4 страница. Які овочі збирають люди на полях, на городах?

Які овочі збирають люди на полях, на городах?

Що збирають ваші батьки на городах? Чи допомагаєте ви їм? Роз- кажіть.

Інсценізація вірша Т. Маринчук «На городі».

НА ГОРОДІ

На городі грядок — тьма: Тут чого лише нема! Огірочки й помідори, Редька й морква — для комори. Стали соняшники в ряд, Ніби вийшли на парад. Посадила баба трохи Зелененького гороху. Прийде бабин онучок — Зірве повненький стручок. І картопля підростає, Часу слушного чекає. Тут — цибуля і часник, Вкусиш — вхоплять за язик. Буряки розклали листя, Як фартух бабуся Христя. Тут і дині, й кавуни,— Онде зріють вже вони! Гарбузи лежать пихаті, Ніби дід Семен — у хаті. І пшеничка тут росте, Зріє просо золоте. Топінамбур зріс стіною — Майже врівень з головою! На всі боки пахне кріп, Ледь не лопне стиглий біб. Ось квасоля заплелася, Вусом вгору потяглася.

Баклажани, кабаки Полягали на боки. Кукурудза розквітає, Коси радо розплітає. Квітне де-не-де мачок, Наче полум'я свічок. А капуста головата Плаче: «Де ж хусток набрати?» Жовтий перець ніс здійняв, І червоний засіяв. Наливається редиска, Наверху — зелена кіска. Рахувати вже скінчив. Скільки ж всього налічив? Ну й врожай буде, нівроку, У бабусі цього року!

Що люди роблять на полях, городах, коли зберуть урожай? (Пере- орюють лани, деякі поля засівають озиминою.)

Опрацювання матеріалів підручника.

Рольова гра «Ходить гарбуз по городу».

(Учитель роздає дітям маски овочів, діти за словами пісні ходять по колу і ведуть діалог.)

Підсумок уроку

Доведіть, що між тваринами, рослинами й людиною існують зв'язки (на прикладі підготовки до зими).

Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника.

Дібрати загадки про осінній врожай.

УРОК 13

Тема. Зима. Рослини взимку. Охорона здоров'я зимової пори

Мета: виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин, у праці людей; з'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни; розширити поняття листянірослини і хвойнірослини; пояснити, що листяні рослини перебувають в стані спокою; розпочати дослід зі спостереження за роз- пусканням бруньок на гілочці вишні; розкрити значення загартування організму для зміцнення й охорони здоров'я; виховувати любов і береж- ливе ставлення до природи.

Обладнання: дидактичні ігри, загадки. Тип уроку: урок-екскурсія.

Хід УРОКУ

Підготовка учнів до екскурсії

Учитель повідомляє дітям про екскурсію в парк заздалегідь, пропонує учням вивчити вірші, загадки, народні прикмети про зиму.

Повідомлення мети екскурсії

Учитель повідомляє учням, що під час екскурсії вони мають з'ясувати, чому відбулися зміни в неживій природі (якими стали повітря, вітер, небо, опади), розрізняти рослини за зовнішнім виглядом (за кроною, корою, залишками плодів, насіння), підгодувати птахів.

Ознайомлення з характерними ознаками в неживій природі

Відгадайте загадку.

♦ Стало біло навкруги —

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я —... (Зима).

Назвіть зимові місяці.

Чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Назва останнього місяця в нашому календарі — «грудень» — зустрі- чається вже на початку XV ст. і свідчить про стан доріг. Вони затверділи після листопадових дощів і відлиг, вкрилися грудочками мерзлого ґрунту. Наші прадіді охрестили грудень студенем, студенцем, хмуренем, підберихою (колись о цій порі селяни почали підбирати по засіках те, що надбали за літо та осінь), молодою зимою, санною колією.

Російська назва «декабрь» походить від давньоримської «децембер», тобто «десятий» (таким був цей місяць у календарі давніх римлян).

