5 страница. Опрацювання матеріалу підручника (С

(В. Бутрім)

Опрацювання матеріалу підручника (С. 51—53). IV. Закріплення вивченого матеріалу

Продовжте речення: Моя мама...

Мій тато... Бабуся — це мама... Дідусь — це тато...

Прабабуся — це... Прадід — це... Бабуся — це мама... Дідусь — це тато... Прабабуся — це... Прадід — це...

Підсумок уроку

Що цікавого дізнались на уроці? Що нове відкрили для себе? Що запровадите у своїй сім'ї?

У кого з вас дерево роду найміцніше, найгустіше?

Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Підготувати невеличку розповідь «Традиції моєї родини».

УРОК 17

Тема. Твоя квартира. Будь обережним

Мета: з'ясувати призначення кожної кімнати у квартирі (будинку) і важливості дотримання порядку в ній; з'ясувати сутність поняття аку- ратний; виховувати навички особистої гігієни, працьовитості; сприяти засвоєнню учнями правил поводження з електропобутовими прилада- ми, водопроводом тощо.

Обладнання: малюнки кімнат, для гри «Якій людині належать речі» пенал, рюкзак, зошити.

ХіД УРОКУ

Актуалізація опорних знань

Роздивіться малюнки. Що на них зображено?

Повідомлення теми уроку

Отже, ви вже зрозуміли, що на уроці йтиметься про нашу оселю.

Робота над новим матеріалом

Оленка довго жила у селі з бабусею та дідусем. Але одного разу при- їхали провідати донечку батьки і сказали: «Наша сім'я отримала просто­ру квартиру. Ти, Оленко, теж матимеш окрему кімнату». Дівчинка схви- льовано запитала: «А які меблі будуть у моїй кімнаті? Я ж незабаром піду до школи...»

Допоможіть Оленці, розкажіть, які меблі стоятимуть у дитячій кімнаті.

Як ви гадаєте, чи потрібна дитині окрема кімната? Для чого?

Розгляньте малюнок (С. 57).

Назвіть зображені на малюнку приміщення.

Які меблі, прилади розміщують на кухні?

На кожній кухні є газова плита. Для чого вона потрібна? Чи знає- те ви, як користуватись нею? Яких правил техніки безпеки потрібно до- тримуватися при користуванні газовою плитою?

Запам'ятайте, що газ допомагає нам тільки тоді, коли правиль­но ним користуватися. При необережному поводженні він може ста­ти причиною лиха. Дітям вашого віку користуватися газовими прила- дами не можна.

Послухайте повчальну історію про ворону.

СТАВИШ ВОДУ НА ВОГОНЬ, ТО ПИЛЬНУЙ, НЕ ПРОВОРОНЬ!

«Нам провели на кухню газ! — Ворона всім хвалилась,— Цивілізація і в нас Урешті-решт з'явилась! Тож на обід зварю бульйон Із жаб'ячої ніжки. Поставлю горщик на вогонь. Сама спочину трішки». Заснула. А вода кипить, Через краї вже ллється. Потух вогонь. Ворона спить, А газ над нею в'ється. Надихалась ворона вщерть І отруїлась газом. Чекала на ворону смерть. На щастя, цього разу Біди не трапилось, бо грак Через віконце бачив, Як википів бульйон, і так Все обійшлось неначе. Він хутко викликав «Швидку», А також службу газу. Ворона завдяки граку Не вмерла цього разу. Але пригода ця могла б Кінець і інший мати. Коли горить на кухні газ, Не час відпочивати!

(В. Бутрім)

То яке ж значення має слово «проґавити»?

За якими номерами треба викликати «Швидку», газову службу, по- жежників, міліцію?

Чи є водопровід у вашій оселі? Про що потрібно пам'ятати, корис - туючись водопроводом?

Не забувайте закривати крани. Не залишайте ганчірок, губок у ра­ковинах, щоб не залити квартиру водою. Якщо ви виявили, що кран про- тікає, обов'язково повідомте дорослих.

