РЯД блохи (блохи, aphaniptera) 2 страница

Родина злакові мухи – Сhlогоріdае

4. Шведські мухи — Оsсіnеllа L.: вівсяна – Оsсіnеllа frit,
ячмінна – О. рusillа – в Україні поширені повсю­дно. Ячмінна муха відрізняється жовтими гомілками передніх та середніх ніг. Зимують личинки або пупарії всередині пагонів озимих, бага­торічних злакових трав і бур'янів. Виліт мух другого покоління збігається, як правило, з фазою виколошування – цвітіння колосових культур. Розвиток личинок цьо­го покоління відбувається переважно на плівчастих культурах (яч­мінь, овес). Третє й четверте покоління розвиваються на падалиці колосових, сходах озимих, отаві злакових трав. Іноді можливий розвиток личи­нок п'ятої генерації. Друге й третє покоління розвиваються зазвичай факультативно (частково), а в більшості районів Степу та Лісостепу України в по­сушливі роки вони зовсім не з'являються. Вівсяна муха пошкоджує жито, овес, пшеницю, кукурудзу, яч­мінь та злакові трави, а ячмінна – пшеницю, ячмінь, кукурудзу, багаторічні злаки та бур'яни.

5. Зеленоочка – Сhlоrорs рumilionis – поши­рена в Україні повсюдно.

Імаго розміром 2-5 мм, основний колір тіла жовтий з чорною трикутною плямою на голові. Шкодять личинки. Зимують личинки всередині стебел озимих (пшениці, жита), багаторічних і дикорослих злакових (пирію та ін.). Розвивається у двох поколіннях на рік.

Родина квіткарки (сновигові) – Аnthоmуіdае

6.Пшенична (чорна злакова) муха – Рhоrbіа securis – в Україні поширена повсюдно. Часто трапляється разом з дуже по­дібною за морфологічними й біологічними ознаками ярою мухою – Рhоrbіа genitalis. Деякі дослідники ярою називають саме пшеничну муху. Імаго 4-5,2 мм завдовжки, оксамитово-чорна. Зимує в стадії пупарія в ґрунті на глибині 2-3 см або в стеблах озимих злаків. Виліт мух розпочинається дуже рано, впродовж першої половини квітня. Розвиток личинки триває 20-30 діб, після чого вона утворює пупарій у поверхневому шарі ґрунту, зрідка – в пошкоджених стеб­лах. Наприкінці серпня – впродовж вересня з більшості пупаріїв вилітають мухи другого покоління. Розвивається у 2-х поколіннях. Шкодить личинка.

7. Муха яра – Рhоrbіа genitalis – поширена повсюд­но. Зимує в стадії пупарія в ґрунті на глибині до 3 см. Літ почина­ється в середині квітня – на початку травня і триває 30-40 діб. Розвивається у 2-х поколіннях на рік. Шкодить личинка.

8. Озима муха – Leptohylemуа соаrсtаtа – поширена в Лі­состепу, прилеглих районах Степу та в Поліссі. Імаго розміром 8-10 мм, іржаво-сірого кольору. Ноги червоно-жовті з чорними лапками, тіло в чорних щетинках і волосинках. Зимують личинки в оболонках яєць, у поверхневому шарі ґрунту на посівах озимих культур. Виліт мух відбува­ється зазвичай упродовж червня. Розвивається 1 генерація на рік. Шкодить личинка.

2. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання.

Зерно та інші сільськогосподарські продукти під час їх зберіган­ня пошкоджують понад 400 видів комах, кліщів. Із них в Україні найпоширенішими і найнебезпечнішими є 12 ви­дів, з них жуків – 9, метеликів – 3. За даними американських ентомологів, щорічні втрати від шкідників запасів становлять від 9 до 20 %. Крім того, потенційно небезпечними для України є численні карантинні види комах, які нерідко трапляються у продовольчих вантажах, імпорто­ваних із країн Південно-Східної Азії, Африки, Південної Америки. Крім безпосередніх втрат шкідники погіршують харчові якості про­дуктів, забруднюють їх екскрементами, є переносниками хворобо­творних бактерій і спричинюють зниження схожості насіння.