Січень у народі має назви поросинець (після похмурих днів грудня небо стає більш синім і прозорим), студень, сніжень, корінник зими, маківка зими, середульший, ранок року тощо. До календаря місяць увійшов як январь (від лат. януаріус) — місяць миру. Давні римляни вірили, що перший день (місяць) року визначає життя людини на весь рік.

Лютий через свою непостійність, дволикість одержав у народі назву сніжень (як і попередній місяць), крутень (за віхоли), межень (колись відсікав, відмежовував старий рік від нового), бокогрій, криводоріг, зимобор, казибрід (від слова «казитися»).

Чи високо піднімається Сонце над землею? Як воно світить? Якого кольору небо, хмари? Які вітри дують взимку? Які опади випадають?

За календарем зима починається 1 грудня. З настанням зими дедалі холоднішає, настають морози. Майже завжди узимку небо затягують хмари, які приносять вже не дощ, а сніг. Він покриває все. Мороз сковує льодом водойми.

Усе це відбувається тому, що сонце о цій порі року знаходиться низько над землею і не прогріває її. Холодне повітря приносить хмари, в яких водяна пара під дією холоду перетворюється на сніжинки. У безвітряну погоду сніжинки падають на землю спокійно, але варто подути вітру, як здіймається заметіль, залишаючи після себе замети.

Взимку бувають сильні морози. У таку погоду сніг стає пухким і рипучим.

Іноді зимою теплі повітряні течії доходять до засніжених місць і трохи підвищують температуру повітря. Настає відлига — теплі сонячні дні, під час яких сніг стає м'яким, і з нього можна ліпити сніжки і снігових баб.

Виявлення змін у житті рослин

На яких деревах і кущах залишилися плоди, насіння?

Порівняйте листок дуба з хвоїнами сосни. Хвоїнки — теж своєрідні листки. Дерева і кущі з листками називаються листяними. Дерева і кущі з хвоїнками називаються хвойними.

Як ви думаєте, чи скидає ялина, сосна свої хвоїнки? (Хвоя теж опа­дає, але хвоїнки міняються поступово, протягом року.)

А хто пригадає загадки, прислів'я про хвойні і листяні дерева?

Зимою і літом одним цвітом. (Сосна, ялина)

Я дерево-красень, зовуть мене... (ясен).

Як ви думаєте, чи ростуть дерева взимку? (Ні, вони перебувають у стані спокою.)

Учні розглядають хвойні дерева (який у них стовбур, забарвлення кори, зміщення гілок, верхівку, шишки). Розглядають листяні дерева. Порівнюють їх.

До весни дерева готуються ще влітку. В пазусі черешка зароджуєть- ся брунька. Вона там розвивається, і весною з неї з'явиться молодий пагі- нець із листочками. (Показати на гілочці вишні.) І ось цю гілочку ми візь- мемо до класу, поставимо у воду і будемо спостерігати, як за допомогою тепла і світла ця малесенька бруньочка набубнявіє і, зрештою, з неї роз- пуститься листочок.

Спостереження за птахами, за змінами в житті тварин

Діти, а яких тваринок ви можете побачити взимку?

Зніміть шматок кори зі старого пенька і подивіться, хто там по- селився.

Учні роблять висновок про те, як зимують комахи.

Які птахи зимують у нашій місцевості?

Учні спостерігають за синичками, горобцями, слухають стукіт дятла.

Тут вони живляться залишками плодів, насіння. (Якщо є мож- ливість, можна показати дітямрозтріпанідятлом соснові шишки.) А от го- робці ніколи не їдать по одному. Знайшовши корм, горобчик обов'язково «скличе» інших горобців.

Охорона здоров'я взимку

Чи відрізняється ваш зимовий день від осіннього? Чому?

Чи змінюється одяг людини зі зміною погоди? Чому?

Як ви одягаєтесь, коли йдете грати в хокей, кататися на лижах, ков- занах? Чому потрібно бути уважним на льоду? Чи можна їсти бурульки? Як ще потрібно поводитися взимку, щоб не захворіти?

