РЯД блохи (блохи, aphaniptera) 4 страница

Листовійки-філофаги.

Численна група, що налічує в Україні 400 видів. Метелики дріб­ні або середнього розміру, з розмахом крил 8-25 мм. Передні кри­ла у вигляді трапеції або вузькі, довгасті. Яйця приплюснуті, округ­лі або овальні, з прозорою оболонкою. Гусениці ведуть прихований спосіб життя, розвиваючись усередині бруньок, бутонів, квіток, у згорнутому листі. Лялечки належать до примітивного типу непов­них, висунутих із коконів при виході метеликів. Багато видів є не­безпечними шкідниками плодових, ягідних і лісових насаджень.

3. Листовійка-товстунка глодова – Archips crataegana – трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, грушу, кісточкові, горобину, глід, листяні й лісові породи. Метелик з розмахом крил 19-26 мм; основне забарвлення передніх крил коричнево-сіре; у самки широка буро-коричнева пе­рев'язь, у самця оксамитові темно-коричневі плями; задні крила бурувато-сірі, у самки з рудуватим нальотом біля верхівки. Зимують яйця у заглибленнях кори і розгалуженнях гілок. Генерація однорічна.

4. Листовійка приморозкова – Exapate congelatella – у значній чисельності трапляється в Поліссі. Пошко­джує яблуню, грушу, горобину, глід, терен, смородину, малину, дуб, березу, тополю, в'яз, вербу, жимолость, крушину, бирючину, бузок, акацію жовту. У метеликів ви­ражений статевий диморфізм. Метелик-самка з розмахом крил 8-11 мм, пе­редні крила ланце­топодібні, загострені, сріблясто-сірі з рисунком із темно-бу­рих плям уздовж пе­реднього краю; задні крила недорозвинені. Самець з розмахом крил 21-25 мм, передні крила коричнево-сірі, задні – коричнювато-сірі. Зимують яйця, відкладені поодинці або невеликими групами на корі тонких гілок. За рік розвивається одна генерація.

5. Розанова листовійка – Archips rosana – трапляється повсюдно. Пошкоджують яблуню, грушу, айву, вишню, черешню, абрикос, сливу, терен, грецький горіх, дуб, в'яз, берест, липу, березу, вербу, тополю, жимолость та інші листяні породи. Самки з розмахом крил 18-22 мм, самці – 15-19 мм; передні крила вохряно-золотистого кольору з темнішими поперечними ву­зькими хвилястими смугами й кількома плямами; задні крила ко­ричнево-сірі з рожевувато-жовтим відтінком біля основи. Зимують яйця на корі стовбурів і гілок. Генерація однорічна.

6. Листовійка різнокольорова плодова – Acleris variegana – трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, грушу, айву, вишню, черешню, сливу, аличу, абрикос, миг­даль, глід, терен, шипшину, клен, в'яз, ліщину. Метелик з розмахом крил 14-20 мм, основна половина крила жовтувато-біла, зовнішня части­на – червонувато-коричнева або фіолетово-бура, пересічена сіру­вато-жовтою вузькою смугою; зад­ні крила коричнево-сірі. Зимують яйця поодинці або групами по 3-6 поблизу плодо­вих бруньок. Розвивається дві генерації за рік.

7. Листовійка мінлива плодова – Hedia nubiferana – трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, аличу, вишню, черешню, абрикос, горобину, глід, терен та інші розанові. Метелик з розмахом крил 17-21 мм, передні крила з базальної частини коричнево-бурі з синюватим відтінком і білими плямками біля внутрішнього краю, верхівкова частина з блакитно-сірими, ко­ричнюватими або чорними штрихами; задні крила сіро-коричневі. Зимують гусениці третього віку в коконах у тріщинах кори, розгалуженнях гілок та під сухим листям. Розвивається одна генерація за рік.

