РЯД блохи (блохи, aphaniptera) 1 страница

Малі, стиснуті з боків безкрилі комахи, здатні робити великі стрибки. Голова маленька, із короткими вусиками. Очі інколи відсутні. Ротовий апарат колючо-сисного типу. Сегменти грудей виразно відмежовані, мають щетинки або гребенеподібні утворення з хітинізованих зубчиків. Крила відсутні. Найкраще розвинені задні стрибальні ноги. Безногі червоподібні личинки живуть вільно, живляться різними органічними залишками. Лялечка вільна. Весь цикл розвитку завершується за 1–2 місяці. Імаго бліх паразитують на теплокровних тваринах. Багатоїдні блохи нападають на будь-яку істоту (навіть на змій та гусениць). Велику небезпеку для людини становлять блохи як переносники збудників хвороб, наприклад чуми та ін. Окремі види бліх – проміжні хазяї гельмінтів. Світова фауна об’єднує близько 1000 видів.

30. РЯД ДВОКРИЛІ (DIPTERA)

Найбільш високоорганізований ряд комах. Характерну ознаку представників ряду становить наявність лише однієї (передньої) пари крил. Задні крила перетворені в маленькі булавчасті придатки – дзижчальця, що мають значення для координації польоту. Личинки безногі. Ротові органи різноманітної будови: у комарів-кровососів колючо-сисного типу, у ґедзів ріжучо-лижучого, у більшості мух типово лижучого. У представників підряду довговусих вусики багаточленикові, довгі; у представників підряду коротковусих вусики тричленикові, короткі. За ступенем редукції голови личинок двокрилих поділяють: 1) родини з добре розвиненою головою, невтяжним гризучим ротовим апаратом; 2) групи з частково редукованим ротовим апаратом та наполовину втяжною головною капсулою; 3) родини з безголовими личинками. Імаго живляться виступаючим соком рослин, нектаром, навозом, є хижі комахи. Багато кровососів ссавців, рідше птахів, рептилій та амфібій, поширена імагінальна афагія. Розмноження двостатеве, рідше партеногенетичне, відомі випадки педогенезу. У багатьох видів вищих мух розвинене живородіння. Є й форми, що народжують одразу лялечку: муха цеце. У світовій фауні описано більше 120000 видів.

ЛЕКЦІЯ 4. Багатоїдні шкідники

Питання:

1. Шкідники ряду прямокрилі.

2. Шкідники ряду твердокрилі.

3. Шкідники ряду лускокрилі.

1. Шкідники ряду прямокрилі (Orthoptera).

Родина справжні саранові – Acrididae.

В Україні більшість саранових зимують у стадії яйця і мають од­не покоління за рік. Яйця відкладають у ґрунт у вигляді так званої «кубушки». Кожний вид саранових має свою специфічну форму кубушки. Відродження личинок відбувається навесні, окрилення та відкладання яєць – влітку або на початку осені. Личинки линяють 4-7 разів і завершують розвиток за один-півтора місяця. Життя саранових відбувається на відкритих ландшафтах, особливо багато їх на луках і в степу.

Важлива роль в обмеженні чисельності саранових належить біо­тичним факторам.

1. Прус, або сарана італійська – Calliptamus italicus L. Трап­ляється повсюдно. Довжина самців – 15-25 мм, са­мок – 23-41 мм, колір тіла варіює і може бути коричнево-бурим, сіро-корич­невим, коричневим, бурим, жовто-бурим або білуватим. Личинки імагоподібні. У степовій зоні більш поширений на полинових і полиново-злакових степах, со­лончаках і старих перелогах. У цих місцях розмножується і перехо­дить на сільськогосподарські культури та молоді лісові насадження. При невеликій густоті популяції личинки та імаго тримаються відокремлено (фаза solitаrіа), при збільшенні їх чисельності переходять до стадного способу життя – фаза gregаria. Скупчення саранових називається кулігами.В кулігах здійснюють спільні міграції, личинки роблять спільні пе­реходи, а дорослі комахи – перельоти. Шкодять личинки та імаго.