(Учитель за бажанням може прочитати учням вірші В. Бутрім «Казка з пе- чальним кінцем», «Як від хвороби вберегтися?», а також казку «Небезпечні бу- рульки»[1].)

Дитячі розваги

Гра «Хвойні і листяні дерева».

Діти стають у колі. Хлопчики плескають у долоні, коли називаю хвой- ні дерева; дівчатка присідають, коли називаю листяні. Виграють ті, хто не помилився.

Конкурс на кращу розповідь вірша, загадки про зиму.

Зимові прикмети (дібрані дітьми).

Великий лапатий ніг — на погоду і відлигу.

Птахи перед потеплінням сідають на нижні гілки дерев.

Собака качається по землі — на сніг.

Якщо на падолист листя осики лягає «горілиць» — на холодну зиму, «долілиць» — зима буде тепла.

Яскраві зірки взимку — на мороз.

Миготять зірки в небі — на сніг.

Грім узимку — на сильний вітри і сніг.

Хмари йдуть проти вітру — на сніг.

Мовчать кімнатні птахи — перед завірюхою.

Сова кричить — холод накликає.

Якщо взимку ранкова зоря швидко гасне — на холодну погоду, а коли вечірня раптово згоряє — на відлигу.

Коли ліс узимку почорнів, слід чекати відлиги чи бурі.

Сніг лапатий — на негоду і мокречу.

Дим без вітру стелиться по землі — випаде сніг або потепліє.

Кіт шкрябає підлогу — на вітер і завірюху.

Кільце навколо Місяця — на сильний мороз.

Сніг рипить під ногами — на мороз.

Вечірній зорепад — на нічний мороз.

Підсумок уроку

Чи сподобалася вам екскурсія?

Що цікавого побачили в лісі?

Які зміни в природі були найбільш помітними?

Домашнє завдання

(Вовк, заєць, білка, сорока)

Намалювати ілюстрацію «Зимові розваги», «Зимовий сон лісу».

УРОК 14

Тема. Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів і звірів узимку

Мета: встановити взаємозв'язки між змінами в неживій природі, житті рослин та в житті тварин; продовжувати формувати вміння здійснювати порівняння за істотними ознаками тварин, класифікувати їх; виховувати бажання допомагати птахам взимку.

Обладнання: ребуси, малюнки із зображенням зайця, вовка, лисиці.

ХіД УРОКУ

Актуалізація опорних знань

1. Бесіда про погоду.

Яка температура повітря сьогодні?

Що можна сказати про стан неба?

Чи є сьогодні вітер? Який він за силою?

Чи були сьогодні опади? Які?

Які інші явища природи ви спостерігали?

Які зміни в неживій природі відбулися з настанням зими?

Які зміни в живій природі відбулися?

Продовжте речення:

У лісах ростуть такі дерева: дуб,... У лісах ростуть такі кущі: ліщина,...

Які дерева називають хвойними? Листяними?

Оголошення теми і мети уроку

Відгадайте, які слова зашифровані в цих ребусах.

Як одним словом можна назвати вовка, зайця, білку, сороку? (Тва- рини)

Чи зустрічаються вони взимку? (Так)

Отже, тема сьогоднішнього уроку: «Як зимують птахи і звірі. Тур- бота людей про птахів і звірів взимку».

III. Вивчення нового матеріалу

Діти, перед тим, як перейти до вивчення нового матеріалу, давайте з вами складемо план, за допомогою якого ми будемо працювати на сьо- годнішньому уроці. А допоможуть нам у цьому такі запитання.

Які звірі наших лісів, що їх можна зустріти взимку, є великими? (Олені,

лосі, вовки, лисиці)

Які звірі живуть в дуплах? (Білки)

Яких птахів можна побачити взимку?

Отже, спершу ми попробуємо визначити, чому одні тварини взим- ку сплять, а інші — ні.

Як зимують звірі.

Давайте пригадаємо, як зимують звірі? (Відповіді дітей.)

Взимку сплять бурі ведмеді, борсуки, їжаки, кажани. Виходять на полювання вовки.