2.1. Шкідники ряду твердокрилі – Соleoptera

Родина довгоносики – Сurculionidae

1. Комірний довгоносик – Sitophilus granarius L. – поширений повсюдно. Пошкоджує зерно пшениці, жита, ячменю, рідше – кукурудзи, вівса, а також макарони. Розвиток комірно­го довгоносика спо­стерігається в Украї­ні переважно в теп­лий період, за темпе­ратури повітря у складських примі­щеннях не нижче 12 °С. Упродовж року в зерні трапляється шкідник в усіх стадіях роз­витку. Кількість генерацій в умовах України – від двох до чотирьох залежно від зони.

2. Рисовий довгоносик – Sitophilus oryzae L. – по­ширений повсюдно. В Україні трапляється переважно в південних областях та в Криму. Вперше виявлений у зерні рису, від чого діс­тав свою назву. Імаго і личинки крім рису пошкоджують пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, борошно, сухарі, висівки, печиво, хліб, ма­карони, сухі яблука, тютюнові вироби. За циклом розвитку багато в чому подібний до комірного довго­носика, але більш чутливий до низьких температур і водночас більш стійкий до сухості корму. У помірних широтах розвивається зазвичай два покоління. На півдні України за сприятливих умов може дати 7-8 поколінь за рік.

Родина чорниші – Теnebrionidae

3. Борошняний хрущак – Теnebrio molitor L. – по­ширений повсюдно. Жуки і личинки пошкоджують борошно, крупу, висівки, а також зерно, сухарі, макаронні вироби. Зимують личинки в неопалюваних складських приміщеннях або в природних умовах. У неопалюваних приміщеннях розвивається одне покоління, в опалюваних – неповних два.

4. Малий борошняний хрущак – Тribolium confusum Duv. – поширений повсюдно. Жуки пошкоджують зерно, бо­рошно грубого помелу, висівки, манну крупу, рідше – гречану кру­пу, рис, насіння соняшнику, сухофрукти.

У неопалюваних приміщеннях зимують жуки, в опалюваних – і жуки, і личинки. За сприятливих умов ма­лий борошняний хрущак розвивається в чотирьох поколіннях за рік.

5. Булавовусий малий борошняний хрущак – Тribolium castaneum Hrbst. – поширений повсюдно. Батьківщиною його є тропіки, звідки він був завезений в усі країни світу. В Україні активно шкодить у південних областях, у Криму, де пошкоджує бо­рошно, крупу, висівки, вироби з борошна, сушені фрукти, бите на­сіння арахісу, бобів, какао, квасолі, гороху, насіння льону, соняш­нику. Ціле сухе зерно пшениці й жита майже не пошкоджує. У неопалюваних приміщеннях зимують жуки, а в опалюваних шкідник розвивається цілий рік, даючи до чотирьох поколінь. Жук має різкий стійкий карболовий запах, який передається по­шкодженому борошну та іншим продуктам і залишається в них упродовж шести місяців.

Родина точильники – Аnobiidae

6. Хлібний точильник – Stegobium paniceum L. –поширений повсюдно. Личинки пошкоджують зерно, хліб, різні бо­рошняні вироби, багато домашніх предметів: кошики з лози, крісла, фармацевтичні товари, вироби з фанери тощо. Жуки не живляться. Упродовж року розвивається, як правило, 2-4 покоління.

Родина облудники – Рtinidae

7. Облудник злодій – Рtinus fur L. – поширений по­всюдно. Жуки та личинки пошкоджують різні продукти й матеріа­ли: сухарі, крупу, борош­но, зерно, сі­но, чучела, колекції ко­мах та ін. Зимують жуки та личинки у складських приміщеннях. Масова поява жуків спостерігається у квітні. Зазвичай упродовж року розвивається одне покоління. При вищих температурах (25-28 °С) і розвитку в подрібнених продуктах може розвиватися до трьох поколінь.

Родина плоскотілки – Сucujidae

8. Суринамський борошноїд – Оryzaephilus surinamensis L. – поширений повсюдно, найбільш шкодочинний на півд­ні України. Пошкоджує зародки насіння злакових культур, соняш­нику, а також борошно, конди­терські вироби та сухофрукти. Зимують жуки у складських приміщеннях або під корою дерев. Личинки хижа­чать, знищуючи інших комірних шкідників у стадіях яйця, личинки та лялечки. Упродовж року в південних районах буває до 5 по­колінь, в опалюваних приміщеннях – до 7. Живе у зерносховищах, на кондитерських і макаронних фабриках, у магазинах, на млинах, круп'яних і комбікормових підприємствах.

