ДОСЛІД 1. Розчинність у воді карбонових кислот та їх солей

Обладнання та реактиви: пробірки, пальник, хімічні стакани, різноманітні органічні кислоти (оцтова, стеаринова, трихлороцтова, щавлева, янтарна, молочна, винна, фумарова), розбавлений розчин лугу.

Декілька крапель або кристалів кожної з кислот збовтують з 1-2 мл води у пробірці; якщо кислота не розчиняється, суміш нагрівають. Для всіх проб потрібно брати однакові кількості кислоти та води.

Охолоджуючи суміші, відмічають, чи виділяються знову кристали кислоти, що розчинилися лише при нагріванні.

Проби, що мають осад малорозчинної кислоти, збовтують, потім частину суспензії переливають в інші пробірки і додають по 2-3 краплі розбавленого розчину лугу.

При струшуванні кристали кислоти розчиняються.

ХІМІЗМ.

CH₃COOH CH₃COO^-+H⁺

ВИСНОВКИ: Одноосновні карбонові кислоти, що містять менше шести атомів карбону добре розчинні у воді. Зі збільшенням числа гідрофільних груп - карбоксильних, гідроксильних - у молекулі кислоти розчинність кислот у воді зростає, а зі збільшенням числа атомів карбону розчинність знижується. Органічні кислоти добре розчиняються у розчинах лугів, утворюючи солі.