2. Сарана перелітна, або азіатська – Locusta migratoria L. В Україні представлена двома підвидами: L. migratoria migratoria L. іL. migratoria rossica. Другий підвид називаєть­ся середньоруською сараною. Імаго розміром 29-59 мм, бурого або зеленуватого кольору. Сарана відкладає кубушки переважно на стерні ярих хлібів і перелогах. У найбільшій кількості кубушки трапляються на сухих острівках очерету. Чисельність їх зазвичай збільшується в посушливі роки. Яйця відкладають у не надто твердий ґрунт у тому місці, де куліга сарани опинилась у момент повної стиглості яєчників. Ембріональний розвиток стадної фази перелітної сарани починається восени, а завершується навесні наступного року. Яйця поодинокої фази за сприятливих умов розви­ваються без діапаузи. Ембріональний розвиток на півдні завершу­ється в травні, залежно від температури й вологості. Личинки відро­джуються в теплі роки в третій декаді травня – на початку червня, а в холодні – в другій декаді червня. Окрилення у південних резер­ваціях починається в перших числах липня, а відкладання яєць самками розпочинається у середині серпня і триває до жовтня. Од­на самка відкладає дві кубушки. Шкодять личинки та імаго.

3. Сарана марокканська – Dociostaurus maroccanus. В Україні поширена переважно у південній частині Криму. Колір – жовтувато-сірий або палевий із сірими плямами. Дов­жина самців 20-28 мм, самок – 28-38 мм. У Криму відродження ли­чинок починається на початку травня. Дорослі особини з'являються на початку червня. Шкодять личинки та імаго.

Родина коникові – Tettigoniidae

4. Коник зелений – Tettigonia viridissima L. – трап­ляється повсюдно. Імаго розміром 27-42 мм; тіло і ноги світло-зеленого кольору. Зимують яйця, відкладені в ґрунт групами по 2-8 шт. Мають одну генерацію на рік. Шкодять личинки та імаго.

Родина цвіркуни – Gryllidae.

5. Цвіркун степовий – Gryllus desertus Pall. – трап­ляється повсюдно, але більш численний на півдні України. Імаго розміром 12-19 мм; колір тіла й голови чорний. Зимують ли­чинки під рослинними рештками. Упродовж року розвивається одна генерація. Шкодять личинки та імаго.

Родина капустянки – Gryllotalpidae.

6. Капустянка звичайна – Gryllotalpa gryllotalpa L. – поширена в усіх зонах на добре зволожених, у тому числі зрошува­них землях. Імаго оксамитово-коричневого, знизу жовтуватого кольору. Довжина тіла – 35-50 мм. Живиться також ба­гатьма ґрунтовими безхребетними. Зимують дорослі комахи, німфи та личинки. Повний цикл розвитку капустянки звичайної у Лісостепу України триває близько двох років, у північній частині – ще більше. Шкодять личинки та імаго.

2. Шкідники ряду твердокрилі (Coleoptera).

До багатоїдних шкідників з ряду твердокрилих належать пред­ставники родин пластинчастовусі (Scarabeidoe),ковалики (Elateridae),чорниші (Tenebrionidae),пилкоїди (Alleculidae)і довгоноси­ки (Curculionidae).

Родина пластинчастовусі – Scarabaeidae

1. Кравець – Lethrus apterus – поширений у південній частині Полісся, Лісостепу та північного степу України. Жук розміром 15-24 мм, чорного ко­льору. Масовий вихід імаго – з середини квітня до середини червня. Зимує імаго, генерація однорічна. Шкодять імаго.