8. Листовійка смородинова кривовуса – Pandemis ribeana – трапляється повсюдно. Пошкоджує ягідники, від­даючи перевагу смородині, всі плодові, горобину, терен, глід, шип­шину, дуб, березу, липу, клен, тополю, ясен, барбарис, крушину, ліщину, ялину, модрину та ін. Метелик з розмахом крил 16-24 мм; передні крила вохряно-жовті або світло-коричневі; основа крил, серединка перев'язі та верх­ні плями коричневі, облямовані бурими лініями; задні крила темно-сірі з жовтуватим переднім краєм. Зимують гусениці третього віку в щільних шовковистих коконах біля основи бруньок, у тріщинах та під лусочками кори, в розгалу­женнях гілок, під сухим листям, прикріпленим павутинкою до гі­лок. Дає дві генерації на рік.

Листовійки-ксилофаги.

9. Підкорова листовійка – Enarmonia formosana – трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, абрикос, персик, горобину.Метелик з розмахом крил 15-18 мм; передні крила з яскравим малюнком зі смуг і плям, що чергуються. Вони складаються із тем­но-бурих, оранжево-жовтих і металічно-блискучих лусочок; на пе­редньому краї сім добре помітних жовтувато-білих костальних штрихів; ближче до середини крила – оранжева пляма з металіч­но-блискучими лусочками; задні крила бурувато-коричневі із золоти­сто-жовтою блискучою бахромою.Зимують гусениці різного віку під корою плодових дерев. За рік розвивається одне покоління.

Родина п'ядуни – Geometridae

Метелики середнього розміру з тонким струнким тілом і широ­кими трикутними передніми крилами, різноманітні за забарвлен­ням і рисунком. Задні крила заокруглені. Самки деяких видів ма­ють редуковані або рудиментарні крила і сильно розвинені ноги. Хоботок у видів, які з'являються рано навесні в стадії імаго, відсут­ній. Гусениці завдовжки до 65 мм, з трьома парами грудних і двома парами черевних ніг, розміщених на 6-му і 10-му сегментах. Тому під час переміщень гусениці роблять петлеподібні рухи. У стані спокою гусениці витягують тіло вгору, тримаючись за субстрат па­рою задніх ніг, імітуючи за формою сучок або черешок листків. Ве­дуть відкритий спосіб життя. Лялечки гладенькі, червоно-бурі, зна­ходяться в ґрунті або в рослинних рештках. Метелики літають у су­тінках і вночі. Самки відкладають яйця на гілки, стовбури та лист­ки кормових рослин. Понад 40 видів п'ядунів є шкідниками плодо­вих і лісових порід дерев.

10. Зимовий п'ядун – Operophthera brumata. Зо­ни масового розмноження – Полісся, Лісостеп, гірський Крим. По­шкоджує всі плодові, а також дуб, ільмові, клен гостролистий, бере­зу, вербу, граб, ясен, черемху.Метелик з різко вираженим статевим диморфізмом. Самець з розмахом крил 20-25 мм; передні крила бурувато-сірі з темними хвилястими поперечними лініями; задні крила світліші, однотонні; самка бурувато-сіра, з довгими ногами й вусиками, з короткими криловими виростами завдовжки 2-3 мм, які досягають перших члеників черевця; черевце надуте, в дрібних чорних крапках, дов­жина тіла – 8-10 мм.Зимують яйця на пагонах біля основи бруньок. Ге­нерація однорічна.

11. П'ядун-шовкопряд буросмугастий – Licia hirtaria – трапляється повсюдно. Поліфаг. Пошкоджує рослини із 43 родів – усі плодові й лісові породи. Метелик з розмахом крил 35-40 мм; основне забарвлення крил жовто-сіре або попелясто-сіре з бурими смужками й чорними серпо­подібними плямами між жилками зовнішнього краю крила, по ана­льному краю вохристо-жовте; бахрома бура; вусики самок ниткопо­дібні, самців – перисті. Зимують лялечки в ґрунті, в земляних колисочках, на глибині 8-15 см або в поверхневому шарі ґрунту, під опалим листям. За рік розвивається одна генерація.