Цікава довідкова інформація (може розказати раніше підготовлений учень)

Вовк — це дужий, розумний, невтомний звір. Середня маса 30—50 кг. Він може довго (2—3 тижні) голодувати. Якщо вовк дуже голодний, то може з'їсти відразу до 10 кг м'яса. Крім великих тварин, вовк їсть бага- то гризунів. Основна здобич — це копитні, дикі і свійські тварини. Вов­ки живуть сім'ями. Якщо полює пара вовків, то часто один із них чатує здобич у засідці, а другий її заганяє. Полюючи взимку, вони намагають- ся загнати козуль або оленів на голий лід або, навпаки, в глибинний сніг, де їм легше наздоганяти жертву.

У полі, на лісових галявинах у пошуках їжі бігають зайці, лисиці, миші.

Чим вони живляться?

А тепер зверніть увагу на малюнок. (Наприклад: ведмідь ласує ма­линою, лисиця полює на здобич, їжачок несе на собі яблучка, заєць обгризає кору дерева.)

Подумайте і скажіть, чому ведмідь впадає в сплячку.

Хто може знайти собі корм взимку?

Гра «Хто зайвий?»

На дошці прикріплені малюнки різних тварин. Учні визначають, хто із них зайвий, пояснюють, чому.

Як зимують птахи.

Пригадайте, коли ми з вами ходили на екскурсію, яких птахів ви бачили?

Які ще зимуючі птахи є в нашій місцевості?

Які прилітають до нас?

Чим вони живляться?

Робота з підручником.

Прочитайте про зимуючих птахів у підручнику.

Попрацюйте в парах і підготуйте запитання для всього класу.

Відповіді на запитання учнів на основі прочитаного тексту.

Чи є у вас вдома годівниці?

Якщо регулярно поповнювати годівниці кормом, то це допоможе зберегти пташок від загибелі. Полюбляють пташки гарбузове, конопля- не, кавунове та динне насіння, несолене сало, крихти білого хліба, а от чорний хліб шкідливий для птахів.

Зимові турботи дорослих.

Загадка.

♦ Диво-сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

В санях тих сидить цариця —

Білокоса, білолиця.

Рукавом махає —

Сріблом все вкриває. (Зима)

Бесіда.

Зима все притрусила своїм білосніжним килимом, але в сільській місцевості люди продовжують працювати.

Як ви думаєте, чим займаються люди в селі? (Затримують сніг на полях, щоб навесні більше вологи потрапляло в ґрунт, готують техніку до сівби.)

У лютому у господарствах людям додається роботи. Вони удоб- рюють поля, перевіряють, як зійшли зернові, лаштують знаряддя праці.

(На основі сюжетных малюнків діти складають розповідь на тему «Пра- ця людей взимку».)

Догляд за свійськими тваринами у зимовий період.

Які тварини належать до свійських?

Чому люди їх розводять?

Чим свійські тварини відрізняються від диких?

Як змінилися умови життя свійських тварин узимку порівняно з літом?

Із настанням зими у житті домашніх тварин трапляються зміни. Так, у птахів під пір'ям виростає густий пух, вони перестають нестися. У тварин виростає густа шерсть. Взимку пасовища вкриті снігом. Тому корів, овець та інших тварин переводять на тваринницькі ферми. Взим- ку у тваринників багато роботи: вчасно нагодувати тварин, прибрати у приміщенні.

IV. Узагальнення й систематизація знань

о

— А зараз ми подивимось, як ви уважно слухали і працювали на уро­ці, і розв'яжемо кросворд з «секретом».

м

о

л

д

6 _

Ягода, якою живиться ведмідь. (Малина)

Стрункий, швидкий, роги гіллясті. Пасеться весь день. Хто це? (Олень)

Прийшла вона з довгим віником на бесіду із нашим півником. Схопила півня на обід, та й замела мітлою слід. (Лисиця)

Плоди, якими живиться дикий кабан. (Жолуді)

Житло білки. (Дупло)

Невеличка лісова тварина, яка живиться взимку корою дерев. (Заєць)

Тварина руда влітку, сіро-коричнева взимку, живе на дереві. (Білка)

Отже, яке слово отримали по вертикалі?

