3 страница. Це тому, що у твоєму лісі немає комах,— зауважив лісовичок

Це тому, що у твоєму лісі немає комах,— зауважив лісовичок.

Художник знову взявся за пензля, і на квітах та листячку з'явилися

яскраві метелики і моторні жуки.

Ну, нарешті, все в порядку, — вирішив художник і, ще раз помилу- вавшись картиною, знову кудись поїхав.

А коли він невдовзі з'явився, то не повірив власним очам: на місці розкішного килима з квітів і трав була лише оголена земля. І дерева теж були голі, неначе взимку.

Художник підійшов ближче... і вжахнувся. Весь ліс було вкрито тов- стим шаром гусені та жуків.

Навіть лісовичок з острахом відсунувся на край картини і вигляд мав дуже засмучений.

Це ти в усьому винний! — заволав художник. — Ти наказав мені на­малювати комах. А вони з'їли весь ліс! Що ж робити? Невже я ніколи не зможу намалювати справжній ліс?

Ніколи,— мовив лісовичок,— якщо не намалюєш птахів. Тому, що справжній ліс не може існувати без птахів.

Художник не сперечався, взяв пензлі, фарби. Він знову намалював дерева, кущі, траву і квіти. Під деревами й у траві він хитро замаскував гриби, на листя посадив метеликів, бджіл і бабок, а на гілках з'явилися веселі птахи. Працював він довго. Та, коли йому здалося, що роботу за- кінчено, лісовичок мовив:

Мені затишно у цьому лісі. Однак я не хочу, щоб він знову за- гинув.

Але чому ж він тепер може загинути? Адже в ньому все є!

Не все,— сказав лісовичок.— Намалюй жабу і ящірку.

І художник намалював жабу та ящірку. І ще різних звірів.

Він закінчив роботу, коли надворі було темно. Художник хотів запа- лити світло, аби побачити, що ж у нього вийшло, та раптом почув якісь шерехи, форкання, тріск гілок.

Ось, нарешті, це справжній ліс,— почувся із темряви голос діду- ся-лісовичка. Тепер він буде жити. Тому що тут є все: і дерева, і гриби, і квіти, і тварини. Це — ліс.

Художник запалив світло й уважно подивився на картину.

Але лісовичок десь подівся.

А може, він просто причаївся у траві або сховався у кущах. Може, він заліз на дерево, і його не видно було серед листя. Та він міг заховатися в лісі де завгодно. Адже там живуть тисячі й тисячі мешканців, яких не- можливо побачити! Але всі вони неодмінно знаходяться в лісі.

(Ю. Дмитрієв)

Діти! Ця казка є доказом того, що у світі природи все тісно пов'язане одне з одним і не може існувати навіть без однієї, найменшої частинки. У природі все закономірно.

Ліс — одяг Землі, охоронець річок, збирач води, захисник ґрунту від вимивання, лікар, сторож здоров'я людини, дім для тварин.

Як підсумок відомостей про ліс пропоную вам прислів'я. Але воно зашифроване, тож потребує знання алфавіту.

Л

І

С —

Н

А

Ш

Е

Б

А

Г

А

Т

С

Т

В

О

Багато лісу — не загублюй! Мало лісу — бережи! Нема лісу — посади!

— Розгадавши кросворд, ми дізнаємося тему нашого уроку.

Смугаста кішка, живе в лісі. (Тигр)

Птах із великими очима, гострими кігтями, загнутим носом. (Сова)

Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає, Горішки, шишки збирає. (Білка)

Хижий звір із темним хутром у білу смужку, впадає в сплячку. (Борсук)

Прийшла кума з довгим віником на бесіду з милим півником. (Лисиця)

Тварина багата і рогів багато. (Олень)

У лісі біля пня біготня і метушня: народ робочий весь день клопоче. (Мурашки)

Отже, тема нашого уроку — «Тварини лісу». Сьогодні ви дізнає- тесь, чому тварини живуть у лісі, чому ліс потребує охорони.

II. Вивчення нового матеріалу 1. Бесіда.

Я хочу запропонувати вам послухати уважно вірш.

Було у матері-Природи Дві донечки такої вроди: Хто їх побачив хоч на мить, Не міг забуть і розлюбить. Голубооку звали Флора, У неї очі, наче зорі. Завжди замріяна, тендітна, Ласкава, ніжна та привітна. А Фауна — швидка, як вітер, Могла з птахами полетіти, І за оленями стрибати, Та з білочками пустувати. Обидві світ живий любили, Відтак його боготворили. Тож вирішила мудра мати На посаг їм дарунки дати: Мрійливій Флорі — світ рослинний, А жвавій Фауні — тваринний, Щоб берегли і доглядали, Від всього злого захищали. Живуть в легендах і понині Живого світу дві богині.