Родина щитовидки – Оstomatidae

9. Мавританська кузька – Теnebrioides mauritanicus L. – поширена повсюдно. Жуки ведуть хижий спосіб життя. Ли­чинки також знищують комах у зерносховищах, у той же час завдають значної шкоди зерну і зернопродуктам (пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, насіння бавовнику), сушеним фруктам та овочам. Віддають пере­вагу борошну. Пошкоджене борошно темніє, набуває неприємного за­паху і стає непридатним для використання за призначенням. Розвивається одне – два покоління за рік. Зимує личинка або жук у щілинах дерев'яних приміщень, у мішках та інших укриттях. Жуки – хижаки, рос­линними продуктами живляться в рідкісних випадках.

Родина несправжні короїди, або капорники – Воstrychidae

10. Зерновий точильник (зерновий шашіль) – Rhizopertha dominica F. – поширений повсюдно. Пошкоджує зерно і крупи. Живлячись, личинки жука повністю виїдають вміст зернів­ки, залишаючи оболонку і характерний борошнистий пил (мучіль), за яким можна визначати наявність шкідника в зерні. Зерновий точиль­ник теплолюбний. На півдні Украї­ни може дати чотири покоління за рік.

2.2. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera

Родина вогнівки – Руralidae

11. Млинова вогнівка – Аnagasta (Ephestia) küehniella Zell. – поширена повсюдно. Гусениці млинової вогнівки по­шкоджують крупу (особливо манну), борошно, висівки, рис, зерно, різне насіння, горіхи, сушені овочі, гриби, фрукти, а також конди­терські вироби. Вид теплолюбний. Живе в приміщеннях, де залежно від темпе­ратурних умов і характеру живлення розвивається 2-6 поколінь за рік. У південних районах у літню пору може розвиватися поза приміщеннями на токах, у стогах сіна. Літ метеликів спостерігається з квітня по жовтень, а в опалюваних приміщеннях – упродовж усього року.

12. Борошняна вогнівка – Руralis farinalis L. – по­ширена повсюдно. Пошкоджує борошно, крупу, висівки і макуху, комбікорм, зерно, сушені фрукти, ягоди та овочі, а також кондитер­ські вироби. Зимують гусениці старших віків у харчовому субстраті або лялечки в коконах. Літ метеликів відбувається з квітня до початку жовтня. За рік розвивається два – три покоління.

Родина вузькокрилі вогнівки – Рhycitidае

13. Південна комірна вогнівка – Рlodia interpunctella Hb. – поширена повсюдно. Пошкоджує зерно, борошно, крупу, сушені овочі й фрукти, бакалійні та кондитерські вироби, прянощі, лікарську сировину. Зимують зазвичай гусениці в коконах. За рік розвивається від одного до шести поколінь залежно від температури та наявності корму для гусениць.

Родина виїмчастокрилі молі – Gelechiidае

14. Зернова міль – Sitotroga cerealella Oliv. – по­ширена повсюдно. Пошкоджує зерно і зернопродукти в складах, а на півдні ареалу – і в полі. Гусениці пошкоджують зерно в період наливання. Лабораторна культура зернової молі використовується для масового розведення паразита трихограми. Зимують гусениці й лялечки в зернівках. У одній зернівці пшениці або ячменю буває тільки одна гусениця, а в зерні кукуру­дзи – дві-три. У зерносховищах може розвиватися до 8 поколінь за рік. У полі на півдні ареалу розвива­ється до двох поколінь.

Родина справжні молі – Тіneidae

15. Комірна міль – Nemapogon granellus L. – по­ширена повсюдно. Пошкоджує продукти, що зберігаються: зерно, сухарі, сушені гриби, дині й гарбузи. Зимують гусениці останнього віку. За рік розвивається два, на півдні — три покоління, що часто накладаються одне на одне.

ЛЕКЦІЯ 6. Шкідники бобових, технічних та овочевих культур

Питання:

1. Шкідники бобових культур.

2. Шкідники технічних культур.

2.1. Шкідники цукрових буряків.

2.2. Шкідники картоплі.

2.3. Шкідники соняшнику.

3. Шкідники овочевих культур.

3.1. Шкідники овочевих з родини капустяних.

3.2. Шкідники овочевих з родини лілійних.

3.3. Шкідники овочевих з родини селерових.

3.4. Шкідники овочевих з родини гарбузових.

1. Шкідники бобових культур.

Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmорtеrа)

Родина афіди – Арhіdіdае

1. Горохова попелиця – Асуrthosiphon ріsum – поширена повсюдно.

Партеногенетичні самки (безкрилі й крилаті) розміром 4-6 мм, мають зелений колір. Самець – від 1 до 2,9 мм. Зимують яйця на прикореневих частинах стебел багаторічних бобових трав. Розвиток личинок влітку триває 8-10 діб. Упродовж вегетаційного періоду розвива­ється до 10 поколінь крилатих і безкрилих партеногенетичних са­мок. Наприкінці літа й восени (вересень – жовтень) з'являються статеві самки, що народжують личинок, з яких розвиваються самки і самці амфігонного покоління.

Шкідники ряду трипси (Тhуsаnорtеrа)

Родина трипси – Тhrіріdае

1. Трипс гороховий – Каkothrips robustus – поширений повсюдно. Імаго розміром 1,4-1,8 мм; тіло темно-буре. Зимують личинки в ґрунті на глибині 20-35 см. В Україні гороховий трипс розвивається в одному поколіннію

Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа)

Родина зернівки – Вruсhіdае

1. Зернівка горохова – Вruchus ріsorum – поши­рена повсюдно. Монофаг. Завдає шкоди гороху. Жук розміром 4-5 мм, чорний, зверху вкритий рудувато-сірими волосками. Зимують жуки в зерні у сховищах. На півдні Україні значна час­тина їх зимує в скиртах соломи, серед решток рослин, під корою де­рев і в ґрунті. Шкідник роз­вивається в одному поколінні. В екскрементах личинок міститься алкалоїд кантаридин, тому пошкоджене зерно не можна використовувати в їжу та на корм худобі. Шкодять личинки та імаго.

2. Зернівка квасолева – Асаnthoscelides obtectus. В Україні поширена в зоні ви­рощування квасолі окремими локальними осередками. Жук розміром 2,8-3,5 мм, зверху вкритий сіруватими та жовтувато-сірими волосками, що утворюють численні неви­разні плями. Зимують усередині зерна в сховищах, у польових умовах – у па­далиці, ґрунті, під рештками рослин. В теплих приміщеннях розмножується впродовж усього року, розвиваючись у 5-6 поколіннях, що накладаються одне на одне. У польових умовах квасолева зернівка розвивається в одному, на пів­дні України іноді буває факультативне друге покоління.

3. Смугастий бульбочковий довгоносик – Sitona lineatus – поширений повсюдно. Жук розміром 3-5 мм; загальний колір землисто-сірий. Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту та під рештками рослин на полях з багаторічними бобовими травами. За рік розвивається одне покоління. Шкоди завдають жуки й личинки.

4. Щетинистий бульбочковий довгоносик – Sitona crinitus – поширений переважно в лісостеповій зоні, у меншій кількості – в степовій. Жук розміром 2,8-4,5 мм, надкрила в задній половині з довгими світлими щетинками. Зимують жуки в ґрунті, переважно на полях бобових рослин, де відбувалось їх живлення влітку та восени. Повний цикл розвитку завершується за 45-60 діб. Розвивається в одній генерації. Шкодять личинки та імаго.

5. П'ятикрапковий довгоносик – Тусhius quinquepunctatus – поширений повсюдно. Жук розміром 3,5-4 мм, зверху густо вкритий червоними блис­кучими лусочками. Зимують жуки, іноді – недорозвинені личинки в ґрунті або під рештками рослин. За рік розвивається одна генерація. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа)
Родина листовійки – Тоrtrісіdаe

1. Плодожерка горохова – Laspeyresia nigricana – поширена повсюдно. Метелик має розмах крил 11-16 мм; передні крила темно-сірі; задні крила буруваті з сіруватим відтінком по краю. Зимують гусениці, що завершили свій розвиток, у ґрунті, на гли­бині 3-5 см, у щільних шовковистих коконах з приклеєними часточ­ками ґрунту. В Україні розвивається одне поко­ління за рік.

2. Плодожерка горохова білоплямиста – Grapholita dorsana – поширена повсюдно. Метелик з розмахом крил 16-18 мм; переднє крило вузьке; ко­лір прикореневої частини крила оливково-коричневий, зовнішньої половини – бурий; на зовнішній частині переднього крила десять чітких білуватих костальних штрихів; задні крила сірувато-бурі. Зимують гусениці, які закінчили живлення, у верхньому шарі ґрунту в щільних шовковистих коконах. За рік розвивається одна генерація.

