Поняття, зміст і функції науки

Науці належить особлива роль в розвитку сучасного суспільства, яка є найважливішим, інтегруючим елементом сучасної культури. Наука справляє вплив на всі структурні елементи суспільства.

Наука—складний багатогранний феномен, який можна розглядати з різних точок зору:

- З культурологічної — це компонент культури, форма передачі позитивного досвіду, яка забезпечує прогрес суспільства, спадкоємність його розвитку.

- З логіко-гносеологічної точки зору — це система знань, особлива форма суспільної свідомості, яка відрізняється від інших форм метою, глибиною, способом відображення світу.

- З діяльнісної точки зору — це особлива діяльність, спрямована на одержання і застосування знань.

- З практичної — це безпосередня виробнича, практична сила суспільства. Наука — це велика духовна, моральна й інтелектуальна сила суспільства. Чим більше розвивається суспільство, тим більше його прогрес забезпечується розвитком і застосуванням науки.

- З інституціональної точки зору — це особливий соціальний інститут, що надає сталості й визначеності суспільним відносинам і, разом з тим, прискорює суспільний розвиток. Інституціональний характер діяльності означає, що в сучасну епоху наукова діяльність є ієрархізованою діяльністю, має складні організаційні форми, спирається на спеціальну матеріальну базу, систему спеціальних методів.

- З інформаційної точки зору — це система, створена для збору, аналізу й переробки інформації.

В соціології науку визначають як соціальний інститут, який забезпечує виробництво, накопичення знань, а також їх використання в практичній діяльності.

Усім, що ми сьогодні знаємо та вміємо, чим володіємо та користуємось, ми зобов’язані науці.

Шлях науки – це шлях мужніх та вольових людей, на прапорі яких написано: „Через терни до зірок”.

Давно вже минули часи вчених – самітників, коли відкриття часто залежало від волі випадку. Сьогодні наука – надзвичайно складне суспільне явище зі своїми законами та методологією, зі своєю чітко сформованою системою.

Наука – це безперервно розвиваюча система знань об’єктивних законів природи, суспільства і мислення, одержуваних і перетворюваних в безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей.

„Наука – це сила!” –три з половиною століття тому вигукнув основоположник матеріалістичних тенденцій науки Френсіс Бекон, і це переконливо доведено всім ходом сучасного науково–технічного процесу.