Отже, діти, як називається рослинний світ? (Відповіді учнів.)

Правильно — флора. А тваринний? (Відповіді учнів.)

Теж правильно назвали — фауна.

Загалом розрізняють живу і неживу природу. Тварини, як і рослини,— це живі організми, частина живої природи.

Які ознаки властиві живим організмам? (Відповіді учнів.)

То чому ж живу природу поділили на рослин і тварин? Чим вони відрізняються? (Основна відмінність між рослинами і тваринами полягає в тому, як і чим вони живляться.)

Робота з підручником (С. 32).

Робота з малюнками із зображенням тварин лісу.

Які з них вам відомі?

Де ви їх бачили? Що цікаве про них знаєте?

Слухання аудіозапису «Голоси птахів».

Відгадування загадок.

Швидко скрізь вона літає, Безліч мошок поїдає, Під дахом гніздо будує,

Тільки в нас не зимує. (Ластівка)

Чорномазий, жовтодзьобий, Він за плугом важно ходить. Сторож вірний, друг полів, Перший вісник теплих днів. (Грак)

Не людина, а живе в хатці. (Шпак)

У вирій він не відлітає, Бо роботу й взимку має. Чути в лісі його стук, Дзьобом по корі: тук-тук! (Дятел)

Бідовий хлопчина В сірій кожушині По дворах стрибає, Крихти все збирає. (Горобець)

Як одним словом назвати цих тварин? (Птахи)

Розгляд птахів, зображених на ілюстрації в підручнику (С. 33).

Назвіть зображених птахів. Що ви про них знаєте?

Практична робота з визначення істотних ознак птахів.

Що спільного у зовнішній будові птахів?

З яких частин складається тіло птахів?

Чим вкрите тіло?

Що розміщено на голові?

Скільки ніг? Які вони?

Робота з підручником (С. 34). Проведення гри «Що нам треба знати й мати?»

Гра «Хто це?»

Учні беруть картинки із зображенням птахів та описують їх. 10. Бесіда про розмаїття комах. Робота з підручником (С. 32).

Розгляньте комах. Чим вони відрізняються? Що у них спільного?

Полічіть, скільки у комахи ніг.

Зі скількох частин складається тіло? Що є на тілі у комах?

Спробуйте відгадати назви комах.

Жучок крапчастий, червоненький, Корисний дуже, хоч маленький. На полі бажаний він гість: Шкідливу попелицю їсть. (Сонечко)

Ця комаха — трудівниця, Їй без діла не сидиться. Все над квітами літає,

Цілий день медок збирає. (Бджола)

От трудяги, так трудяги! Всі працюють, ділові! Дуже дружні ці комахи — Санітари лісові. (Мурашки)

В кожну квітку заглядає Волохатий цей товстун, Все гуде, медок шукає.

Він справжнісінький ласун! (Джміль)

Ніс довгий, голос тонкий.

Хто його вб'є, свою кров проллє. (Комар)

Гра «Яка тварина заблукала?» Розгляд ілюстрації на дошці.

Назвати тварину, що є зайвою у кожному рядку: І ряд — комахи, II — птахи, III — звірі.

Бесіда про звірів.

Відгадайте загадки.

Сіренька, маленька, хоч якого кота з місця стягне. (Миша)

В темнім лісі проживає, Довгий хвіст пухнастий має, А як вийде полювати, Бережись, мишва хвостата! (Лисиця)

З рогами, а не бик, Доять, а не корова, Кору обдирає,

А кошики не плете. (Коза)

Літо й осінь він старався, Досхочу він наїдався.

А на зиму спати ліг — Влаштував собі барліг. (Ведмідь)

♦ В полі, в лісі проживають, А хатиночок не мають. Довговухі стрибунці, Сірі й білі. Це... (зайці).

— Щоб дізнатись, як одним словом називаються ці тварини, складіть слово із поданих букв:

Відгадайте загадку В. Бутрім.

ХТО НЕ ЗВІР? Все це хижаки: лисиця, Вовк, їжак, а ще й куниця, І сова, а також тхір.

Серед них один — не звір. (Сова — це птах.)

13. Робота з підручником (С. 35).

Проведення гри «Що нам треба знати й мати?» (С. 36).

Які ти знаєш українські казки, героями яких є тварини?

Упізнай їх на малюнках (С. 37). III. Закріплення вивченого матеріалу

1. Відповіді на запитання.

До якої природи належать тварини? Доведіть це.

Чим тварини відрізняються від рослин?

Що потрібне для життя тварин?

На які групи поділяють тварин залежно від того, чим вони жив- ляться?

На які групи поділяють тварин за участю в їхньому житті лю-

дини?

Яке значення тварин у житті людини?