12. П'ядун сливовий – Angerona prunaria – трапляється по­всюдно. Пошкоджує сливу, аличу, абрикос, вишню, черешню, глід, крушину, жимолость, ягідники. Метелик з розмахом крил 40-50 мм; забарвлення крил самки світло-вохряне, самця – яскраво-оранжеве; малюнок крил представ­лений численними темно-бурими поперечними рисочками, бахрома світло-оранжева або жовта. Зимують гусениці третього – четвертого віків між обплетеним павутиною листям. За рік розвивається одна генерація.

Родина коконопряди – Lasiocampidae

13. Кільчастий шовкопряд – Malacosoma neustria – трапляється повсюдно. Пошкоджує плодові, а також дуб, тополю, ільмові, липу, багато кущів. Віддає перевагу яблуні й дубу. Передні крила метелика вохряно-жовті або цегляно-бурі, з двома поперечними стрічками; задні крила світліші; в розмаху крил самка досягає 40 мм, самець – 32 мм; тіло вкрите жовтими волосинками; у самців на кінці черевця китичка волосків; вусики гребінчасті; ротовий апарат недорозвинений. Зимують майже повністю сформовані гусениці в яйцевих оболон­ках. Генерація однорічна.

Родина ведмедиці – Arctiidae

14. Американський білий метелик – Hyphantria cunea. Батьківщина шкідника – Північна Америка, звідки він був завезений у Європу. Небезпечний шкідник у півден­них і західних областях України. Пошкоджує понад 140 видів де­ревних і чагарникових рослин. Породи, яким віддає перевагу, – шовковиця, клен ясенелистий, волоський горіх, плодові дерева. Метелик з розмахом крил 40-50 мм; крила білосніжні з шовко­вистим полиском; тіло вкрите густими білими волосинками; вусики чорні з білим нальотом, у самки ниткоподібні, у самця перисті. Зимують лялечки під відмерлою корою дерев, під рослинними рештками, в тріщинах і щілинах парканів, під навісами та в інших захищених місцях. В пів­денних областях шкідник розвивається у двох поколіннях.

Родина білани – Pieridae

15. Білан жилкуватий – Aporia crataegi – в Україні найчисленніший у Поліссі, Лісостепу, Карпатах і Криму. Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, абрикос, глід, терен, горобину, черемху, меншою мірою вишню і черешню. Метелик з розмахом крил 60-65 мм; крила білі, лускатий по­крив слабкий, у результаті чого крила самок напівпрозорі, у самців лусочки відсутні тільки по периферії крила; у самок жилки крила коричневі, у самців чорні. Зимують гусениці другого – третього віків у зимових гніздах із сухого листя, при­кріпленого павутин­ними нитками до гілок. Генерація однорічна.

Родина хвилянки – Lymantriidae

16. Непарний шовкопряд – Ocneria dispar – Трапляється повсюдно. Пошкоджує понад 300 видів рослин. Однак незважаючи на багатоїдність віддає перевагу дубу, тополі та плодовим. Самка з розмахом крил до 75 мм; черевце товсте, масивне, вкрите густими бурими волосками; крила бруднуватобілі з чорними зигзагоподібними лініями; вусики чорні, слабкогребінчасті. Самець з розмахом крил до 45 мм, черевце тонке, вусики бурі, перисті; крила буруватосірі з поперечними смугами, задні крила бурі зі світлішою бахромою. Зимують сформовані гусениці в яйцевих оболонках. Генерація однорічна.

17. Золотогузка – Euproctis chrysorrhoea – Трапляється повсюдно. Пошкоджує понад 50 видів листяних порід: дуб, яблуню, грушу, абрикос, терен; меншою мірою – берест, клен татарський, акацію білу та інші листяні породи. Метелик з розмахом крил 30-40 мм; крила, груди і черевце сніжнобілого кольору; на кінці черевця пучок золотистих (у самки) або бурих (у самця) волосків; вусики гребінчасті, блідожовті. Зимують гусениці другого – третього віків у зимових гніздах із листків, щільно скріплених павутиною на кінцях пагонів. Генерація однорічна.

