā-ba-t	docē-ba-t	leg-ēba-t	audi-ēba-t
Plurālis
1.	lauda-bā-mus	doce-bā-mus	leg-ebā-mus	audi-ebā-mus
2.	lauda-bā-tis	doce-bā-tis	leg-ebā-tis	audi-ebā-tis
3.	laudā-ba-nt	docē-ba-nt	leg-ēba-nt	audi-ēba-nt

Відмінювання допоміжного дієслова sum, esse (бути)

Особа	Singulāris	Plurālis
1.	er-a-m	er-ā-mus
2.	er-a-s	er-ā-tis
3.	er-a-t	er-a-nt

2. Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)

Утворюється:

а) для дієслів І-ІІ дієвідмін додаванням до основи інфекта суфікса -b- і вставних (тематичних) голосних (див. Praesens indicatīvi actīvi для ІІІ дієвідміни) та особових закінчень теперішнього часу:

Singulāris Plurālis

1. -o 1. -mus

2. -s 2. -tis

3. -t 3. -nt

б) для дієслів ІІІ-ІVдієвідмін додаванням до основи інфекта суфікса -a- (для І-ої особи однини) і суфікса -ē- (для всіх інших осіб) та особових закінчень минулого недоконаного часу:

Singulāris Plurālis

1. -m 1. -mus

2. -s 2. -tis

3. -t 3. -nt

Зразок відмінювання дієслів І-ІV дієвідмін у Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi:

Особа	I	II	III	IV
Singulāris
1.	laudā-b-o	docē-b-o	leg-a-m	audi-a-m
2.	laudā-b-i-s	docē-b-i-s	leg-e-s	audi-e-s
3.	laudā-b-i-t	docē-b-i-t	leg-e-t	audi-e-t
Plurālis
1.	lauda-b-ĭ-mus	doce-b-ĭ-mus	leg-ē-mus	audi-ē-mus
2.	lauda-b-ĭ-tis	doce-b-ĭ-tis	leg-ē-tis	audi-ē-tis
3.	laudā-b-u-nt	docē-b-u-nt	leg-e-nt	audi-e-nt

Відмінювання допоміжного дієслова sum, esse (бути):

Особа	Singulāris	Plurālis
1.	er-o	er-ĭ-mus
2.	er-i-s	er-ĭ-tis
3.	er-i-t	er-u-nt

3. Пасивний стан часів системи інфекта

Пасивний стан часів системи інфекта (Praesens, Imperfectum, Futūrum I (primum)) відрізняється від активного стану тільки особовими закінченнями. Особливості утворення ті самі, що й в активному стані.

Особові закінчення часів системи інфекта пасивного стану:

Singulāris Plurālis

1. -or/-r 1. -mur

2. -ris 2. -mĭni

3. -tur 3. -ntur

Зразок відмінювання дієслів І-ІV дієвідмін у Praesens, Imperfectum, Futūrum I (primum) indicatīvi passīvi:

Особа	I	II	III	IV
Praesens indicatīvi passīvi
Singulāris
1.	laudā-or=laudor	doce-or	leg-or	audi-or
2.	laudā-ris	docē-ris	leg-ē-ris	audī-ris
3.	laudā-tur	docē-tur	leg-ĭ-tur	audī-tur
Plurālis
1.	laudā-mur	docē-mur	leg-ĭ-mur	audī-mur
2.	lauda-mĭni	doce-mĭni	leg-i-mĭni	audi-mĭni
3.	lauda-ntur	doce-ntur	leg-u-ntur	audi-u-ntur

Особа	I	II	III	IV
Imperfectum indicatīvi passīvi
Singulāris
1.	laudā-ba-r	docē-ba-r	leg-ēba-r	audi-ēba-r
2.	lauda-bā-ris	doce-bā-ris	leg-ebā-ris	audi-ebā-ris
3.	lauda-bā-tur	doce-bā-tur	leg-ebā-tur	audi-ebā-tur
Plurālis
1.	lauda-bā-mur	doce-bā-mur	leg-ebā-mur	audi-ebā-mur
2.	lauda-ba-mĭni	doce-ba-mĭni	leg-eba-mĭni	audi-eba-mĭni
3.	lauda-ba-ntur	doce-ba-ntur	leg-eba-ntur	audi-eba-ntur

Особа	I	II	III	IV
Futūrum I (primum) indicatīvi passīvi
Singulāris
1.	laudā-b-or	docē-b-or	leg-a-r	audi-a-r
2.	lauda-b-ĕ-ris	doce-b-ĕ-ris	leg-ē-ris	audi-ē-ris
3.	lauda-b-ĭ-tur	doce-b-ĭ-tur	leg-ē-tur	audi-ē-tur
Plurālis
1.	lauda-b-ĭ-mur	doce-b-ĭ-mur	leg-ē-mur	audi-ē-mur
2.	lauda-b-i-mĭni	doce-b-ĭ-mĭni	leg-e-mĭni	audi-e-mĭni
3.	lauda-b-u-ntur	doce-b-u-ntur	leg-e-ntur	audi-e-ntur

Неозначена форма дієслова теперішнього часу пасивного стану (Infinitīvus praesentis passīvi)

I	II	III	IV
laudā-ri – той, кого хвалять	docē-ri – той, кого вчать	leg-i – той, про кого читають	audi-ri – той, кого слухають

4. Особливості утворення часів системи інфекта

1. У дієсловах першої дієвідміни у першій особі однини теперішнього часу кінцевий голосний основи інфекта -а зливається з особовим закінченням -о в одне -о: laudā-or = laudor.

2. Увага! Вставні голосні, закінчення -r/-or (у першій особі однини):

А) Закінчення -r ставиться після -a- в першій особі однини усіх відмін в Imperfectum indicatīvi passīvi та в першій особі однини третьої – четвертої відмін у Futūrum I (primum) indicatīvi passīvi. В інших випадках маємо закінчення -or.

Б) У теперішньому часі в дієсловах третьої дієвідміни та у майбутньому часі в дієсловах першої та другої дієвідмін між основою (суфіксом) та особовим закінченням вставляються голосні: перед -s, -t, -m вставляється -ĭ-; перед -r – -ĕ-; перед -n- – -u-. Також -u- перед -n- вставляється у третій особі множини дієслів IV дієвідміни у теперішньому часі.