Наука виконує у суспільстві три основні функції

Функції науки:

1. пізнавальна

2. практична

3. управлінська

Головна функція науки полягає у пізнанні об’єктивного світу. Протягом багатьох століть єдиною функцією науки було знання – накопичення фактів і розкриття закономірностей навколишнього світу. Наука вивчала світ «яким він є», але не ставила питання про те, «яким він має бути». Але призначення науки не вичерпується пізнавальною функцією.

Промислова революція розставила нові акценти – зародилася і почала розвиватися нова функція науки, пов’язана з її участю у розвитку та вдосконаленні матеріального виробництва. Практична функція науки набуває конкретного змісту залежно від конкретної сфери практичної діяльності людей.

А науково-технічний прогрес ХХ ст. привів до становлення ще однієї функції науки – функції управління.

Функціональне поле науки набагато ширше і його можна подати у вигліді таблиці.

Таблиця 1.1. Функціональне поле науки

Назва функції	Характеристика
Евристична	Засіб здійснення відкриттів, отримання принципово нового знання
Пізнавальна	Засіб отримання знання: фіксації, описання, узагальнення фактів, побудова теорії, виділення закономірностей
Пояснювальна	Пояснює явища дійсності через виявлення законів, закономірностей та тенденцій
Інструментальна	Формує інструмент розуміння реальності
Технологічна	Здійснює технологічне втілення наукового знання
Інституційна	Специфічний інститут у суспільстві
Культурологічна	Важлива підсистема та елемент механізму культури
Світоглядна	Забезпечує формування наукового світогляду
Експертно-оцінна	Оцінює ті або інші проблеми, практичні і наукові проекти
Управлінська	Забезпечує реалізацію управління суспільством
Комерційна	Являє собою засіб отримання комерційного прибутку від реалізації продукту науки
Соціалізаторська	Реалізує процес освіти і соціалізації людей
Практична	Підвищує ефективність діяльності людини

За думкою американського соціолога Роберта Мертона, в основі функціонування науки як соціального інституту лежать чотири принципи, що складають Моральний імператив науки:

- Принцип універсалізму всеосяжності характеризує об'єктивну природу наукового знання (це завжди істинне знання, яке відповідає реальності). Існують загальні критерії і правила доведення. Наукова цінність знання не залежить від того, ким і коли воно одержане. Цей принцип вимагає, щоб об'єктивно оцінювався результат досліджень і репутація ґрунтувалася на реальних заслугах.

- Принцип комуналізму (або все загальності) вимагає, щоб наукове знання належало всьому науковому співтовариству й ставало загальним надбанням. Воно не повинно бути особистою власністю ученого чи корпорації. Цей принцип наполягає на відкритості науки.

- Принцип безкорисливості вимагає служіння істині. Вчений діє в ім'я досягнення істини, а не з корисливих міркувань.

- Принцип організованого скептицизму вимагає, щоб наукове знання не сприймалося на віру. Вченому повинні бути притаманні критичність і сумлінність під час перевірки одержаних результатів.

До перерахованих принципів іноді додають ще два: раціоналізм (прагнення зрозуміти все узагальнено і абстрактно); емоційна нейтральність (вимога з "холодною головою" відноситися до будь-яких стверджень).

Отже, з визначених принципів Роберта Мертона можна зробити висновок, що предметом науки виступає функціонування науки як соціального інституту в межах певного суспільства, як специфічної системи норм і цінностей.

Питання №2. Наукознавство та його розвиток

Наука стає настільки складною, багатоманітною, величною, що сама перетворюється на предмет наукових досліджень. Склався цілий комплекс наук про науку, який називають наукознавством. До цього комплексу входить:

· загальна теорія науки, яка розглядає загальне визначення науки, аналізує структуру наукових теорій;

· логіка науки, що займається вивченням системи істинних пропозицій науки, їх співвідношенням із системою об’єктів предметної сфери.

Наукознавство - це наука, яка вивчає розвиток різних наук, і координуюча їх діяльність.

Основні задачі наукознавства полягають в наступному:

І) вивчення законів і тенденцій розвитку науки;

2) аналіз взаємодії науки з виробництвом;

3) розробка прогнозів в науці;

4) формування структури наукових знань;

5) організація науки та управління її розвитком.

Одним з о сновних завдань наукознавства є розробка класифікації наук, яка визначає місце кожної науки в загальній системі наукових знань, зв'язок усіх наук.

Найпоширенішими є розподіл усіх наук на науки про природу, суспільство і мислення.

Питання №3 Структура і класифікація наук