Родина коваликові – Elateridae

2. Ковалик посівний – Agriotes sputator – поширений в Україні повсюдно. Личинки пошкоджують злакові культури, бульби картоплі, коренеплоди буряків і моркви, насіння та сходи. Жук розміром 6-8,5 мм, темно-бурий, іноді світло-бурий. Зимують жуки в ґрунті у лялечкових колисочках, на глибині 100 см, личинки різних віків – на глибині 50-80 см. Імаго з'являються в першій по­ловині травня і зустрічаються до середини червня. Масовий літ і відкладання яєць – наприкінці травня. Личинки відроджуються наприкінці травня – на початку червня. Повний розвиток завершується за чотири роки. Завершивши розвиток, личинка за­ляльковується в липні – серпні. Жуки формуються в лялечкових колисочках наприкінці серпня. Шкодять личинки, частково – імаго.

5. Ковалик степовий – Agriotes gurgistanus – трапля­ється повсюдно. Жук розміром 10-15 мм; тіло чорне з бронзовим блиском. Зимують жуки в лялечкових колисочках у ґрунті на глибині 10-12 см, а личинки різних віків – на глибині 5-35 см. На поверхню ґрунту жуки виходять з другої половини квітня. Масовий літ і спарю­вання – з 27 квітня по 12 травня. Яйця відкладають у ґрунт. Ембріональний розвиток триває два – три тижні. Личинки відроджуються наприкінці травня – у чер­вні. Розвиваються личинки 2-3 роки, деяка частина – до 4 років. Завершивши розвиток, личин­ки заляльковуються у вересні – жовтні. Тривалість розвитку лялеч­ки – 3-4 тижні. Шкодять личинки та імаго.

Родина чорниші – Tenebrionidae

7. Мідляк піщаний – Opatrum sabulosum – поширений повсюдно, але найчисленніший на півдні степової зони в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях. Жук розміром 7-10 мм, чорний або сірувато-бурий від ґрунтової кірки. Жуки живуть 1-2 роки, зимують серед рослинних решток на полях і у верхньому шарі ґрунту. З'являються на поверхні ґрунту в степовій зоні наприкінці березня або на початку квітня. У квітні, спостерігається спарювання і наприкінці квітня – на початку травня відкладання яєць, яке триває до кінця травня – початку червня. Повний розвиток личинок завершується за 35-40 діб; заляльковуються личинки в ґрунті на глибині 3-6 см, розвиток лялечки триває 6-8 діб. Імаго з'являються в липні і продовжують виходити з ґрунту впродовж серпня. Личинки, які відродилися з пізніх кладок, заляльковуються у серпні – вересні, а жуки залишаються в лялечкових колисочках до весни. Шкодять імаго, частково – личинки.

8. Мідляк кукурудзяний – Pedinus femoralis. В Україні поширений переважно на півдні Лісостепу та в Степу. Жук 7-9 мм, чорний із сизуватим відтінком. Зимують жуки в ґрунті та личинки на глибині 20-40 см. Жуки живуть 2-3 роки, розвиток личин­ки завершується за 12-14 місяців. Імаго починають виходити на поверхню ґрунту в другій половині квітня. Відкладання яєць триває впродовж усієї вегетації. За період життя личинки (близько одного року) линяють 11 разів. Стадія лялечки триває 14-18 діб. Шкодять личинки, частково – імаго.

9. Мідляк широкогрудий – Blaps lethifera – поширений на півдні Лісостепу і в Степу. Жук розміром 20-27мм, чорний. Зимують жуки й личинки різного віку в грунті. Перші імаго виходять на поверхню у квітні; спарювання і відкладання яєць відбувається в першій – другій декадах травня. Заляльковуються личинки наприкінці серпня; частина їх зимує і після додаткового живлення заляльковується наприкінці квітня, а в травні вже з'являються жуки. Шкодять личинки та імаго.

10. Мідляк степовий – Blaps halophila – поширений в Україні у степовій зоні та в Криму. Жук завдовжки 17-23 мм, матово-чорний. Жуки зимують під укриттями і в лялечкових колисочках. Цикл розвитку та спосіб життя такий самий, як і у попереднього виду. Шкодять личинки та імаго.