Родина вогнівки – Руrаlіdае

3. Акацієва вогнівка – Еtiellа zinckenellа – по­ширена повсюдно. Метелик з розмахом крил 22-30 мм; передні крила жовтувато-сірі з бі­лою та іржаво-жовтою по­перечною смужкою; задні крила світло-сірі. Зимують гусениці, що завершили розвиток, у ґрунті, в щільних шовковистих коконах. Вогнівка за рік дає 2-3 покоління.

Родина совки, або нічниці – Nосtuіdае

4. Горохова совка – Сеramіса ріsі – поширена по­всюдно. Поліфаг. Метелик з розмахом крил 36-42 мм; пе­редні крила червону­вато-бурі з жовтувати­ми поперечними ліні­ями. Зимує лялечка у коконі в ґрунті. За рік розвивається дві генерації.

Шкідники ряду двокрилі (Diptera)

Родина галиці – Сесіdоmуііdае

1. Горохова галиця – Соntarinіа ріsі – поши­рена повсюдно. Комарик розміром 1,5-1,8 мм, блідо-жовтий, з темними попе­речними смужками на черевці. Зимують личинки в коконах у ґрунті на глибині 5-20 см. Розвиток першого покоління відбувається наприкінці трав­ня – в червні, другого – в липні – серпні. Найбільш шкодочинним є перше покоління галиці. Розвивається 2 покоління на рік.

2. Шкідники технічних культур.

2.1. Шкідники цукрових буряків.

Шкідники ряду рівнокрилі (Ноmорtеrа)

Родина циксіїди – Сіхііdае

1. Коренева цикадка – Реntastiridius leporinus – трапля­ється повсюдно.

Імаго розміром 6-9 мм, щиток чорний; крила світло-сірі. Зимують личинки III-IV віків у ґрунті на глибині 5-20 см. За рік розвивається одна генерація.

Родина попелиці – Арhіdіdае

2. Бурякова листкова попелиця – Арhis fabae –трапляється повсюдно, особливо численна в західних районах. Поліфаг. Безкрила партеногенетична самка 1,8-2,5 мм має овальне тіло, чорна з зеленувато-коричневим відтінком. Вид мігруючий. Зимують запліднені яйця на пагонах біля основи бруньок бересклету європейського, рідше – бородавчастого, калини і жасмину. На первинних кормових рослинах розвивається 3-4 покоління попелиць – доти, доки не за­вершиться приріст кущів. На буряках та інших трав'яних рослинах попелиця швидко партеногенетично розмножується до осені, даючи за цей час 8-10 і більше поколінь безкрилих і крилатих попелиць. Шкодять личинки та імаго.

Родина пемфіги – Реmрhіgіdае

3. Бурякова коренева попелиця – Реmphigus fuscicornis – трапляється повсюдно. Безкрила партеногенетична самка розміром 2,1-2,6 мм має тіло яйцеподібної форми, жовтувато-бурого або зелену­ватого кольору. Зимують безкрилі статевозрілі партеногенетичні самки особливої зимуючої форми у ґрунті на глибині 16-60 см. За період з травня по жовтень розвивається 8-10 поколінь. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmірtеrа)

Родина сліпняки – Міrіdае

1. Буряковий клоп – Рolymerus cognatus – трап­ляється повсюдно. Імаго розміром 3,5-4,6 мм; надкрила жовто-бурі з чорною клиноподібною плямою. Зимують запліднені яйця у стеблах і черешках листків різних рослин – переважно багаторічних бобових трав (люцерна, еспарцет, конюшина). Упродовж сезону в Лісостепу розвивається два покоління, у Степу – три. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа)

Родина довгоносики – Сurсulіоnіdае

1. Звичайний буряковий довгоносик – Воthynoderes punctiventris. Зона високої шкідливості займає централь­ний і східний Лісостеп, а також північну частину Степу.Жук розміром 11-15 мм, чорний, густо вкритий короткими лу­сочками, що надають йому землисто-сірого кольору.Зимують статево недозрілі жуки переважно на бурячищах у ґрун­ті, на глибині від 5-10 до 50-60 см.Повний цикл розвитку довгоносика від яйця до імаго триває від 65 до 148 діб (у середньому 85). Роз­вивається в одному поколінні. Шкоди завдають жуки і личинки.