Родина совки, або нічниці – Noctuidae

18. Совка-синьоголівка – Diloba coeruleocephala – трапляється повсюдно. Метелик з розмахом крил 30-45 мм; передні крила сірі з фіоле­товим відтінком, круглі й ниркоподібні плями зближені і утворюють одну світло-жовту пляму; поперечні лінії темно-коричневі, зубчасті, задні крила світло-сірі, їхній задній куток затемнений. Зимують яйця на корі гілок і стовбурів дерев. Розвивається одна генерація за рік.

19. Жовто-бура рання совка – Orthosia stabilis – трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, грушу, вишню, череш­ню, сливу, персик, малину, терен, багато видів лісових порід. Метелик з розмахом крил 32-35 мм; передні крила бурувато-жовті, з поперечною хвилястою білуватою смугою; задні крила жов­тувато-сірі зі світлою бахромою. Зимують лялечки в ґрунті в земляній колисочці, на глибині 5-7 см. За рік розвива­ється одна генерація.

20. Садова совка – Panolis flammea – трапляєть­ся повсюдно. Більш численна в районах достатнього зволоження. Пошкоджує яблуню, сливу, вишню, черешню, абрикос, чорну сморо­дину, деякі польові й овочеві культури. Метелик з розмахом крил 36-40 мм; передні крила сіро-коричневі з нечіткими поперечними лініями; клиноподібна пляма чорна, кругла і ниркоподібна плями дещо світліші за основний фон; задні крила сірі. Зимують лялечки в ґрунті в земляних колисочках, на глибині 2-5 см. Розвивається два поколін­ня за рік.

4. Шкідники ряду перетинчастокрилі – Hymenoptera

Родина справжні пильщики – Tenthredinidae

1. Яблуневий плодовий пильщик – Hоplocampa testudinea – трапляється повсюдно. Імаго завдовжки 6-7 мм; зверху темно-бурий, знизу жовтий; че­ревце зверху чорне, знизу рудувато-жовте, ноги жовті; дві пари прозорих крил з темними жилками. Зимують личинки в коконах у ґрунті, на глибині 5-10 см, рідше на глибині 15-20 см. Генерація однорічна. До 15 % шкідника діапаузує в ґрунті й зимує двічі, а 3-5 % – тричі, становлячи популяційний резерв виду.

2. Грушевий плодовий пильщик – Hоplocampa brevis – трапляється повсюдно. Імаго завдовжки 4-5 мм; забарвлення рудувато-жовте з легким почорнінням у верхній частині грудей і черевця. Зимують личинки в коконі в ґрунті на глибині 5-15 см, окремі особини – до 20-25 см. Генерація однорічна.

3. Сливовий чорний пильщик – Hоplocampa minuta – трапляється повсюдно. Імаго завдовжки 4-5 мм, тіло чорне, блис­куче. Зимують личинки-еонімфи в ґрунті на глибині 3-10 см (у сухій землі – до 15 см). За рік розвивається одна генерація.

4. Вишневий слизистий пильщик – Caliroa cerasi – трапляється повсюдно. Самка завдовжки 5-6 мм, самець – 4-5 мм, тіло чор­не, блискуче. Зимують личинки-еонімфи в земляному коконі у грунті на гли­бині 6-15 см. У Поліссі та північній зоні Лісостепу розвивається в одному поколінні, у південному Лісостепу й Степу – у двох.

Родина пильщики-ткачі – Pamphiliidae

5. Грушевий пильщик-ткач – Neurotoma saltuum – трап­ляється повсюдно. Імаго завдовжки 11-14 мм, голова і груди чорні, черевце руде або бурувато-жовте. Зимують личинки-еонімфи в коконах у ґрунті на глибині до 20 см. За рік розвивається одна генерація. Час­тина личинок діапаузує до двох років.