Родина пилкоїди – Alleculidae

11. Пилкоїд дагестанський – Podonta daghestanica –в Україні найчисленніший у південній смузі лісостепової зони, степу та в Криму. Пошкоджує пшеницю, кукурудзу, сорго, сою, соняшник. Жук розміром 7-9,5 мм, блискучий, чорного кольору. Зимують личинки різних віків у ґрунті на глибині 40-60 см. Тривалість життя личинки – два роки. Завершивши живлення, вони заляльковуються в степовій зоні у травні; жуки з'являються в другій половині травня; максимальний літ – у червні, останні особини зникають на початку серпня. Шкодять личинки.

Родина довгоносики – Curculionidae

12. Довгоносик сірий південний – Tanymecus dilaticollis – поширений на південному заході України. Жуки живляться на від­ростаючих озимих, а потім сходами ярих, буряків, соняшнику, кукурудзи, тютюну та різних бур'янів. Личинки живляться кукурудзою. Жук розміром 6,5-8 мм, чорний, густо вкритий сірими волоскоподібними лусочками. Зимують жуки в ґрунті на глибині 40-80 см. Вихід жуків із зимівлі триває понад 20 діб. Масове відкладання яєць відбувається впродовж травня. Личинки розвиваються 2-2,5 міс. Заляльковуються в ґрунті. Стадія лялечки триває 17-20 діб. Жуки з'являються в пер­шій декаді серпня і залишаються на зимівлю в ґрунті. Розвивається цей шкідник в одному поколінні за рік. Шкодять личинки та імаго.

3. Шкідники ряду лускокрилі, або метелики (Lepidoptera).

Родина совки – Noctuidae

1. Совка озима – Scotia segetum – поширена в Україні повсюдно. Метелик розміром 40-50 мм. Передні крила бурувато-сірі. Зимують гусениці шостого віку на глибині 10-25 см. Літ метеликів на півдні починається з середини квітня, в лісостеповій зоні – у третій декаді травня. На більшій частині України озима совка розвивається у двох по­коліннях, а в північних і північно-західних областях – в одному.

2. Совка оклична – Scotia exclamationis –в Україні поши­рена повсюдно. Метелик розміром 35-45 мм, передні крила від жовтувато-сірих до ко­ричневих, темно-коричневі або темно-бурі. Зимують гусениці шостого віку в грунті. Літ метеликів відбувається у першій і другій половині червня. Потребують додаткового живлення на квіткових рослинах. У Степу розвива­ється в двох поколіннях, але літ метеликів другого покоління малоінтенсивний. Гусениці другого покоління пошкоджують озимі.

3. Совка-гамма – Autographa gamma –пошире­на в Україні повсюдно.З польових культур пошкоджує льон, коноплі, буряки, соняш­ник, картоплю, бобо­ві та зернобобові, кукурудзу тощо. Метелик розмі­ром 40-48 мм; передні крила від сіро­го до фіолетово-бурого кольору зі сріб­лястою плямою у вигляді грецької лі­тери «гамма». Зимує лялечка в грунті. Цикл розвитку однієї генерації в літній час становить 26-44 доби. У степовій і лі­состеповій зонах України совка-гамма розвивається у двох поколін­нях за рік.

4. Совка люцернова, або льонова – Heliothis viriplaca – поширена повсюдно. Найбільшої шкоди завдає сої й люцерні, іноді пошкоджує злаки та кукурудзу. Метелик розміром 30-38 мм; передні крила зеленувато-сірі з жовтуватим відтінком. Зимує лялечка в грунті. Метелики першого покоління літають у травні, другого – в червні. Ембріональний розвиток триває 5-9діб, живлення і розвиток гусениць – 19-33 доби. Стадія лялечки першо­го покоління триває 10-17 діб. Розвивається у двох поколіннях.