Гра «Впізнай за описом».

Опишіть тварину за ілюстрацією так, щоб впізнати її.

Гра «Пастухи та мисливці».

Учні 1-го варіанта — «пастухи», 2-го варіанта — «мисливці». Учитель називає тварин. Якщо тварина свійська, то в долоні плещуть «пастухи», а дика — «мисливці». IV. Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника.

Дібрати загадки про тварин лісу чи свійських тварин (за вибором).

УРОК 10

Тема. Людина — частина живої природи

Мета: формувати в учнів уявлення про людину, про особливість і не- повторність кожної особи; встановлювати подібності й відмінності між людиною і твариною; навчати учнів поважати своїх друзів.

Обладнання: таблиці; вірш В. Лучука «Горидуб»; загадка; гра; ситуа- ція морального змісту.

ХіД УРОКУ

Актуалізація опорних знань

Яка є природа? (Жива і нежива)

Хто належить до живої природи? (Звірі, птахи, комахи, люди)

Хто ж така людина? (Відповіді дітей.)

Вона найцікавіша у світі природи! Як і тварина, людина наро- джується, росте, розмножується, розвивається, старіє, помирає. Люди­на не може жити без води й повітря, без їжі, тепла, сонця.

Повідомлення теми уроку

Що спільного і відмінного між людиною і твариною? (Розповіді дітей.)

Людина розмовляє, читає, пише, ходить на двох ногах, думає, мис- лить, працює, пізнає світ, оцінює себе. Щоб робити все це, вона повин­на жити серед людей, спілкуватися з ними.

Що найперше тобі запам'яталось про себе? (Розповіді дітей)

Робота над новим матеріалом

Читання вірша «Горидуб» В. Лучука. (С. 39).

Робота над змістом вірша.

Відгадування загадки.

Хто вранці на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері — на трьох? (Пояснення, розгляд малюнків С. 38.)

Без чого не можуть жити тварини і люди?

А чим між собою схожі люди? Чим же вони різняться?

Робота над малюнком (С. 40).

Словничок слів, які належать до людини як частини живої при- роди.

Ти — людина, живеш серед людей.

Як слід себе поводити, щоб бути схожим на людину?

Гра «Закінчи речення».

Якщо я ненавмисне зачепив перехожого, я повинен... Коли я хочу звернутися з проханням, я... Коли я хочу пройти на своє місце в театрі, я...

7. Робота над прислів'ями.

За добре слово не платять грошей, а скажеш — усім приємно.

Шануй людей, і тебе шануватимуть.

Розум і вихованість — брат і сестра.

Прослухайте декілька історій. Який хлопчик вам подобається, а який — ні? Чому? Кого б ви хотіли наслідувати?

Діти грали на вулиці. Пройшов дощ, на асфальті — великі калюжі. Катруся посковзнулась та впала у калюжу. Хлопчики, які знаходи-

лись поруч, голосно розсміялись. Катруся не могла підвестися, у неї болі- ло коліно. На очі навернулися сльози, а хлопці сміялися.

Раптом до дівчинки підійшов Сергійко, її сусід. Допоміг піднятися, почистити одяг, запитав, чи не боляче вдарилась.

Як ви оцінюєте поведінку Сергійка?

А як можна назвати поведінку інших хлопчиків?

Чи не траплялось з вами подібних випадків? Розкажіть.

Мама дала Дмитрику цукерки, щоб він почастував своїх друзів. Коли Дмитрик вийшов у двір, то побачив, що серед його друзів був і його кривдник Сашко, який часто грубо його штовхав, обзивав. Дмитрик замислився, як йому вчинити — чи пригощати Сашка, чи ні?

Як би ви вчинили на місці Дмитрика?

Чи траплялось з вами щось подібне? Як ви себе поводили?

У тебе нова цікава іграшка. Всі діти стали у чергу, щоб погратися нею. Але тут підходить твій кращий друг і теж просить дати йому іграшку. Як ти маєш вчинити й чому?

Висновки роблять діти.

Підсумок уроку

Доведіть, що людина — частина живої природи.

Що відрізняє людину від тварини?

Кого ми можемо назвати Людиною з великої літери?

Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника.

Розповісти життєву ситуацію морального змісту.

УРОК 11

Тема. Осінь. Рослини восени. Охорона здоров'я восени

Мета: виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин: забарвлення листя, листопад, зміни в трав'яному покриві; встановити причини, що зумовлюють ці зміни; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; ознайомити дітей з охороною здоров'я во­сени; виховувати дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров'я.

Обладнання: термометр, загадки, ігри.

Тип уроку: урок-екскурсія.