Підсумок уроку

Чи сподобався вам урок? Які завдання були найцікавішими?

Хочу звернутися, діти, до вас із проханням.

Холодно взимку зайчатам і білці, Песику — в будці, в сараї — корівці. Мерзнуть у котика лапки і вуха, Мерзне ворона в лиху завірюху. Горю зарадити можемо — В будку Шаркові настелим соломи, Зайчикові покладемо під кущик Кілька морквинок, листочок капусти, Теплу корівці поставим водичку, Птицям насиплемо крихт в годівничку. Як допоможемо дружно, малята,— Виживуть взимку птахи і звірята.

(Л. Левченко)

Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Намалювати ілюстрацію «Допоможемо зимуючим птахам!»

ц

УРОК 15

Тема. Зима щедра святами

Мета: розширити та уточнити зміст свят: день Святого Миколая, Но­вий рік, Різдво Христове; розповісти легенду про Святого Миколая; оз­найомити з українською народною традицією святкування Святвечо- ра; розвивати мовлення дітей; виховувати повагу до традицій і народ- них звичаїв.

Обладнання: виставка малюнків дітей за темою, церковний кален­дар, ікона Святого Миколая.

ХіД УРОКУ

Актуалізація опорних знань

Які свята ви знаєте? Які з них любите найбільше святкувати? Чому?

Повідомлення теми уроку

Зима щедра на свята! І сьогодні ви дізнаєтеся про звичаї нашо- го народу під час святкувань дня Святого Миколая, Нового року, Різд- ва Христового.

Робота над новим матеріалом

У народі кажуть, що взимку скільки днів, стільки й свят. Одним із го - ловних зимових свят є день Святого Миколая, яке святкують 19 грудня.

1. Опрацювання матеріалу підручника (С. 96).

Небагато відомо про життя Святого Миколая. І навіть те, що знає- мо, подається як різні легенди. Послухайте одну з них.

Нічого не бракувало малому Миколі — ні гарного одягу, ні смачної їжі. Та він був сирота, бо рано вмерли тато й мама. Хлопчик ріс під опі- кою чужих людей. Часто виходив він на вулицю із свого гарного будинку і грався з дітьми. Це були діти вбогих батьків, що жили в темних глиня- них хатах, спали на долівці й нерідко йшли голодні спати. Жалів їх Ми- кола і не знав, як їм допомогти.

Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати і пи- сати. Якось читав він із учителем Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не відає, що робить лівиця...».

Микола замислився.

Як це розуміти? — спитав учителя.

Коли робиш добро, то не треба про це нікому оповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками.

Була пізня осінь. Микола знав, що багато діток у його околиці сидять у голоді й холоді. Ось родина старого Олександра. Мати лежить хвора, а у Петруся нема чобіток, а сьогодні вранці він бачив, як мала Софійка збирала по дорозі ломаччя, бо не було чим запалити в печі.

Увечері Микола тихесенько, щоб слуги не бачили, побіг до комо- ри, насипав у торбину борошна, налляв пляшечку олії, набрав повні ки­шені яблук сухих слив, у дров'янику взяв кілька товстих колод, а у своїй скрині знайшов пару теплих панчіх та чобітки. Все це склав до великої торби й сховав під своє ліжко.

Коли в домі всі поснули, тихенько, як мишка, вислизнув Микола з ліжка. Накинув одяг, взяв торбу з харчами й розніс подарунки своїм дру- зям. Вранці дітлахи, знайшовши на порозі дарунки, не могли натішитись й не знали, кому дякувати.