Розкажіть про ваші обов'язки на кухні. Фізкультхвилинка

Ми з-за парт мерщій встаємо, Лінькам волі не даємо. Руки вгору, руки вниз, На сусіда подивись. Руки вгору, руки в боки І зроби чотири кроки. Птахи наші прилетіли, Ми за парти тихо сіли.

Які ще приміщення зображені на малюнку? Як їх використовують?

Послухайте народну мудрість та спробуйте пояснити її зміст. Тримай хату, як у віночку, а рушничок на кілочку.

Яким повинне бути наше житло? (Чистим)

Що потрібно робити, щоб у квартирі було чисто?

Як часто треба прибирати квартиру?

Прибирання кімнати проводиться не рідше одного разу на тиж- день, а туалету, ванної, кухні — 2—3 рази.

Опрацювання матеріалу підручника «Як прибирати кімнату» (С. 58).

Послухайте вірш. Дайте відповіді на запитання: «Як дівчинка до- помагає своїм батькам вдома?».

МАЛЕНЬКА ГОСПОДИНЯ

Хоч на зріст я ще маленька, В мене кіска ще тоненька, Та робити дещо вмію — Ось тарілочку помию... Ось кімнату замітаю, Вранці квіти поливаю. Всього я сама навчусь, Бо роботи не боюсь. Я матусі помагаю: Пил із меблів витираю. А як звариться обід, Підготую все, як слід. Принесу з комори мамі Капустину з бурячками. А як прийде із заводу Тато мій, поставлю воду, Мило й щіточку подам, Ну, а вмиється він сам.

Розкажіть, чого ви навчились робити самі. Опрацювання матеріалів підручника (С. 60—61).

Виконання вимог щодо гігієни житла сприяє збереженню та зміц- ненню здоров'я його мешканців.

Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Якій людині належать речі»

Учні розглядають книгу (показану вчителем). На запитання: «Ця річ належить акуратному учневі?» діти відповідають: «Так. Вона обгорнута, має закладку».

Запам'ятайте, будь ласка, такі поради:

І дорослі, і малеча Берегти повинні речі. Книга, парта і стілець, Сумка, зошит, олівець, Посуд, одяг і взуття Нам потрібні для життя. Дбай про речі, не ламай, Працю інших поважай!

(В. Бутрім)

Гра «Усе вміє, усе може»

У наш час людині ніяк не обійтися без електричної енергії. Електрика усе вміє, усе може, у кожній справі допоможе. Позмагаємося, хто назве більше електроприладів та механізмів, які використовуються в домашньому господарстві.

Підсумок уроку

Коли ви залишаєтесь самі удома, які правила безпечної поведінки ви маєте виконувати?

Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Дібрати загадки про електроприлади та механізми, що використову-

ються в домашньому господарстві.

УРОК 18

Тема. Про працелюбних та лінивих

Мета: розширити знання учнів про професії дорослих; продовжу- вати формувати в учнів уявлення, що праця є першоосновою життя для людини; з'ясувати сутність понять працьовита людина, лінива лю- дина; скласти колективний лист Івасикові з побажаннями; встановити причинно-наслідкові зв'язки між учинками дітей та настроєм батьків; розвивати допитливість, творчу фантазію, винахідливість; виховувати працелюбність, повагу до людей праці.

Обладнання: малюнки «Люди різних професій», «Працелюбні та лі- ниві», загадки, вірші.

Хід УРОКУ

Актуалізація опорних знань

Як ви гадаєте, яку людину можна назвати працьовитою?

А лінивою?

Повідомлення теми та мети уроку

Учні зачитують записану на дошці народну мудрість «Праця людину годує, а лінь марнує» та розглядають малюнки «Працелюбні та ліниві».

Хто зображений на малюнках? Доведіть свою думку.

Робота над новим матеріалом

Заглянемо в тлумачний словничок та прочитаємо визначення слів працелюбний і лінивий.

До яких людей ви належите?

Чому?

Робота з підручником (С. 62—65). Бесіда про професії.

Погляньте навколо... Нас оточує дуже багато речей, необхідних для навчання, праці та відпочинку. Будь-яка річ — результат праці людей різ- них професій. Розгляньте малюнки «Люди різних професій».