Родина вогнівки – Pyraustidae

5. Стебловий (кукурудзяний) метелик – Ostrinia nubilalis. В Україні зона значної шкодочинності охоплює лісо­степову і північ степової зони. Гусениця пошкоджує кукурудзу, просо, соняшник. Метелик розміром 26-32 мм, передні крила самця бурувато-коричневі, у самки пе­редні крила світліші, біло-жовті або світло-коричневі. Зимують гусениці в стеблах пошкоджених рослин, у середині травня – на початку червня заляльковуються. Літ метеликів збігається в часі з початком викидання волотей кукуру­дзою. Гусениці розселяються по рослині й у захищених місцях вгризаються в середину стеб­ла, де живляться. Закінчивши живлення, вони залишаються в по­шкодженому стеблі на зимівлю. На півдні частина гусениць першо­го покоління відразу заляльковується, і в серпні – вересні розвива­ється друге покоління.

6. Лучний метелик – Margaritia sticticalis – поширений повсюдно. Метелик розміром 18-27 мм. Передні крила світло-коричневі з жовтувато-бурим рисунком з кількох смужок на зовнішньому краї та світлою плямою посередині. В Україні розвивається два покоління і одне фа­культативне, на півдні за оптимальних умов буває три покоління. Зимують діапаузні гусениці останнього покоління в коконах. На­весні вони заляльковуються, а на початку травня починається виліт метеликів. Літтриває один-два місяці. Метелики потребують додаткового живлення. Самки відкладають яйця упродовж 5-15 діб. Ембріональний розвиток триває від 2 до 15 діб. Метелики другого покоління літають наприкінці черв­ня – в липні. За сприятливих погодних умов вони відкладають яй­ця, у липні – серпні розвиваються гусениці, які зимують.

ЛЕКЦІЯ5. Шкідники зернових культур. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання.

Питання:

1. Шкідники зернових культур.

1.1. Шкідники ряду рівнокрилі.

1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі.

1.3. Шкідники ряду трипси.

1.4. Шкідники ряду твердокрилі.

1.5. Шкідники ряду лускокрилі.

1.6. Шкідники ряду перетинчастокрилі.

1.7. Шкідники ряду двокрилі.

2. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання

2.1. Шкідники ряду твердокрилі.

2.2. Шкідники ряду лускокрилі.

1. Шкідники зернових культур.

1.1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmopterа).

Родина цикадки – Сісаdellidае

1. Шестикрапкова цикадка – Масrоsteles laevis – поширена повсюдно. Тіло імаго струнке, завдовжки 3,2-4 мм, жовто-зеленого кольо­ру, з чітким чорним рисунком на голові й щитку. Зимують яйця, відкладені в тканину піхви листка озимих злако­вих культур або в прикореневій частині стебел. Розвивається в 2-3 генераціях. Шкодять личинки та імаго.

2. Смугаста цикадка – Рsammotettis striatus – поширена повсюдно. Імаго розміром 3,5-5 мм, брудно-жовтого або буруватого кольору. Зимують яйця, відкладені самками в надрізи листя озимих. Розвивається в 1-3 поколіннях. Шкодять личинки та імаго.

Родина свинюшки – Dephaсіdае

3. Темна цикадка – Laodelphax striatella – поширена повсюдно. Імаго розміром 3,5-5 мм; самки жовтуваті, самці тем­ні, майже чорні. Зимують личинки III-IV віків на посівах злакових культур, на межах і узбіччях доріг. Розвивається цей шкідник у двох генераціях. Шкодять личинки та імаго.

Родина афіди – Арhididае

4. Звичайна злакова попелиця – Schizaphis graminum. В Україні частіше трапляється на півдні лісостепової зо­ни, у Степу і Криму. Безкрилі партеногенетичні самки-засновниці розміром 2,7-2,9 мм, світло-зелені, з поздовжньою зеленою смугою посередині спини. Життєвий цикл однодомний. Зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків. Упродовж вегетаційного періоду може розвиватися в 10-12 гене­раціях. Шкодять личинки та імаго.