Відтоді Микола часто робив дарунки бідним на своїй околиці. Люди молили Бога за невідомого, що допомагав їм, й ніхто не здогадувався, що то був Микола. Миколині слуги помічали, як зникають харчі та одяг з ко­мор, і стали пильнувати. Одного разу, коли Микола тільки зібрав торбу та вийшов зі свого подвір'я, старий слуга наздогнав його, бо думав, що то злодій. Отак і довідалися, хто дає бідним дарунки.

Минули роки, виріс Микола, вивчився, став священиком і скрізь чи­нив тільки добро. Миколу знали і любили, а коли він помер, то причис­лили його до святих. Відтоді усі його згадують 19 грудня і на Миколину честь потайки роблять дарунки так, як ото колись робив сам Микола.

ЛИСТИ ДО МИКОЛАЯ

Надсилаємо на свято В небо ми листів багато Дідусеві дорогому, Миколаєві Святому. У листах — палкі прохання І дитячі побажання, Щоб спустився він до світу В кожну хату, де є діти, Та приніс, якщо можливо, Подарунки всім на диво: І ляльок, і ведмежаток, І машини, й слоненяток, Літаки і паровози, Теплу шубку на морози, І санчата для катання, І альбом для малювання. Книжку гарну, щоб читати, І скакалку, щоб скакати, М'яч для літнього футболу, Ранець, щоб носити в школу, Тигренятка в жовту смужку, В клітці — справжнього папужку, Рибок з довгими хвостами, Гарну сукню з квіточками...

(Т Маринчук)

Яке наступне свято найбільше очікують діти? (Новий рік)

Новий рік — це ялинка, подарунки, Дід Мороз, Снігуронька, кра­са і казка, сподівання чогось нового і незвичайного.

А чи знаєте ви, що сучасне його святкування — четверте в літочис- ленні нашого народу?

У давнину початок Нового року припадав на весну. Пробуджувала- ся природа, оживала земля.

Потім із запровадженням християнства на Київській Русі дата Ново­го року змінилася на осінь — вересень.

Ще пізніше цар Петро І запропонував перенести святкування на січень. Проте й ця дата виявилась не остаточною. За радянської влади офіцій- ний початок року змістився на 14 днів вперед. Однак церковне відзначен- ня не змінилося, тож у нас співіснують дві дати початку Нового року — 1 січня і 14 січня — офіційна й релігійна.

Як у вашій сім'ї зустрічають Новий рік? Коли прикрашають ялинку?

ЯЛИНКА

Ми поставили ялинку У відерце для води: Може, вип'є хоч краплинку, Менше знатиме біди? В гарні кульки нарядили І бурульки золоті, Зверху зірку прикріпили, В гіллі — вогники святі. Вранці глянули — ялинка Вже всю воду попила. На гілках — смоли краплинки, Наче в лісі, ожила. І щодня я поглядала На святкове деревце, Воду вчасно підливала, Добре мовила слівце... Вже і свята відгуляли, Закінчилися дива. А ялинка все стояла У водиці, як жива.

(Т Маринчук) Гра «Якби я був Дідом Морозом чи Снігуркою»

Діти фантазують та розповідають, що б корисного вони зробили для роди­чів, знайомих...

Фізкультхвилинка

Щось повісили носи. Із-за парт не вийшли всі. Вгору добре потяглись, На носочки піднялись.

Опустились легко вниз, І подув в обличчя бриз. Як дерева покачало: Вправо-вліво, вліво-вправо. Біля парти всі присіли, Потім встали й полетіли. Руки в боки узяли, На всі боки повели. Руки вниз всі опустили І за парти тихо сіли.

Опрацювання матеріалів підручника (С. 96).

— Згодом, 7 січня, наступає Різдво. Саме напередодні цього дня, вночі, у містечку Віфлеємі Діва Марія народила Ісуса Христа, і в Різдвяну ніч кожного року ясна зірка на небі сповіщає, що Син Божий народився.

Різдво Христове — одне з найбільших свят року. Його з нетерпінням чекають як малеча, так і дорослі. Найважливіший різдвяний обряд — Свя­тий вечір.

Із давніх-давен в Україні у цей день усі християни старанно готували- ся до Святої вечері. Господиня готувала дванадцять пісних страв. Голов­ною стравою була кутя.