Що ж таке професія? Як ви розумієте це слово? (Діти намагаються відповісти.)

Учитель підсумовує, що професія — це вміння добре виконувати певну робо­ту, виготовляти різні речі, надавати послуги.

Чи є найважливіша, найпотрібніша професія? Чому ви так вважаєте?

(Діти висловлюють свою думку.)

Всі професії важливі і потрібні. Своєю працею кожен приносить користь іншим людям.

Пригадайте приказки, прислів'я про працю.

Який майстер, така й робота.

Мало хотіти, слід навчитися і вміти.

Праця людину годує, а лінь марнує.

Щоб рибу їсти, треба у воду лізти.

Під лежачий камінь вода не тече.

Сім разів відміряй, один — відріж.

Без труда нема плода.

Послухайте вірші, у яких розповідається про різні професії й про те, яку користь вони приносять людям.

Шофер не любить довго спати, Із сонцем він встає І до машини поспіша — Важливі справи є.

Його повсюди люди ждуть,

Тож рано він і встав,

Щоб цеглу і цемент возить,

Аби росли міста.

Ще всі навколо міцно сплять,

Та пекар встати встиг,

Аби духмяним калачем

Ти смакувати зміг.

Муляр весняним шаром барв

Нас радувати звик.

Тому і він так рано встав,

Веселий чарівник.

Спитай у сонця і в землі, Спитай дзвінкий потік:

Хто починає день новий?

Робочий чоловік! Літака веде пілот, Робітник йде на завод, Школярів учитель вчить, Космонавт в ракеті мчить. Кожен знає своє діло, Робить чесно його, вміло.

Фізкультхвилинка

Щось не можеться сидіти, Треба трішки відпочити. Руки вгору, руки вниз, На сусіда подивись. Руки вгору, руки в боки, Роби чотири кроки.

А чи знаєте ви, хто за професією ваші батьки? Де і ким вони пра- цюють?

Ким ви мрієте стати, коли виростете?

Чому вам подобається ця професія? Чим приваблює?

IV. Закріплення одержаних знань

Відгадування загадок.

У пору літню, в час осінній, Навесні — в гарячий час, Косять, жнуть вони і сіють, Орють лан у котрий раз. (Хлібороби)

Хто в гарячий час у лузі Випасає вівці, друзі? (Чабан)

Надів біленьку шапку, Готує він нам бабку. (Кухар)

Є в тебе справжній, вірний друг, Про це не забувай!

Він розповість про все навкруг:

Про море, горе, ліс і луг.

Що хочеш, запитай!

Хороших виростив людей

Він за багато літ.

Від нього із шкільних дверей

Пішли в широкий світ

Поет, учений, горновий,

Артист і льотчик бойовий...

Хто ваш надійний друг? (Учитель)

Хто розносить нам листи? Телеграми і газети?

Ой, важка у нього ноша! Діти, хто він? (Листоноша). Гра «Дея був?»

Я бачив комбайн. Де я був?

Я бачив верстат. Де я був?

Я бачив шприц. Де я був?

Я бачив багато книг. Де я був?

Я бачив виставу. Де я був?

Я бачив ведмедя. Де я був? V. Підсумок уроку

Що нового дізналися на уроці? Що вас зацікавило?

Як ви вважаєте, чи існує на світі найголовніша професія?

СВОЇМИ РУКАМИ

Хоч як не вигадуй, хоч як не крути — самі не приходять поштові листи. Саме неспроможне змолотись зерно, із пряжі саме не звинеться сукно. Самі не підводяться новобудови, самі не напишуться вірші чудові. Ми все це так само, як тата і мами, повинні робити своїми руками.

(В. Лунін)

VI. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Приготувати невеличку розповідь про професію батьків чи за темою «Якби я був...».