5. Велика злакова попелиця – Sitobion avenae –поширена повсюдно. Безкрилі засновниці розміром 2,5-3 мм, зеленуватого або жов­то-бурого кольору. Життєвий цикл однодомний. Зимують яйця на озимих культур­них або дикорослих злаках. Розвивається в кількох поколіннях за вегетаційний період. Шкодять личинки та імаго.

6. Ячмінна попелиця – Вrасhycolus noxius – пошире­на повсюдно.

Безкрила партеногенетична самка – завдовжки 2,5 мм, світло-жовтого кольору в білому пилку. У крилатої фор­ми голова і вусики чорні, а черевце світло-зелене. Життєвий цикл однодомний. Зимують яйця на листках ячменю і пшениці. Тривалість розвитку личинки до імаго в середньому до 8 діб. У вересні – жовтні з'являється статеве покоління, запліднені самки якого відкладають зимуючі яйця. Шкодять личинки та імаго.

1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmiptеrа).

Родина щитники-черепашки – Scutellerіdае

У літературі під назвою «хлібні клопи» об'єднують кілька видів родини щитників-черепашок, які пошкоджують зернові культури. До цієї групи належать шкідлива, маврська, австрійська та волого­любна черепашки. Для них характерна наявність великого широко­го щитка, який прикриває крила і черевце.

1. Шкідлива черепашка – Еurygaster integriceps – в Україні поширена на південному сході Лісостепу і Степу. Дає одне покоління, зимує в дорослому стані під опалими листками, рештками різних рослин, у полезахисних смугах та лісах, рідше – в садах та інших деревних насадженнях. Тривалість розвитку личинок – 40-50 діб. Переліт шкідливої черепашки в місця зимівлі починається в пе­ріод збирання озимих. Шкодять личинки та імаго.

2. Маврська черепашка – Еurygaster maurus – в Україні поширена повсюдно. Імаго і личинки зовні схожі на шкідливу черепа­шку; відрізняються від неї дещо меншими розмірами тіла (8-11 мм). В Україні маврська черепашка поширена дифузно, на полях зер­нових культур, як правило, трапляється в невеликій кількості. Упродовж року дає одне покоління. Період розвитку личинок три­валіший, ніж личинок шкідливої черепашки. Відкладання яєць, відродження личинок і відліт клопів у місця зимівлі спостерігають­ся на 7-10 діб пізніше порівняно з шкідливою черепашкою.

Родина пентатоміди – Реntatomіdае

Зерновим культурам іноді значної шкоди завдають клопи родини пентатомід, особливо елія гостроголова і носата. Значно менш небез­печні – гостроплечий і ягідний щитники, паломена зелена та ін.

3. Елія гостроголова – Аеlіа асиminаta – в Україні поши­рена повсюдно. Клоп яйцеподібної форми, 7-10 мм завдовжки, сірувато-жовтого кольору. Зимують дорослі клопи в тих самих місцях, що й шкідлива чере­пашка. Відкладання яєць починається в середині травня і триває до кін­ця життя клопів, що збігається з фазою закінчення молочної й вос­кової стиглості пшениці. Тривалість розвитку яйця – 5-10, личи­нок – 45-55 діб. Шкодять личинки та імаго.

4. Елія носата – Аеlіа гоstгаtа – в Україні досить по­ширена в Лісостепу і Степу. Тіло жовтувате, завдовжки 10-12 мм, з рисунком із поздовжніх темних смуг і світлих, дещо піднятих ребрин; на задніх стегнах по одній цяточці. Упродовж року розвивається в одному поколінні. Зимують дорос­лі особини під рослинними рештками. Шкодять личинки та імаго.

1.3. Шкідники ряду трипси (Тhуsаnорtеrа).

Родина флеотрипіди – Рhlоеоthrіріdае

1. Трипс пшеничний – Нарlothrips trіtісі – поширений повсюдно. Самки 1,3-1,5 мм завдовжки, від чорно-бурого до чорного кольору; самці менші за са­мок, трапляються дуже рідко. Личинка кіноварно-червона, завдовжки 1,4-1,8 мм. Зи­мують личинки в поверхневому шарі ґрунту і на його поверхні під рештками. Масова поява дорослих трипсів збігається з початком колосіння озимої пшени­ці. До фази воскової стиглості зерна личинки закінчують розвиток і йдуть на зимівлю в грунт. Розвивається одне поко­ління. Шкодять личинки та імаго.

