РЯД зораптери (zoraptera)

Безкрилі (більша частина видів) або крилаті малі (не більше 3 мм) комахи з прогнатичною головою та дев’ятичлениковими вусиками. Органів зору немає. Покриви слабо пігментовані. Передньоспинка добре розвинена. Ноги з двочлениковими лапками, церки короткі, одночленикові. Яйцеклад відсутній. У окремих видів серед безкрилих особин трапляються крилаті, що мають темнозабарвлене тіло, розвинуті вічка та очі. Обидві форми здатні до розмноження і можуть бути уподібнені кастам термітів. Причина диморфізму залишається нез’ясованою. У викопному стані зораптери не відомі. У сучасній світовій фауні описано близько 20 видів, що належать до єдиного роду Zorotypus. Поширені виключно в тропіках. Мешкають під корою дерев, у трухлявій деревині, рослинних залишках. Живляться, вірогідно, спорами та міцелієм грибів, кліщами. Створюють скупчення особин, але без ознак суспільного життя та розподілу функцій між особинами.

14. РЯД СІНОЇДИ (PSOCOPTERA)

Малі (1–10 мм довжиною), тендітні комахи, із довгими щетинкоподібними вусиками. Голова гіпогнатична, рідше прогнатична. Ротові частини гризучого типу. Очі великі, у крилатих форм є три простих вічка. Крила бувають добре розвинені, укорочені, або їх зовсім немає. У стані спокою крила складені дахоподібно. Кінцівки однорідні, витончені, довгі. Зустрічається партеногенез. Мешкають поодиноко чи кулігами на стовбурах, гілках та листі дерев, кущів, у лісовій підстилці, під камінням, у гніздах комах та птахів, у житлі людини. Живляться наземними зеленими водоростями, лишайниками, окремими групами плісневих та паразитичних грибів, інколи тканинами вищих рослин. Окремі види шкодять запасам людини, пошкоджують гербарії та колекції комах. У світовій фауні описано близько 2000 видів.

15. РЯД ПУХОЇДИ (MALLOPHAGA)

Безкрилі, невеликі (1–14 мм довжиною) комахи, що нагадують вошей, від яких відрізняються гризучим ротовим апаратом. Тіло сплощене в спинно-черевному напрямі. Зовнішній покрив часто дуже хітинізований. Забарвлення тіла від блідо-жовтого до чорного. Голова велика, очі редуковані. Груди поділені на 2 або 3 сегменти. Крил немає. Ноги бігального або хапального типу, пристосовані для більшого зчеплення із поверхнею субстрату. Пухоїди – постійні паразити птахів і ссавців; усе життя їх минає на тілі тварин-хазяїв. Живляться епідермісом, пір’ям, пухом, волоссям, жировими виділеннями шкіри й навіть кров’ю, що виступає з ран. Окремі види пристосувалися до внутрішнього паразитування в ротовій порожнині хазяїна. Розвиток швидкий: онтогенез триває близько 3–4 тижнів. Перетворення неповне, супроводжується 3 линяннями. У сучасній світовій фауні відомо близько 2600 видів.

16. РЯД ВОШІ (ANOPLURA)

Малі (0,35–6,5 мм довжиною), безкрилі комахи, що паразитують на ссавцях. Тіло сплощене в спинно-черевному напрямі. Голова невелика й звичайно значно вужча за груди. Вусики короткі. Ротовий апарат колючо-сисного типу, у стані спокою схований усередині головної капсули. Груди невеликі, без помітної сегментації. Кінцівки короткі, чіпкі. Черевце порівняно велике. Самки прикріплюють яйця (гниди) до волосся хазяїна. Розселюються звичайно шляхом переповзання при контакті хазяїв. Розмножуються безперервно, відкладають запліднені яйця. Перетворення супроводжується триразовим линянням, тривалість життєвого циклу – від 2 до 4 тижнів. Більшість вошей монофаги або олігофаги. Вони переносять збудників тяжких хвороб – висипного й поворотного тифу, волинської лихоманки та ін. У світовій фауні відомо близько 430 видів. На території України поширені 33 види.

17. РЯД РІВНОКРИЛІ ХОБОТНІ (HOMOPTERA)

Малі, середнього розміру або великі комахи із малорухомою гіпогнатичною головою. Ротовий апарат колючо-сисного типу, має вигляд хоботка. У більшості представників є складні фасеткові очі та прості вічка. Вусики три- – десятичленикові або їх зовсім немає. Представники ряду мають дві пари перетинчастих крил із рідкою сіткою переважно поздовжніх жилок. Кишечник має фільтраційну камеру (яка з’єднує передню кишку із задньою) для відділення надлишку води та олігосахаридів, високомолекулярні сполуки потрапляють у середню кишку для перетравлення. Перетворення неповне. Для попелиць характерний поліморфізм поколінь, чергування партеногенетичних попелиць із двостатевими й частково живородження. Усі рівнокрилі – рослиноїдні комахи, що живляться клітинним соком рослин. Личинки розвиваються відкрито або живуть у ґрунті та в тканинах рослин. Яйця відкладають на поверхню або в тканини рослин. Світова фауна налічує близько 40000 видів, в Україні – близько 1650 видів.

18. РЯД НАПІВТВЕРДОКРИЛІ, або КЛОПИ (HEMIPTERA)

Тіло сплощене або видовжене. Ротовий апарат колючо-сисного типу. Вусики чотиричленикові (рідше складаються з 1–5 члеників). Крил дві пари. Передня пара крил склеротизована, на вершині перетинчаста. Друга пара перетинчаста. Задньогруди звичайно з пахучими залозами. Ноги бігального, плавального, копального, стрибального або хапального типу. Личинки відрізняються від дорослих меншими розмірами та відсутністю крил. У клопів повністю відсутній партеногенез. За період розвитку личинки линяють 5 разів. У клопів широко розповсюджена турбота про потомство. Більшість видів клопів – термо- та ксерофіли. Клопи мешкають глибоко в піску (Cydnidae), плавають у гарячих термальних водах, єдині серед комах поширені в морях. У біологічному відношенні клопи поділяються на рослиноїдних, хижих і паразитичних. Сучасна світова фауна напівтвердокрилих налічує 40000 видів. В Україні зареєстровано більше 930 видів.