УРОК 19

Тема. Урок чемності

Мета: розкрити зміст етикету, доцільності його дотримання; ознайо- мити з правилами культури поведінки за столом, формувати етичні звич- ки; засвоїти словничок привітних слів; виховувати шанобливе ставлення до старших членів родини та чужих людей; ознайомити учнів з вимогами до щоденного мовлення (чистота, виразність, чіткість); виявити з дітьми недоліки у власному мовленні (зайвіслова, слова-паразити); виховувати лю- бов до рідної мови.

Обладнання: вірш «Стонога», ілюстрації до казок, правила чем- ності.

Девіз уроку: «Посієш вчинок — виросте звичка». Хід УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Домовились якось Андрійко, Михайлик, Оленка й Наталка про­вести разом неділю. Коли це почався дощ, і Наталка запросила всіх до себе додому.

Та ні,— каже Андрійко,— краще по домівках. Мені хочеться по- читати...

У нас почитаєш,— мовила Наталка.

А мені вже й їсти хочеться,— каже Оленка.

У нас поїмо,— відповіла Наталка.

А ми твоїм удома не заважатимемо? — питає Михайлик.

А їх нікого немає. В гості поїхали,— мовила Наталка...

Зайшли в хату. Діти одразу заходились роззуватися. Наталка поба-

чила й каже:

Не треба, гості заходять взуті.

Так у вас же прибрано,— каже Оленка.

Не біда,— мовить Наталка.— Прибереться ще раз... (А хто приби- рає в них — вона, бачте, не сказала!)

Все-таки ніхто Наталки не послухав. А коли зайшли до кімнати, за- дзвонив телефон. (У Наталки, знаєте, є дома телефон.) Кинулась Натал­ка до трубки і... і зайшла весела розмова, бо дзвонила подруга. Натал­ка тільки махнула друзям рукою, мовляв, сідайте, чого стоїте. Посідали, та Андрійко довго не всидів. Підійшов до книжкової шафи, хотів з-за скла вийняти книжку.

Наталка трубку відхилила й каже:

Ми тих книжок не беремо. То для краси. Я зараз тобі сама якусь знайду.

Та й знов заходилась в трубку щебетати:

То до мене друзі прийшли. Зараз буду їх пригощати пирогами, мама зранку напекла. Шкода, що ти далеко...

Довго ще Наталка розповідала своїй подрузі про гостей, про пироги, про те, що мама вчора так поприбирала в хаті, що все аж блищить, і про кіно по телевізору, і про кактус на вікні, і про гусей надворі...

Нарешті Наталка кладе трубку й каже:

Зараз будемо їсти пироги, вип'ємо соку. Добре?

Діти погодились, аж знову дзвонить телефон. Це вже інша подру­га, але й їй Наталка розповідає все те, що й першій. В перерві між двома фразами встигає загадати Оленці:

Принеси з кухні пиріг, чашки, сік...

А чим застелити стіл? — питає Оленка.

Ай, обійдеться,— мовить Наталка й знову повертається до теле­фону. Коли скінчила розмову, стіл уже був накритий, усі чекали госпо- диню. Тільки взялися за пиріг, як знов озвався телефон... Коли Натал­ка кінчила говорити, діти поїли пиріг, попили сік, прибрали після себе й зібралися вже йти додому.

Дякуємо,— сказали...

Може, й Наталка сказала б їм «на здоров'я», але знову озвався теле­фон. Вона тільки й мовила:

Це через нього в нас пропала неділя...

А що б ти вчинив на Наталчиному місці?

Чи вміє Наталка запрошувати до себе друзів?

Чи вміє цінувати мамину працю?

Чи вміє берегти час — свій і друзів?

Чи вміє вона поводитися з телефоном?

II. Повідомлення теми уроку

Як ти вчиниш, якщо:

... до тебе прийшли гості, а подзвонив товариш?

... товариш любить довго говорити по телефону?

... прийшли друзі, а ти не знаєш, як накривати на стіл?

Пам'ятка

Коли до мене приходить гості, приділяю їм увагу.

Вчуся в мами накривати на стіл.

Не базікаю марно по телефону.

III. Робота над темою уроку

Робота над віршем.