Родина товстоніжки – Eurytomidae

6. Сливова товстоніжка – Еurуіоtа amygdali Еnd. Зона високої шкодочинності – Лісостеп і північний Степ України. Тіло дорослої товстоніжки струнке, чорне, з опуклими грудьми, самка завдовжки 5-6 мм, самець – 4-5 мм. Зимують личинки, що завершили живлення, всередині кісточки. Генерація однорічна. Значна частина личинок (до 50 %) впадає в діапаузу і зимує вдруге (для невеликої кількості особин можлива й третя зимівля).

5. Шкідники ряду двокрилі – Diptera

Родина осетницеві – Tephritidae

1. Вишнева муха – Rhagoletis cerasi – трапля­ється повсюдно. Муха темно-бура, майже чорна; крила прозорі, з чотирма буру­ватими поперечними смугами; довжина самки 4-5,3 мм, самця – 2,9-4 мм. Зимують лялечки в несправжніх коконах у ґрунті на глибині 3-5 см. За рік розвивається одна генерація. У частини популяції діапауза лялечок може тривати два і навіть три роки.

Родина галиці – Cecidomyiidae

2. Грушева плодова галиця – Contarinia pyrivora – трапляється в Криму. Імаго розміром 3-4 мм; темно-сірого кольору. Зимує лялечка в ґрунті на глибині 5-10 см. За рік розвивається одна генерація.

ЛЕКЦІЯ 8. Шкідники ягідних культур і виноградної лози.

Питання:

1. Шкідники суниці та малини.

2. Шкідники смородини та агрусу.

3. Шкідники виноградної лози.

1. Шкідники суниці та малини.

Ряд рівнокрилі – Homoptera

Родина афіди – Aphididae

1. Малинна пагонова попелиця – Aphis idaei – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину, менше ожину та троянду. Без­крила партеногенетична самка завдовжки 2,3-2,5 мм, темно-зелена з коричневими плямами. Зимують запліднені яйця поблизу бруньок. За сезон розвивається 8-12 по­колінь. Шкодять личинки та імаго.

Ряд твердокрилі – Coleoptera

Родина малинники – Byturidae

2. Малинний жук – Byturus tomentosus – трап­ляється повсюдно. Пошкоджує малину, іноді відмічається на ожині, костяниці та плодових деревах. Жук завдовжки 3,5-4 мм, видовжено-овальний, сірувато-чорний, вкритий іржаво-жовтими або сірими волосками. Зимують жуки й ли­чинки в ґрунті під куща­ми кормових чагарників на глибині до 20 см. Генерація в основному однорічна і частково дворічна. Шкодять личинки та імаго.

Родина листоїди – Chrysomelidae

3. Суничний листоїд – Pyrrhalta tenella – трап­ляється у Поліссі й Лісостепу. Пошкоджує культурну, дикорослу су­ницю та інші трав'янисті й чагарникові рослини з родини розанних. Зимують статевонезрілі жуки під рослинними рештками. Розвивається одна генерація за рік. Шкодять личинки та імаго.

Родина довгоносики – Curculionidae

4. Малинний довгоносик – Anthonomus rubi – трапляється повсюдно, численний на Поліссі та в Лісостепу. По­шкоджує малину, ожину, суницю, троянду, шипшину. Зимують статевонезрілі жуки в поверхневому шарі ґрунту, під опалим листям. Генерація однорічна. Шкодять личинки та імаго.

5. Сірий, або землистий, кореневий довгоносик – Sciaphilus asperatus – трапляється повсюдно. Пошкоджує суницю, малину та інші культури. Трапляються лише самки; розмножуються партеногенетично. Зимують ста­тевонезрілі жуки в поверхневому шарі ґрунту, під сухим ли­стям, у кущах суниці. Можуть зимувати личинки в ґрунті на глибині 4-10 см. Генерація однорічна. Шкодять личинки та імаго.

