Санітарно-гігієнічне і протиепідемічне забезпечення

Під санітарно-гігієнічним забезпеченням розуміють комплекс заходів у зоні НС, що здійснюються із метою заощадження здоров'я

Сили швидкого реагування

Сили 1 ешелону

Сили 2 ешелону

Період порятунку - від I до декількох діб.	Період відновлення від I до 90 діб.
Перша медична, долікарська (фельдшерська) і перша лікарська допомога.	Перша лікарська, кваліфікова­­на допомога, лікування.	Кваліфікова­на і спеціалізо­вана медична допомога, лікування.	Спеціалізована - медична допомога, лікування.
Зона катастрофи, зараження.	Прилеглі міста, райони (до 50 км).	Міста, райони, віддалені від місця НС більш 50км.	Інші регіони країни, закордонні країни.

Мал.1. Схема організації надання медичної допомоги і лікувально-евакуаційного забезпечення при ліквідації наслідків НС

населення і учасників ліквідації наслідків НС. Основними заходами при санітарно-гігієнічному забезпеченні є:

Проведення санітарно-гігієнічного контролю за умовами розміщення, харчування, водопостачання; спостереження за санітарним станом території; поховання трупів загиблих людей і тварин; прогнозування впливу негативних факторів на стан здоров'я населення в осередку поразки й особовий склад формувань, що приймають участь у ліквідації наслідків НС.

Протиепідемічне забезпечення включає комплекс заходів, спрямованих на попередження виникнення і ліквідацію інфекційних захворювань у зоні НС.

При стихійних лихах і техногенних катастрофах створюється складна санітарна й епідемічна обстановка, що викликає потребу в проведенні санітарних і протиепідемічних заходів на великих територіях. Для забезпечення їхньої найбільшої ефективності необхідно:

- завчасно прогнозувати санітарну й епідемічну ситуацію, визначати ймовірні фактори ризику, що можуть негативно впливати на здоров'я людей;

- у перші години після катастрофи організувати і забезпечити проведення санітарно-епідемічної розвідки при участі необхідної кількості спеціалістів (гігієністів, епідеміологів, радіологів, токсикологів і ін.);

- організувати моніторинг санітарного й епідемічного стану осередку катастрофи і прилягаючих територій із метою виявлення і ліквідації або ослаблення дії факторів, що негативно впливають на здоров'я людей;

- вивчити особливості розвитку епідемічного процесу інфекційних захворювань у даній місцевості;

- визначити необхідну кількість сил і засобів, порядок використання і систему керування ними в НС;

Ефективність санітарно-протиепідемічного забезпечення населення досягається шляхом своєчасного наближення сил і засобів санітарно-епідемічної служби до осередку поразки, евакуації постраждалих і інфекційних хворих, організації лікувальних і протиепідемічних заходів із метою попередження розвитку інфекційних хвороб.

Спалахи інфекційних хвороб, природа яких не встановлена, поставлять вимогу введення карантину або обсервації.

З метою своєчасного виявлення й ізоляції захворілих за всім особовим складом, що знаходиться в осередку поразки, установлюється спостереження. Захворілих виявляють шляхом спостереження і щоденного опитування.

В'їзд і виїзд в осередок поразки обмежується. Забороняється вивіз з осередку різноманітного майна без попереднього знезаражування. Посилюється контроль за харчуванням і водопостачанням. Строки визначаються так само, як і строки карантину.

Спільне керівництво і координація дій в осередках, масових, особливо небезпечних захворювань, покладається на надзвичайну протиепідемічну комісію (НПК). Заходи щодо запобігання епідемії здійснюються усіма силами і засобами, що розташовані або діють в осередку, незалежно від їхньої підпорядкованості або форми власності.