СТОНОГА

Раз Стоногу запросили В Білу, в гості, на весілля. Як зраділа тут Стонога Та як кинеться з порога! Вискочила на дорогу І... поплутала всі ноги. Всі сто ніг! Погані справи: Де тут ліві? Де тут праві? А передні де? А задні? Розберися в тім безладді! Заходилася Стонога Прямо посеред дороги Впорядковувати ноги: Виплутала першу, п'яту, Потім третю і дев'яту, Двадцять другу й двадцять шосту, Потім... все пішло не просто, Бо, коли знайшла тридцяту, Вже забула про двадцяту, А поки тії шукала, П'ята знову десь пропала! І Стонога лає: «Клята! Стій! А де ж це сорок п'ята?» Так засмикана Стонога, Переплутуючи ноги, Рахувала, поки Біла Вся, як є, позеленіла. До Зеленої ж Стоноги Не просили. І з дороги Мусила вона вертати До своєї хати.

Чи чемна була Стонога?

А як би ви вчинили на її місці?

А як слід поводитися в гостях?

Робота над матеріалом підручника.

Розгляньте ілюстрації. До якої вони казки? Робота з підручником (С. 74).

Читання уривку казки.

Розповідь учнями казки в цілому.

Висновок.

Обговорення змісту й форми звертання для привітання іменинника.

Ознайомлення з правилами для тих, хто йде в гості (С. 75 підруч- ника).

5. Читання віршів В. Бутрім, обговорення сюжетів та повчальної ідеї. ЯК МИШЕНЯТКО СИЛИМАЛО СОБІ ДРУЗІВ ОБИРАЛО

Силимало-мишеня — Обирало собі друзів І звернулось до коня, Що щипав травичку в лузі:

Хочеш, будемо дружити? Я в конюшні стану жити, Будеш мене захищати, Вівсом друга пригощати! Кінь відмовивсь: «Мишеня — Друг не кращий для коня». Силимало-мишеня Подалося до корови:

Ти ще краща від коня, Бо рогата ти худоба. Хочеш, будемо дружити? Я прийду до тебе жити, Будеш мене захищати, Сиром, маслом пригощати. А корова грізно: «Ні!

Геть, не треба ти мені!». Силимало — до свині:

Хочеш будемо дружити? Ти даси харчів мені, Пустиш у свинарник жити, Захищатимеш від кішки. Відвернулась та від мишки:

Друг такий — не для свині! Геть! Не треба ти мені.

Ледь не плаче мишеня:

Раз у мене сили мало, То й корова, і свиня,

Й кінь — усі мене прогнали! Тут горобчик: «Кинь тужити! Хочеш, будемо дружити? Разом від котів тікати?». Мишеня йому пихато: «Теж мені! Який ти друг?! Ти гроза лише для мух!». Мишенятко Силимало Друзів довго ще шукало. Відмовляли всі йому. Як гадаєте, чому?

СПРАВЖНІ ДРУЗІ

У діброві зайчик жив. Він із білкою дружив. Білочка гриби шукає, Зайчик їй допомагає.

То кисличку їй подасть: «Білочко, роби запас!». То подасть соснову шишку, Понесе в зубах горішок. Раз у яму він упав, Шансів вибратись не мав. Як побачила це білка, Враз схопила довгу гілку Й каже зайчику: «Хапайсь, Міцно зубками тримайсь! Я покличу допомогу — Білок Бетю, Ясю й Гогу!». Зайчик навіть не боявсь: В друзях він не сумнівавсь. І маленькі білки скоро Зайця витягли нагору! Справжні друзі із біди Виручать тебе завжди! Та, щоб вірних друзів мати, І про них потрібно дбати!

ПРО СІРКА

Сірко-сердега тужить, Що з ним ніхто не дружить. Підходить збоку кіт Мурко: «Давай пограємо!». Сірко Сердито гаркнув на кота: «Анужбо зникни, мілкота! Щоб я з котами грався?». Кіт нявкнув: «Геть зазнався». А згодом півень підлетів, З Сірком погратися хотів. Сірко і півня, як кота, Прогнав та й ще й обскуб хвоста. Той заспівав: «Кукуріку! Ганьба бешкетнику Сірку!» Сусідському Пірату Сірко був дуже радий. Змагатись почали. Забіг — Сірка суперник переміг! Сірко почав кусатись: «З таким не хочу гратись!». Лежить і знову тужить, Що з ним ніхто не дружить: «Як нецікаво жити! Немає з ким дружити! Такі погані всі! Чому?». А що сказали б ви йому?