Родина елотрипіди – Аеlоthгіріdае

2. Трипс вівсяний – Stenothrips graminum. Самка завдов­жки 0,9-1,1 мм; забарвлення жовто-сіре або бурувато-сіре; личинки жовто-сірі. Зимують дорослі трипси в ґрунті. Розвивається одне покоління. Шкодять личинки та імаго.

1.4. Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа).

Родина жужелиці – Саrаbіdае

1. Жужелиця хлібна мала – Zabrus tenebrioides – поширена в Степу і Лісостепу. Жук 12-16 мм завдовжки, смолисто-чорний зі слабким металіч­ним блиском. Зимують личинки різного віку в ґрунті на глибині 20-40 см. Шкідник розвивається в одній генерації. Шкодять личинки та імаго.

2. Просяна жужелиця – Орhоnus calceatus. Розповсюджена в степовій, лісостеповій зоні та Поліссі. Жук 12-15 мм завдовжки, чорний або смоляно-чорний, зверху блискучий; вусики і ноги червоно-бурі. Зимують личинки І-II віків, а також жуки. Шкідник розвивається в одній генерації. Шкодять личинки та імаго.

Родина пластинчастовусі – Sсаrаbеіdае

3. Кузька, або хлібний жук – Аnіsорlіа аustrіаса. Жук виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Личинки пошкоджують корені. Жук 12,8-16 мм завдовжки, тіло синювато-чорне; надкрила темно-каштанові. Літ жуків триває з кінця травня до початку серпня. Має дворічний цикл розвитку. Шкодять личинки (харчуються корінням) та імаго.

4. Жук-хрестоносець – Аnіsорlіа аgrісоlа –поширений в Україні повсюдно. Жук 10,5-13 мм завдовжки, чорний із зеленуватим металічним блиском; надкрила буро-жовті з чорним рисунком у вигляді хрес­та. Жуки літають з кінця травня до кінця липня. Має дворічний цикл розвитку. Шкодять личинки (харчуються корінням) та імаго.

5. Красун, або хрущ польовий – Аnіsорlіа sеgеtum – поширений повсюдно. Жук 8-10 мм, синювато-чорне з металічним блиском, черевце і надкрила коричнево-жовті, без рисунка. Літ жуків на півночі України починається 7-12 червня і завершується 14 серпня; на півдні – відповідно 23 травня і 12 липня. Має дворічний цикл розвитку. Шкодять личинки (харчуються корінням) та імаго.

Родина листоїди – Сhrуsоmеlіdае

6. П'явиця червоногруда (звичайна) – Оulеmа mеlаnорus – поширена повсюдно. Жук 4-4,5 мм завдов­жки, зеленувато-синій, передньоспинка і ноги жовту­вато-червоні. Зимують жуки в ґрунті на глибині 3-5 см, на полях зернових культур або в травостої. В Україні розвивається одне покоління цього шкідника. Шкодять жуки та личинки.

7. П'явиця синя – Оulеmа lichenis – в Україні поширена повсюдно. Спосіб життя такий самий, як у червоногрудої п'явиці. Зимують жуки в рослинній підстилці, дернині злакових трав, у купах трави і соло­ми або в ґрунті на глибині до 5 см. Упродовж року розвивається в одній генерації. Шкодять жуки та личинки.

8. Смугаста хлібна блішка – Рhуllоtrеtа vittulа – по­ширена повсюдно. Жук 1,5-2 мм, чорний. Уздовж кожного надкрилля жовта смуга. Зимують жуки на схилах байраків і балок, узліссях, у лісосмугах у верхньому шарі ґрунту або під опалими листками. Дає одну генерацію. Шкодить імаго.

