Класифікація наук

Форми існування матерії визначають існування багатьох галузей знання, які об’єднуються у три великі групи:

1. природничі та технічні (фізика, хімія, біологія тощо),

2. суспільні науки (економіка, філологія, історія тощо),

3. наука про мислення (філософія, логіка, психологія тощо).

Загальна класифікація сучасних наук установлює взаємозв’язки між трьома головними розділами наукового пізнання, кожне із яких створює цілу систему.

Для подальшої класифікафії наук використовують методологічний, гносеологічний і логічний підходи.

Методологічний підхід базується на взаємодії, взаємопроникненні та синтезі діалектичних, загальних і конкретно-наукових принципів класифікації, різних сфер пізнання і суспільної практики. Тому методологічні принципи класифікації наук зумовлені природою відображених ними зв’язків – зовнішніх і внутрішніх. Зовнішні зв’язки грунтуються на принципі координації, тобто узгодженості, відповідності, а внутрішні – субординації, або підпорядкованості.

Виходячи з гносеологічного підходу, принципи класифікації наук поділяються на об’єктивні і суб’єктивні. У першому випадку зв’язки наук виводяться зі зв’язків самих об’єктів, у другому – залежать від здатності суб’єкта до абстрактного мислення.

З логічного погляду класифікація наук базується на виділенні різних сторін загального зв’язку між ними, врахуванні співвідношення загального і часткового, абстрактного і конкретного за двома принципами – спаду загального і зростання конкретного.

За характером спрямованості та відношенням до суспільної практики науки поділяють на фундаментальні і прикладні.

Класифікація наук відбивається на структурі наукових закладів, плануванні та координації досліджень у різних сферах науки, зв’язках між теоретичними, прикладними науками і практикою, організації бібліотечної справи і бібліотечної класифікації.