IV. Підсумок уроку

Чи сподобався вам урок?

Із чим новим і корисним ви познайомилися?

V. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Підготувати невелику розповідь «Якщо до мене завітали гості».

Дібрати прислів'я про дружбу.

УРОК 20

Тема. Школа ввічливості. Гостини

Мета: з'ясувати сутність понять ввічливий, уважний, байдужий, грубий, чемний, нечемний; ознайомитись з правилами етичної поведінки серед оточуючих.

Обладнання: вірш С. Погорєловського «Ввічливий»; моральні задачі; ігри; правила; оповідання В. Сухомлинського «Здрастуйте», «Скупий».

ХіД УРОКУ

Оргатзація класу

Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні ми поговоримо з вами про те, як повинні поводитись учні з дорослими, учителями, товаришами, батьками, сторонніми людьми, тобто про ввічливість. Що, на вашу думку, означає слово ввічливість?

Читання вірша С. Погорєловського «Ввічливий».

Запитання. Кого ж можна назвати ввічливим? Пригадайте, які тво­ри читали про ввічливість. («Чарівне слово» В. Осєєвої.) Чому хлопчикові всі відмовляли на його прохання? Хто допоміг йому стати ввічливим? Коли потрібно вживати «чарівне слово»? Які ще ввічливі слова ви знає­те? (Відповіді учнів.)

Розповідь учителя

Діти, я вам розповім про один випадок, що стався з Вітею і його сес­тричкою Олею, а ви подумайте, як можна оцінити поведінку хлопчика.

Прийшовши зі школи, Вітя сів читати книжку. До нього підійшла сестричка Оля.

Вітю, дістань, будь ласка, з етажерки мою книжку.

Не заважай! — крикнув на неї Вітя.— Хіба ти не бачиш, що мені ніколи?

Пробач, Вітю, я більше не буду заважати,— сказала Оля й пішла до другої кімнати, до своїх іграшок...

Як поводився Вітя? Що він повинен був зробити? (Міркування учнів.)

Послухайте, як Галя ставилась до своєї матері.

Сьогодні мама пізно повернулася з роботи, бо затрималася на зборах. Вона зайшла до кімнати й помітила чорні сліди від ніг, що вели у світли- цю. Прийшовши туди, побачила свою доньку Галю, яка сиділа в батько- вому кріслі й читала книжку. Біля крісла стояли її брудні туфлі, а на столі лежали книжки, хліб, печиво.

Галю, чому ти ввійшла в кімнату з брудними ногами? Чому не при­брала зі столу? — запитала мама.

Мені ніколи. Не займай мене. Я читаю цікаву книжку.

Галю, поприбирай тут, а я піду приготую чаю.

А що ти завтра робитимеш? Завтра ж вихідний...

Як можна оцінити поведінку Галі? Що треба було зробити Галі? Хто в нашому класі найввічливіший? Зараз перевіримо.

Вийди, Олю, будь ласка, в коридор, а потім зайди в клас і, дотримую- чись всіх правил ввічливості, попроси книжку. (Оля виконує завдання, учні аналізують її поведінку.)

Моральні задачі.

Вчителька дає завдання Олегу:

Піди, будь ласка, Олежку, в учительську й принеси журнал. Пока- жіть, як це треба зробити.

Черговому потрібно звернутися негайно до вчительки, а вона в цей

час розмовляє з батьком Оленки. Що треба зробити?

Олег зустрівся в дверях із Надійкою. Що він повинен зробити?

Гра «Ми — ввічливі діти»

Учитель розповідає, а діти хором вставляють ввічливі слова.