Господар, напоївши худобу, давши їй їсти, брав сніп соломи, оберемок сіна і йшов до хати. Сніп ставив у кутку або розкладав на підлозі — це ді- дух. Сіно клав на стіл. Господиня застеляла його білим обрусом та стави­ла приготовлені страви. Сідали за вечерю, коли на небі з'являлася перша зірочка. За вечерею мусила бути вся родина. У час вечері горіла воскова свічка. Після вечері люди колядували — завтра ж Різдво Христове!

Опрацювання матеріалу підручника (С. 97).

Діти розповідають, як вони ходили з батьками в церкву, носили кутю, співають колядки, щедрівки.

ПРО КУТЮ

На Святвечір, у завію, Хресній я кутю носив. Про тепло, ідучи, мрію, Липкий сніг із вій струсив. Гаряченький горщик каші Вдома мама подала, Обгорнула в светри наші, Щоб тепленькою була.

Може, дам свого кожуха Й до хрещених доведу,

Бо знялася завірюха, То й не знайдеш до ладу?

Я великий вже, матусю, Тож хутесенько дійду.

Я нікого не боюся І дорогу сам знайду!

Тільки вийшов — лютий вітер Охопив всього цілком. Я сльозу рукою витер, Чимчикуючи селом. Он і хата виглядає, Вікна світяться здаля. Ні душі ніде немає, Лише я, таке маля. Тут на лихо вилітає Лютий пес із-під воріт: То на кашу поглядає, То на свій худий живіт. Що робити, я не знаю, Гордо стиснув переляк. Пса рукою відганяю Та на місці аж заляк. Потім зразу здогадався: Горщик хутко розгорнув.

Де ти в дідька тут узявся? — І на сніг йому сипнув.

Сам — швиденько до хатини, У вікно постукав враз:

Не цурайтеся дитини, Я кутю приніс до вас!

(Т Маринчук)

Закріплення вивченого матеріалу

Коли народився Ісус Христос?

Що вас найбільше вразило в легенді про Миколая?

Як відзначають новорічні свята?

Підсумок уроку

Що нового ви дізнались на уроці? Що розповісте батькам вдома?

Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Намалювати ілюстрацію «Моє улюблене зимове свято».

УРОК 16

Тема. Родина, рідня, рід. Сімейний календар

Мета: формувати в учнів поняття родина, рідня, рід; змоделювати ро- динне дерево; з'ясувати важливі дати у житті найближчих членів своєї родини; познайомити із сімейним календарем; виховувати турботливе ставлення до членів своєї родини, гордість за свій рід.

Обладнання: сімейні фотокартки, малюнок родовідного дерева, вір- ші, загадки, прислів'я, приказки.

Хід УРОКУ

Актуалізація опорних знань

Учитель пропонує розкрити сімейний альбом і розглянути фотографії.

Назвіть своє прізвище та ім'я.

Назвіть ім'я своїх братиків та сестричок.

Назвіть ім'я по батькові матері та батька.

Повідомлення теми уроку

Сьогодні на уроці ми дізнаємось, що таке родина, рідня, рід. Змо- делюємо родинне дерево. Розповідатимемо про свою сім'ю, розглянемо фотографії у сімейних альбомах та складемо сімейний календар.

Вивчення нового матеріалу

1. Учитель пояснює, що мама, тато, братик, сестричка та сам учень (уче- ниця) — це сім'я (родина).

МІЙ РІД

Погляньте, це моя сім'я: Матуся, батько, брат і я. Також я знаю весь наш рід: Є дві бабусі, є і дід, І другий дід, і дядько Клим (Ми по гриби ходили з ним.) Є тітка Віра з Воркути, Є два двоюрідні брати І п'ять двоюрідних сестер. Ще дядько Віктор є, шофер. Він за баранкою щодня. Усі ми — родичі, рідня. Єдині пращури у нас. Ми — рід, і кров єдина в нас!