Ряд лускокрилі – Lepidoptera

Родина склівки – Sesiidae

6. Малинна склівка – Pennisetia hylaeiformis – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину. Зимують гусениці другого – третього віків у проточених ходах у коренях або всередині стебла біля його основи. Розвивається в одному поколінні.

Родина міно-чохликові (переливчасті) молі – Incurvariidae

7. Малинна брунькова міль – Lampronia rubiella – трапляється на Поліссі та у північних районах Лісостепу. Пошкоджує малину, рідше ожину. Зимують гусениці І-II віків у білих коконах під відсталою корою в нижній частині пагонів, у тріщинах кори, пеньках обрізаної ма­лини та серед рослинних решток. За рік розвивається одна генерація.

Ряд перетинчастокрилі – Hymenoptera

Родина справжні пильщики – Tenthredinidae

8. Суничний чорноплямистий пильщик – Allantus cinctus – трапляється повсюдно. Пошкоджує суницю, полуни­цю, шипшину, троянду, рідше малину. Зимують еонімфи в коконах усередині стебел, в опалому листі та поверхневому шарі ґрунту. В Україні розвивається 2-3 покоління, у Криму може бути й четверте.

9. Малинний гребінчатовусий пильщик – Priophorus morio – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину, ожи­ну, горобину. Зимують еонімфи в тонкому двошаровому світло-коричневому коконі в рослинних рештках, інколи в ґрунті на глибині 5-7 см. За рік розвивається дві генерації. У південних регіонах буває третя.

10. Малинний мінуючий пильщик – Metallus pumilus – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину і ожину. Зимують личинки в коконі у грунті на глибині 5-7 см. Завершивши живлення, несправжні гусениці другої генерації переходять у ґрунт, де в коконі залишаються до весни.

Ряд двокрилі – Diptera

Родина галиці – Cecidomyiidae

11. Малинна пагонова галиця – Thomasiniana theobaldi – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину ожину. Зимують дорослі личинки в коконах біля основи пагонів малини. Навесні, під час відростання пагонів, залялько­вуються. Личинки, які завершили живлення, падають на ґрунт і в повер невому шарі коконуються. Виліт другого покоління відбувається у липні – серпні. На півдні може бути третє покоління. Малину й ожину пошкоджують два інших види галиць.

12. Малинна листкова галиця – Dasyneura plicatrix. Зимує личинка в ґрунті. Заляльковується у квітні. Літає у травні – червні. Яйця відкладає на верхівки пагонів. Личинки, які відродилися, живляться листям. Пошкоджене листя скручується, серединні жил­ки потовщуються.

13. Малинна стеблова галиця – Lasioptera rubi. Личинки зимують у галах. Заляльковуються у квітні. Літ у травні – червні. Самка відкладає яйця на молоді пагони групами по 8-15 штук. Личинки, які відродилися, проникають під кору пагонів і живлять­ся соком рослин. На пагонах утворюються веретеноподібні гали завдовжки до 30 мм та завширшки до 20 мм. Пошкоджені пагони відмирають.

Родина сновигові (квіткарки) – Anthomyidae

14. Малинна муха – Pegomya rubivora – трап­ляється на Поліссі та в Лісостепу. Пошкоджує малину, ожину, лаба­зник, таволгу. Зимують личинки в несправжніх коконах у поверхневому шарі ґрунту. Генерація однорічна.

2. Шкідники смородини та агрусу.

Ряд рівнокрилі – Homoptera

Родина афіди – Aphididae

1. Аґрусова попелиця – Aphis grossulariae – трапляєть­ся повсюдно. Пошкоджує аґрус, червону, золотисту, чорну та інші види смородини. Життєвий цикл однодомний. Зимують запліднені яйця на корі гілок біля основи бруньок. Упродовж вегетаційного періоду розвивається 8-12 поколінь. Шкодять личинки та імаго.