2. Смугастий буряковий довгоносик – Сhromoderus fasciatus – трапляється повсюдно. Жук розміром 7-11 мм, передньоспинка чорна, надкрила білуваті з темними плямами. Зимують статевонезрілі жуки у верхніх шарах ґрунту. Розвивається одна генерація за рік. Шкодять личинки та імаго.

3. Амарантовий стеблоїд – Lixus subtilis – трапляється повсюдно. Жук розміром 8-12 мм, тіло довгасте. Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосмугах, на посівах багаторічних трав, на полях, зарослих бур'янами. Розвивається одна генерація за рік. В окремі роки відмічається факультативний розвиток другого покоління. У цьому випадку зимують і личинки всередині стебел. Шкодять личинки та імаго.

4. Сірий буряковий довгоносик – Таnymecus palliatus – трапляється повсюдно. Поліфаг. Жук розміром 8-12 мм; верх однотонний у густих рудуватих волосках, боки та низ тіла світлі. Зимують у ґрунті, на глибині 15-20 см, статево недозрілі жуки і личинки різного віку двох суміжних поколінь.

Генерація дворічна, однак неве­лика частина личинок не встигає завершити розвиток і перезимовує вдруге, завершуючи біологічний цикл за три роки. Шкодять личинки та імаго.

5. Чорний довгоносик – Рsalidium maxillosum – поширений у Степу і південних районах Лісостепу. Поліфаг. Жук розміром 6-10 мм, блискучо-чорний. Зимують жуки нового покоління, а також жуки, що залишаються на другу зимівлю, й личинки, що не завершили розвиток до осені, у ґрунті на глибині 20-40 см. Жуки живуть два сезони. Генерація дворічна. Шкодять личинки та імаго.

Родина листоїди – Сhrysоmelіdае

6. Звичайна бурякова блішка – Сhaetocnema concinna – трапляється повсюдно. Жук розміром 1,9-2,4 мм, темно-бронзовий. Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосму­гах, деревно-чагарникових заростях, садах, на узбіччях доріг, полях багаторічних трав. Розви­вається одна генерація за рік. Шкодять імаго; личинки шкодять на гречишних.

7. Південна бурякова блішка – Сhaetocnema breviuscula – у значній кількості трапляється на південному сході України. Жук розміром 1,9-2,3 мм; мідно-бронзового кольору з фіолетовим або зеленим відтін­ком. Зимують статево недозрілі жуки під рослинними залишками і в поверхневому шарі ґрунту в придорожніх канавах, ярках, зарослих лободовими бур'янами, на полях, узліссях деревно-чагарникових насаджень. Розвивається в двох генераціях. Шкодять личинки та імаго.

8. Щитоноска бурякова – Саssida nebulosa – трапляється повсюдно. Жук розміром 6-7 мм, зверху іржаво-коричневий, іноді бурува­то-зелений з чорними плямами на надкрилах. Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці, найчас­тіше в чагарниках і розріджених деревних насадженнях. Розвивається у двох генераціях. Шкоди завдають жуки і личинки.

Родина скритноїди – Сrурtорhаgіdае

9. Бурякова крихітка – Аtomaria linearis – трапляється повсюдно. Жук розміром 1,2-1,8 мм, вкритою світлим тонким пушком; колір від червоно-бурого до буро-чорного. Зимують статево недозрілі жуки під рослинними рештками і в ґрунті на глибині 10-15 см на бурячищах, на полях з-під висадок, у пришляхових канавах, лісосмугах, схилах ярів. Розвивається одна генерація за рік. Шкодять личинки та імаго.

Родина мертвоїди – Sіlрhіdае

10. Мертвоїд матовий – Асlураеа ораса – трапляються повсюдно. Поліфаг. Жук розміром 10-12 мм, зверху чорний, у дрібних волосках, які надають йому жовто-коричневого відтінку. Зимують жуки в ґрунті, під грудочками ґрунту та в різних рос­линних рештках. Розвивається два покоління на рік. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду лускокрилі (Lepidopterа)

Родина виїмчастокрилі молі – Gelechiidае

1. Бурякова мінуюча міль – Scrobipalpa ocellatella – трапляється у степовій і лісостеповій зонах бурякосі­яння. Метелик з розмахом крил 12-14 мм; передні крила вузькі, заго­стрені, коричнево-сірі з жовтим малюнком і чорними плямами; зад­ні крила світло-сірі, з бахромою із довгих війок. Зимують у верхньому шарі грунту лялечки в коконах і гусениці різних віків у рештках після збирання врожаю. Розвивається в одному поколінні.

