Організаційні основи

Для проведення заходів щодо медичного і санітарно-протиепідемічного забезпечення населення України в НС створена державна служба медицини катастроф (далі Служба). Ця Служба створена на базі існуючих медичних сил і засобів і лікувальних заснувань центрального і територіальних рівнів незалежно від виду їхньої діяльності і галузевої приналежності, обумовлених міністерством охорони здоров'я (МОЗ) і погоджених із МНС, Міністерством транспорту, Національною Гвардією і місцевими органами влади.

Координує роботу Служби на державному рівні Центральна координаційна комісія МОЗ України, а на територіальному рівні - Кримська республіканська, обласні, Київська і Севастопольська міські територіальні координаційні комісії.

Під час ліквідації медико-санітарних наслідків НС керівництво Службою покладається на державному рівні на МОЗ, а на територіальному рівні - на органи керування охорони здоров'я відповідних адміністративних територій.

До складу Служби на державному рівні входять: Український науково-практичний центр негайної медичної помочі і медицини катастроф; медичні формування, лікувальні установи, визначені МОЗ і узгоджені з органами центральної виконавчої влади.

До складу Служби на територіальному рівні входять територіальні центри негайної медичної помочі, спеціалізовані бригади постійної готовності Служби, медичні формування і лікувальної установи.

На Службу покладаються такі задачі:

- взаємодія медичних сил, засобів і лікувальних установ відповідно на державному і територіальному рівнях у сфері медичного захисту населення;

- прогнозування медико-санітарних наслідків НС і розробка конкретних скоординованих дій для їхнього подолання;

- ліквідація медико-санітарних наслідків НС медичними силами і засобами.

Важливе місце в структурі Служби дається координаційним комісіям, що є постійно діючими дорадчими позаштатними органами, створеними з метою узгодження складу і порядку використання медичних сил і засобів у НС.

До складу комісій входять представники всіх міністерств і відомств відповідних рівнів служби. Головою центральної координаційної комісії є Міністр охорони здоров'я, а територіальних координаційних комісій - начальники управлінь охорони здоров'я відповідних адміністративних територій.

У компетенцію координаційних комісій входить:

- склад і порядок використання в НС медичних сил і засобів, що входять до складу Служби;

- планування медико-санітарного забезпечення населення на випадок виникнення НС;

- пропозиції по удосконаленню організаційної структури і функціонуванню Служб відповідного рівня;

- планування по забезпеченню постійної готовності Служби і виконанню покладених на її задач;

- пропозиції по підготуванню спеціалістів для Служби, по створенню і використанню резервів, медичних і матеріально-технічних ресурсів.