2. Листкова, або червоносмородинна, попелиця – Cryptomyzus rіbis – трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, чорну, чер­вону, білу смородину, троянду. Зимують запліднені яйця на молодих пагонах смородини. Внаслідок живлення попелиць на верхньому боці пошкодже­них листків утворюються вишнево-червоні гали.

Крім описаних видів смородину і аґрус можуть пошкоджувати: велика смородинна попелиця — HyperomyzuslactucaeL., смородинна листкова попелиця — CryptomyzusgaleopsidisKalt., смородинна пагонова попелиця — Aphis schneideri C. B. та ін.

Ряд твердокрилі – Coleoptera

Родина златки – Buprestidae

3. Смородинна вузькотіла златка – Agrilus ribesii – трапляється повсюдно. Пошкоджує чорну і червону смородину. Зимують личинки різних віків усередині по­шкоджених пагонів, переважно в нижній їх частині. За рік розвивається одне покоління. Шкодять личинки та імаго.

Ряд лускокрилі – Lepidoptera

Родина п'ядуни – Geometridae

4. Аґрусовий п'ядун – Abraxas grossulariata L. – трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, смородину, рідше – сли­ву,абрикос, персик, черемху. Зимують гусениці II-ІІІ віку в павутинних коконах на опалому листі. За рік розвивається одна генерація.

Родина кутокрилі вогнівки – Pyraustidae

5. Аґрусова вогнівка – Zophodia grossulariella – поширена на Поліссі та в центральних районах Лісостепу. Пошкоджує аґрус і смородину. Зимують лялечки в павутинних папероподібних коконах у верхньому шарі та в тріщинах ґрунту під кущами аґрусу й смородини. За рік розвивається одна генерація.

Родина склівки – Sesiidae

6. Смородинна склівка – Aegeria tipuliformis – трапляється повсюдно. Пошкоджує всі види смородини, бересклет, аґрус, рідше ліщину, граб. Зимують гусениці всередині пагонів: молодших віків – у одно­річних пагонах, останнього віку – в багаторічних гілках. Гусениці, які досягають до осені останнього віку, завершують розвиток за один рік, решта розвиваються за дворічним циклом, переживаючи дві зимівлі.

Родина міно-чохликові молі – Incurvariidae

7. Смородинна брунькова міль – Lampronia capitella – трапляється повсюдно. Зимують гусениці першого віку в щільних білих коконах під відсталою корою біля основи старих пагонів і пеньків. Генерація однорічна.

Ряд перетинчастокрилі – Hymenoptera

Родина справжні пильщики – Tenthredinidae

8. Червоносмородинний жовтий пильщик – Nematus leucotrochus – трапляється на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах. Пошкоджує червону й білу смородину, аґрус. Зимують личинки-еонімфи в коконах у ґрунті на глибині 5-8 см біля основи кущів. В Україні розвивається три, рідше чотири покоління. З кож­ним новим поколінням частина особин залишається в стані діапа­узи до 1-2 років.

9. Аґрусовий блідоногий пильщик – Prisfiphora pallipes Lеp. – трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, червону, білу й золотисту смородину. Зимують еонімфи в темно-бурих блискучих коконах у ґрунті глибині 2-3 см, найчастіше між товстим корінням біля основи куща. В Україні розвивається 3-4 покоління. У 2-3-му поколіннях частина личинок впадає в діапаузу.

Ряд двокрилі – Diptera

Родина галиці – Cecidomyiidae

10. Смородинна стеблова галиця – Thomasiniana ribis – трапляється на Поліссі та в Лісостепу. Пошкоджує смородину. Зимують личинки в коконі у поверхневому шарі ґрунту на гли­бині 1-8 см, рідше – під корою пагонів у місцях живлення. Розвивається у двох поколіннях.