Мама послала Маринку до тьоті Ліди за книжкою. Маринка по- дзвонила в двері і сказала: «...(Добрий день)». Тьотя Ліда саме відпочива- ла, дівчинці стало незручно і вона мовила: «...(Пробачте, будь ласка)». Тьотя Ліда дала дівчинці книжку. Маринка сказала: «... (Дякую, до поба- чення)» — і пішла додому.

Робота над оповіданням

Учитель переказує дітям оповідання В. О. Сухомлинського «Здрастуйте» та «Скупий».

ЗДРАСТУЙТЕ

Лісовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце світить. Стукає дятел. Дзюрчить струмочок в лісовій глушині. Раптом син поба- чив: назустріч їм іде бабуся з паличкою.

Тату, куди йде бабуся? — запитав син.

Побачити, зустріти чи провести,— відповів батько.

Коли зустрінемося з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.

Навіщо їй казати це слово? — здивувався син.— Ми зовсім не знайомі.

А ось зустрінемось, скажемо їй здрастуйте, тоді побачиш, для чого. Ось і бабуся.

Здрастуйте,— сказав син.

Здрастуйте,— сказав тато.

Здрастуйте,— сказала бабуся й усміхнулася. І син із здивуванням побачив: все кругом змінилось. Сонце засвітило яскравіше. По верхів'ях дерев побіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали пташки — до цього їх не було чути. На душі у хлопчика ста­ло радісно.

Чому це так? — запитав син.

Тому що ми сказали людині «здрастуй» і вона усміхнулась.

Розповідь учителя.

Вечоріло. Сашко, повертаючись додому, весело наспівував пісень- ку. Раптом плач перервав його пісеньку. Сашко повернувся. Біля стов- па стояла дівчинка років п'яти і голосно плакала, розмазуючи по облич- чю сльози.

Ти чого? — запитав Сашко.

Дівчинка заплакала ще голосніше:

Я... заблукала.

А де ти живеш?

Біля парку.

Це далеко від мого будинку,— подумав Сашко.— Для чого мені туди йти?

І Сашко пішов далі, наспівуючи пісеньку. Але вже не так співало- ся — думка про дівчинку не давала йому спокою. Сашкові стало сором­но, і він повернув назад.

Дівчинко, ти не плач. Я проведу тебе додому.

Він взяв дівчинку за руку, і вони пішли до її будинку.

Я навчу тебе співати пісеньку. Хочеш?

Запитання. Як вчинив Сашко? Як би ви зробили в такому випадку?

Діти разом з учителем аналізують оповідання В. Сухомлинського «Скупий».

VII. Моральні правила

Будь завжди ввічливим, чуйним і уважним.

Зустрінеш знайомих — привітайся.

Допустив помилку, проявив грубість — проси пробачення.

Завжди допомагай літнім людям, товаришам, молодшим.

У громадських місцях не штовхайся, поступайся місцем інвалідам,

літнім людям, жінкам з дітьми.

Ніколи не перебивай співрозмовника, навіть тоді, коли ти з ним не

згодний, вислухай його до кінця і тільки тоді висловлюй свою думку.

Дружи із «ввічливими» словами.

Робота над матеріалом підручника

Розгляньте малюнки (С. 72). Висловіть свою думку про кожно­го з дітей.

Робота за підручником (С. 73).

Загадка для хлопчиків.

Словничок ввічливих слів.

Читання оповідання «Місто навпаки».

Підсумок уроку

Якою повинна бути ввічлива людина?

Чи вважаєте ви себе ввічливою дитиною? Доведіть на прикладах.

Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Скласти міні-твір «Ввічливість — це...» (усно).

УРОК 21

Тема. Що таке культурна спадщина

Мета: ознайомити учнів із правилами поведінки у громадських міс- цях; з'ясувати сутність поняття культурна спадщина; засвоїти правило по- водження у храмі (церкві, мечеті), бібліотеці, на вулиці; обговорити пра­вила безпечної поведінки на вулицях і дорогах.

Обладнання: ілюстрації, молитва.