Шкідники ряду двокрилі (Dipterа)

Родина квіткарки – Аnthomyidае

1. Бурякова мінуюча муха – Реgomyia betae – поширена у всіх районах бурякосіяння. Імаго розміром 6-8 мм, черевце темно-сіре, з боків червонувате, вкрите темно-бурими короткими щетинками. Зимують личинки в пупарії в ґрунті, на глибині 3-10 см. Розвиток одного покоління триває 30-40 діб. Залежно від зони і погодного режиму року муха розвивається у двох – чотирьох поко­ліннях.

2.2. Шкідники картоплі.

Шкідники ряду твердокрилі – Соlеорtеrа

Родина листоїди – Сhrуsоmе1іdае

1. Колорадський жук. Зимують імаго в грунті, найчастіше на глибині 10-30 см. Розвивається у двох генераціях на рік, іноді розвивається факультативне третє покоління, що завершує, однак, свій розвиток лише в окремі роки.Характерною біологічною ознакою є наяв­ність у циклі його розвитку кількох форм фізіологічного спокою: 1) зимова діапауза, що триває від двох до чотирьох місяців на рік, яка забезпечує ощадливу витрату орга­нізмом речовин, запасених у теплий час кінця літа й осені до на­стання холодів; 2) зимова сплячка, що змінює зимову діапаузу при настанні холодного періоду року, вона триває до ранньої весни; в цей час розвиваються відбудовні процеси перед настанням весняно­го пробудження; 3) літня діапауза, фізіологічно близька до зимової, спостерігається в частини популяції влітку, у найспекотніший пері­од, тривалістю до місяця; 4) літній «сон», що охоплює значну части­ну популяції в середині літа й триває до 10 діб; 5) затяжна (багато­річна) діапауза, яка в ґрунтах легкого механічного складу триває у частини особин до трьох років і забезпечує збереження виду в не­сприятливі для активної життєдіяльності періоди, що перевищують за часом один рік; 6) повторна діапауза, в яку впадають наприкінці серпня – на початку вересня імаго, що перезимували, влітку роз­множувалися і дожили до осені. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду лускокрилі, або метелики – Lеріdорtеrа

Родина совки – Nосtuіdае

2.Картопляна, або болотна, совка–Нуdrаесіа mісасеа – найчисленніша в Поліссі й Лісостепу. Метелик розміром 28-40 мм, передні крила від сірувато-жовтого до сірувато-коричневого кольору з червонуватим відтінком, попе­речні лінії коричневі, кругла й брунькоподібна плями того самого кольору, що й фон крила, задні крила сірувато- чи рожевувато-жов­ті з темною смужкою у верхній третині крила. Зимують яйця за піхвами листків багаторічних злакових трав – пирію повзучого, тимофіївки, їжаки збірної; вони розміщені група­ми, частіше по 20-60 яєць, в один чи два ряди. Розвивається одне покоління за рік.

Родина виїмчастокрилі молі – Gеlесhііdае

3. Картопляна міль – Рhthоrіmаеа ореrсulеllа – карантинний шкідник у Криму та інших областях південно­го степу України. Метелик розміром 12-16 мм, передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутріїлнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами; задні крила з виїмкою по зов­нішньому краю, торочка довша за ширину крила, у самців на пе­редньому краї пензлик з довгих волосків, що досягають середини крила. Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах. На півдні України картопляна міль у природних умовах розви­вається в п'ятьох поколіннях, що накладаються одне на одне, тому імаго спостерігаються майже безперервно, з травня по листопад, за найвищої чисельності у вересні – жовтні.

2.3. Шкідники соняшнику.

Шкідники ряду твердокрилі, або жуки – Соlеорtеrа

Родина вусачі – Сеrambусіdае

1. Вусач соняшниковий, або агапантія соняшникова – Аgapanthia dahli – поширений у Криму, степовій і лісостеповій зонах, у передгір'ях Карпат. Жук завдовжки 19-21 мм, густо вкритий рудувато-жовтими во­лосками, що на передньоспинці утворюють три поздовжні смужки, а на надкрилах – плями. Зимує личинка всерединіпідземної частини стебла, нижче рівня ґрунту, попередньо закривши вгорі хід недогризками. Розвивається одна генерація. Шкодять личинки та імаго.

Родина горбатки – Моrdеllіdае