(В. Бутрім)

Які прислів'я про сім'ю ви знаєте?

У кожній сім'ї (родині) всі її члени мають свої обов'язки. Спокон- віку тато — господар дому, мама — берегиня роду, діти — малі помічни- ки, радість для своїх батьків.

• Відгадайте загадку. Найрідніша, наймиліша, Всіх вона голубить, тішить, Завжди скрізь буває з нами. Відгадайте, хто це?.. (Мама)

Що ви відчуваєте, промовляючи слово мама?

Підготуйте розповідь про свою матусю.

МАТИ

Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати.

Хто стеріг тебе від злого, Відмовляв собі у всьому, Щоб тобі віддати? Мати.

Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчити? Мати.

(М. Підгірянка)

А кого ми ще називаємо матір'ю? (Матінку Божу, Батьківщину) Усі діти любовно звертаються до Богородиці — «Матінко Божа». І Бать- ківщину народ у віршах і піснях теж називає ненькою або матір'ю.

Що ви відчуваєте, промовляючи слово батько?

Підготуйтесь до розповіді про батька.

Цікавинка

Скрізь по Україні знають слово тато. Закарпатці називають тата ня- ньом. У деяких випадках уживаємо слово батько. У багатьох місцевостях побутує ще слово отець. Тепер це слово вважають застарілим, а колись часто промовляли: «Шануй отця й матір своїх». Збереглося слово отець у значенні Бог, Отець Небесний. Головна наша молитва починається вер- танням: «Отче наш...». А ще це слово вживають як шанобливе звертання до священика: Отче, панотче.

ТАТО

Сад зелений, а у ньому Гордий дуб шумить гілками. Дім красивий, а у ньому Любий тато наш із нами.

Послухайте прислів'я і приказки. Поясніть, як ви їх розумієте.

Маму ні купити, ані заслужити.

Яка хата, такий тин, який батько, такий син.

У кого є ненька, у того й голівка гладенька.

Все купиш, лиш маму і тата ніколи.

Шануй батька і неньку — буде тобі все гладенько.

2. Опрацювання матеріалу підручника (С. 53—54).

Є сім'ї, які ведуть свій сімейний календар. У ньому записуються всі радісні та сумні події в житті кожного члена сім'ї. Народилася дитина — зроблено про це запис. Потім записують день її хрещення, відмічають, коли вона вперше пішла у школу, коли закінчила її, коли одружилась. І так — до самої смерті.

Опрацювання матеріалу підручника (С. 55—56). Фізкультхвилинка

Є великий в вовка рід, Всім живеться тут як слід. День вони планують вміло, Гартують дух і власне тіло. Зранку всі ідуть до кладки, Зранку в вовчиків зарядка. Лапки вгору, хвіст униз І навколо повернись. Лапки вниз — і роблять кроки, Гнуться гарно в усі боки. Як закінчили зарядку, В воду всі мерщій із кладки.

Чи знаєте ви, що означає слово рідня, рід? Дідусь, бабуся, тітка, дядь- ко та їхні діти для тебе — рідня (рід). Рід — це одне чи ряд поколінь, які пішли від одного предка: рід по маминій лінії, рід по батьковій лінії. Наші предки уявляли життя людей на землі, як велетенське дерево Роду.

Ви, діти, на цьому дереві — зелені листочки, гілки — ваші тато й мама. Стовбур, що ближче до вас,— це дідусі й бабусі. А коріння — це праді- ди і прабабусі.

Учитель дає завдання відкрити сімейний альбом і з фотографій змо- делювати дерево роду.

МОЇ ОБЕРЕГИ

Я на них із ніжністю дивлюся. Це — скарби, коштовності мої. Рушничок цей вишила бабуся, Бачу в нім красу душі її. Цю серветку мама вишивала, Цю поличку вирізав татусь. Цих скарбів у мене є чимало, І, коли до них я доторкнусь, Рідних рук тепло в них відчуваю. Сила в них якась магічна є, Сила, що мене оберігає Від незгод, енергію дає.