Наука – це сукупність теорій

Теорія - вчення, система ідей, поглядів, положень, спрямованих на тлумачення того чи іншого явища. До нової теорії висувають такі вимоги:

- адекватність наукової теорії описуваному об'єкту;

- можливість замінювати експериментальні дослідження теоретичними;

- повнота опису певного явища дійсності;

- можливість пояснення взаємозв'язків між різними компонентами в межах

даної теорії;

- внутрішня несуперечливість теорій та відповідність її дослідним даним.

Теорія - являє собою систему наукових концепцій, принципів, положень, фактів.

Нау кова концепція - система поглядів, теоретичних положень, основних думок щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною головною ідеєю.

Концептуальність - це визначення змісту, суті, смислу того, про що йде мова.

Принцип - це правило, що виникло в результаті об'єктивного осмислення досвіду. Тобто це (постулати) аксіоми - це вихідні положення якої-небудь галузі науки.

Поняття - це думка, відбита в узагальненій формі. Воно відбиває суттєві й необхідні ознаки предметів та явищ, а також взаємозв'язки. Якщо поняття увійшло до наукового обігу, його назначають одним словом або використовують сукупність слів- термінів.

Розкриття змісту поняття називають його визначенням.

Останнє має відповідати двом найважливішим вимогам:

- вказувати на найближче родове поняття;

- вказувати на те чим дане поняття відрізняється від інших понять.

Поняття, як правило, завершує процес наукового дослідження, закріплює результати, отримані вченим особисто у своєму дослідженні.

Сукупність основних понять називають постійним апаратом тієї чи іншої науки.

Науковий факт - подія чи явище, яке є основою для висновку або підтвердження. Він є елементом, який у сукупності з іншими становить основу наукового знання, відбиває об'єктивні властивості явищ і процесів. На основі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.