9. Звичайна стеблова блішка – Сhаеtосnеmа hоrtеnsіs –жук темно-бронзового кольору із зеленуватим відтінком, тіло завдовж­ки до 2,3 мм. Зимують жуки під рослинними рештками на полях, у лісосмугах, на узліссях. Дає одну генерацію. Шкодять личинки та імаго.

1.5. Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа).

Родина совки – Nосtuіdае

1. Південна стеблова совка – Огіа musculosа – поширена і шкодить у степовій зоні України. Метелик 25-38 мм завдовжки, передні крила білувато-жовті зі світлою поздовжньою смугою. Зимує сформована гусениця усередині яйцевої оболонки. Літ метеликів у червні – липні. Упродовж року розвивається в одному по­колінні.

Родина листовійки – Тогtгісіdае

2. Злакова листовійка – Сnephasіа pascuana – поши­рена в Україні повсюдно. Метелик 16-18 мм завдовжки. Передні крила попелясто-сірі, задні – сіро-коричневі або попелясто-сірі. Зимують гусениці. Метелики літають у червні – липні. Відродження гусениць спостерігається впродовж третьої декади липня – першої декади серпня. Розвивається в одній генерації.

1.6. Шкідники ряду перетинчастокрилі (Нуmenoptега).
Родина стеблові пильщики – Серhіdае

1. Пильщик хлібний звичайний – Сephus pygmeus – в Україні поширений повсюдно. Імаго 6-10 мм завдовжки, основне забарвлення чорне. Зимують личинки останнього віку в довгастих прозо­рих коконах усередині «пеньків» стерні пшениці, ячменю, жита. Розвивається в одній генерації.

2. Пильщик хлібний чорний – Тrасhelus tabidus – поширений у Криму та на півдні України. Розмірами і формою тіла нагадує пильщика звичайного, від якого відрізняється дещо стрункішим тілом і відсутністю на черевці поперечних жовтих кілець. Зимують дорослі личинки в коконах усередині «пеньків» стерні, найчастіше після пшениці. Розвивається в одній генерації.

1.7. Шкідники ряду двокрилі (Dірtеrа).

Родина галиці – Сесіdоmуііdае

1. Гессенська муха – Мауеtіоlа dеstruсtог – по­ширена повсюдно. Зовні нагадує дрібного комарика, з темно-сірим або буруватим забарвленням. У самок черевце часто з червонуватим відтінком. Довжина тіла становить 2,5-3,5 мм. Зимують личинки. Заляльковування відбувається навесні. Календарні строки льоту мух зазвичай припадають на другу половину квітня – травень. Самка живе 2-7 діб. Ембріональний розвиток триває 4-8 діб. В Україні розвивається 4-5 гене­рацій.

2. Просяний комарик – Stenodiplosis раnісі – в Україні повсюдно. Пошкоджує просо. Зовні подібний до гессенської мухи. Забарвлення тіла темне, черев­це яскраво-червоне, кіноварного відтінку. Самка розміром 2-3, са­мець – 2 мм. Зимують личинки в післязбиральних рештках і в зерні, яке об­сипалося, а також у насінні бур'янів. За сприятливих умов упро­довж вегетаційного періоду розвивається 3-4 генерації. Літ імаго першого покоління – в другій декаді червня. Літ четвертого покоління – у першій декаді вересня.

Родина опомізиди – Ороmуzіdае

3. Опоміза пшенична – Ороmуzа flоrum – поширена повсюд­но. Тіло завдовжки 3,5-4 мм, іржаво-жовтого кольору. Зимують яйця, відкладені у верхній шар ґрунту завтовшки до 3 см на посівах озимих. Вилітають мухи на­прикінці червня. Упродовж літніх місяців мухи живляться на квітуючих зонтичних, айстрових, бобових і тільки у вересні – жовтні спарюються і відкладають яйця. Відкладання яєць триває до на­стання морозів. Розвивається в одному поколінні. Шкодить личинка.