ХіД УРОКУ

Організація класу. Повідомлення теми уроку

— Людина будує свій дім, вишиває, малює. Усе, що протягом по- колінь створили люди,— це й є культурна спадщина. Це й уміння ви- рощувати хліб, будувати, створювати музику, а також правила поведін- ки серед людей і народні звичаї. Розмова про все це й буде темою нашо- го сьогоднішнього уроку.

Екскурсія у світлицю

Клас відвідує шкільний музей, у якому є вишиті рушники, старовин- на швейна машинка чи гончарний круг, народні костюми, фотографії, інші предмети культурної спадщини.

Змагання «Хто більше?»

Перемагає та команда, що назве більше пам'ятників видатним лю­дям, відомих споруд, храмів рідного міста (села) чи пам'яток культури всеукраїнського значення.

Знайомство зі словничком термінів і понять, що стосуються культур- ної спадщини (підручник, С. 76)

Знайомство з правилами поведінки у храмі

Усі ви бачили відбудовані храми. Існують певні правила поведін- ки у храмі.

Заходити до храму з молитвою.

У храмі не розмовляти, не переходити з місця на місце, уважно слу- хати службу.

Стояти лицем до олтаря, де знаходиться Престол Божий, Тіло і Кров Господня.

Робота над текстом молитви (підручник, С. 77).

Знайомство з правилами поведінки в бібліотеці

А чи знаєш ти, що робити в бібліотеці?

(Розповідь бібліотекаря про роль бібліотеки, книг у житті людини, про необхідність дотримання певних правил поведінки у бібліотеці. З'ясування разом із дітьми цих правил.) У бібліотеці.

Читають книжки, журнали;

не сміються;

голосно не розмовляють;

вміло користуються книжкою.

Екскурсія до бібліотеки Практичні вправи.

Як слід звернутись до бібліотекаря, ввійшовши до бібліотеки?

Як треба сидіти за столом у читальному залі?

Як треба поводитись, залишаючи бібліотеку?

Які «ліки» необхідно мати, щоб надати першу допомогу «хворій» книзі?

Як ти вчиниш, якщо:

взяв у бібліотеці книжку, а менша сестричка вирвала у ній сторінку;

пообіцяв принести книжку у певний день, а ще не встиг дочитати;

узяв дивитися журнали і побачив, що там вирвано кілька сто- рінок?

Робота над підручником

Розглянь уважно малюнки. Оціни поведінку дітей (С. 78—79).

Обговорення життєвих ситуацій

Чи ходиш ти самостійно до крамниці? Чи вмієш ти правильно по- водитись там?

От, скажімо, пішов ти по хліб. Саме привезли свіжий. Черга зібрала- ся, стоять у ній бабусі й дідусі, чоловіки й жінки і, звичайно ж, діти. Чи не намагаєшся ти стати попереду всіх, чи не розштовхуєш всіх, щоб діста- тися до прилавка? Ні? Тоді молодець. Можна тебе посилати до крамни- ці. І можна сказати, що ти вже великий і вихований.

Як ти гадаєш, що можна, а чого не треба робити в магазині?

Подивись на малюнок (на дошці). Про що розмовляють діти, як ти гадаєш? Хто з них вихований, а хто — ні?

А як ти просиш продавця показати іграшку, яка найбільше тобі сподобалась? (Відповіді кількох дітей.)

Гра «Можна чи не можна»

Допоможе нам у проведенні гри наш чарівний світлофор. Якщо те, що я буду говорити, можна робити в магазині, то ви показуєте мені зелене вічко, якщо ні — червоне.

Зайшовши до магазину і побачивши свого знайомого, гучно приві-

тайся з ним так, щоб почули всі, хто там є.

Звертайся до продавців із ввічливими словами «прошу», «будь лас­ка», тощо.

Підсумок уроку

Що є культурною спадщиною? (Усе, що протягом поколінь створили люди: храми і дороги, міста і бібліотеки, парки, твори мистецтва тощо.)

Як потрібно до неї ставитися? Чому?

Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

За допомогою батьків скласти розповідь про ситуацію чемної поведін-

ки в громадських місцях.

УРОК 22

Тема. Про доброту і милосердя.