11. Смородинна листкова галиця – Dasyneura tetensi – трапляється на Поліссі й у Лісостепу. Пошкоджує чор ну смородину. Імаго завдовжки 2 мм, жовту­вато-буре. Зимують личинки в коконах у ґрунті під кущами смородини. За сезон розвивається три покоління.

12. Смородинна квіткова галиця – Dasyneura ribis – трапляється на Поліссі та в Лісостепу. Пошкоджує чорну смородину. Імаго завдовжки 1,6-1,7 мм, черевце жовто-рожеве. Зимують личинки в коконах у ґрунті. За рік розвивається одна генерація.

3. Шкідники виноградної лози.

Виноград в Україні пошкоджується більш ніж 50 видами шкідливих тварин – комах, кліщів. Особливо шкідливих налічується 35 видів. Більша частина з них – поліфаги і лише 15 видів є моно- і олігофагами, які розвиваються переважно на винограді. Корінням живляться личинки коваликів, чорнишів, пластинчастовусих. Молоді пагони, бруньки, листя пошкоджують гусениці совок, листовійок, личинки саранових, коників та ін. Із кокцид небезпечним є борошняний червець, ряд щитівок і несправжніх щитівок. Особливо небезпечні виноградна філоксера, скосарі, листовійки.

Ряд рівнокрилі – Homoptera

Родина філоксери – Phylloxeridae

1. Виноградна філоксера – Viteus vitifolii – вУкраїні трапляється в Криму, південних та західних областях. Пошкоджує виноград. У Європу її було завезено з Америки в 60-ті роки минулого століття, де вона швидко поширилась, завдаючи значної шкоди виноградникам. Залежно від способу життя і шкодочинності філоксера має дві форми: кореневу і листкову. Самка кореневої форми завдовжки 1-1,2 мм, видовжено-овальна, зеленувата або бурувато-жовта. Самка листкової, або галової, форми більш округла, жовто-
зелена. Зимують личинки першого, рідше другого віків на коренях. За сезон у ґрунті розвивається 5-8 поколінь.В Україні листкова форма філоксери дає 5-7 поколінь. Шкодять личинки та імаго.

Родина борошнисті червці – Pseudococcidae

2. Виноградний борошнистий червець – Planococcus ficus – трапляється в зоні південного берега Криму. Пошкоджує виноград, інжир, маслину, цитрусові та багато інших субтропічних культур. Самка широко­овальної форми, 3,5-4 мм завдовж­ки, жовтувато-бура, рясно вкрита бо­рошнистим нальо­том, по краю тіла розміщені 18 пар тонких воскоподібних ниток, які збіль­шуються до задньо­го кінця тіла. Зимують самки, які не завершили розвитку, під корою, в тріщинах кори та інших захищених місцях поблизу рослин. Розвивається в трьох генераціях. Шкодять личинки та імаго.

Ряд твердокрилі – Coleoptera

Родина пластинчастовусі – Scarabаeidae

3. Мармуровий хрущ – Polyphylla fullo – трапляється по­всюдно. Поліфаг. Особливо небезпечний для молодих насаджень. Жук завдовжки 28-32 мм; коричневобурий, надкрила з жовтуватим мармуровим малюнком. Зимують личинки різних віків у ґрунті, на глибині 30-50 см. Відроджені личинки тричі перезимовують. Шкодять личинки та імаго.

Родина довгоносики – Curculionidae

4. Скосар кримський – Otiorhynchus asphaltinus – Трапляється в Криму, особливо шкодочинний у районах південного берега. Пошкоджує виноград, рідше плодові дерева та ягідні чагарники. Жук завдовжки 8-11 мм, зверху блискучо-чорний. Зимують статевонезрілі жуки, а також личинки, що не завершили розвиток, у ґрунті та під рослинними рештками. Жуки живуть 2 – 3 роки. Шкодять личинки та імаго. Крім кримського скосаря виноград пошкоджують кілька інших видів скосарів: скосар виноградний — O. vitisGyll., малий чорний скосар — O. ovatusL. та ін.