ХіД УРОКУ

Підготовка учнів до екскурсії

Екскурсію можна провести у ліс або парк. Учитель завчасно ретель- но вивчає, які саме об'єкти живої та неживої природи зможуть побачи- ти учні.

Діти вивчають вірші, народні прикмети про осінь.

Пригадати з учнями правила поведінки в лісі.

Проведення екскурсії

Відгадайте загадку:

Хто вона, ота красуня

В золотім намисті,

Що без пензля і без барв

Скрізь малює листя?

На деревах листя те

Так блищить, мов золоте! (Осінь)

Яка зараз пора року?

Які осінні місяці ви знаєте?

Чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Назви місяця вересня в основному пов'язані із його особливостями: у римлян його називають «септембер» через його порядковий номер.

Давньоруська назва цього місяця — ревун, марень (хмурень), а ук- раїнська його назва походить від слова «врасень» — іній. Зустрічається й інше його ім'я — «маїк», що бере свій початок від слова «май», бо о цій порі озимина ніжними пагонами вкриває ниви, відбувається повторне цвітіння багатьох рослин.

Назва «жовтень» закріпилася в літературній мові у ХІХ ст. Раніше в народі його справедливо називали рум'янцем осені, корінником (серед- ній кінь у трійці), «місяцем голої землі, крижаних денців, мокрого сні- гу». А ще йому було присвоєно назву «брудник», бо ані колеса, ані по­лоза не любить.

У римлян цей місяць був восьмим за порядком (від лат. «окто» — вісім), тому й назвали його «октобером», а в російській мові «октябрем».

Одвічна слов'янська назва «листопад» вживається в шести мовах. У ХХ ст. ця назва закріпилася за 11-м місяцем року і в українській мові, хоча до того супроводжувала десятий. За холодні і короткі дні листопад ще називали куцнем, місяцем безлистої зими, листогнієм, напівзимником, місяцем «зніми одяг»,роздягальником, присмеркомроку. У російській мові назва «ноябрь» походить від латинського «новембер» — дев'ятий місяць у давньоримському календарі.

Які дні восени?

Чи часто віє вітер?

А яке осіннє явище ми часто спостерігаємо, ви узнаєте, відгадав- ши загадку.

♦ Йшов Мокрисько — довгі ноги, Вп'ялись ноги у пісок. Заблищали всі дороги, Одяг враз увесь промок. (Дощ)

Яке зараз небо?

Як гріє сонечко — сильніше, ніж декілька днів назад, чи слабше?

Яка зараз температура повітря? (Вимірювання температури повітря за допомогою термометра.)

Як, за вашими спостереженнями, змінилась погода у нашій міс- цевості порівняно з літом?

Діти висловлюють свої думки. Вчитель підсумовує, читає вірш Т. Маринчук «Пісня дощу» та просить учнів запам'ятати ознаки осені, про які згадує поетеса.

ПІСНЯ ДОЩУ

Враз кудись сховалось сонце: Починає дощ танок. Стука пальцем у віконце, Мить — і дах увесь намок. Заспівав осінню тугу Тихим шумом у дубах І побіг мерщій до лугу, Побувати встиг в ярах. Змалював сумну картину Мокрим пензликом в саду, В багрянець одяг калину, Вкрив осички до ладу. Стали жовті ясеночки, Спить ставочок край села, Поросли в ліску грибочки, Золота пора прийшла! Та дощу не до зупину: Ллє і ллє він день у день. Розігнав дрібну пташину, Тихо крізь — анітелень. Всі дерева мокрі й голі, Поруділа травка вкрай. Пусто й холодно у полі — Вже зібрали урожай. Дощ стежини самотужки Мокрим снігом застеля.

Вранці крізь скляні калюжки Промерзає в сні земля. Дощ стомився, натрудився, Зупинився відпочить, Листям зірваним укрився, Заховався... і мовчить.

Як змінився ліс? Зверніть увагу, який він гарний восени, вкритий золотом і багрянцем. Наш народ про цю чудову пору року склав багато загадок, прислів'їв, приказок. Давайте пригадаємо деякі з них.

Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Осінь)

Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає.

Як листя жовтіє, то поле смутіє.

Я дерево-красень, зовуть мене... (ясень).

Зверніть увагу на зміну кольору листя на різних деревах і кущах. Ось перед вами бузок і вільха. Які в них листочки? (Зелені)

А ось клен і горобина. А які в них листочки? (Червоні)

А берізки які красиві! Ніби одягнені в золоті сарафани. Саме че­рез те, що листя різноманітно забарвлене, ліс ранньої осені такий гар- ний. Цю пору називають золотою.

А від чого ж восени жовтіє й червоніє листя? (Відповіді учнів.)

Зелений колір листку надає хлорофіл. Але, крім нього, є й інші фарбувальні речовини: ксантофіл — жовтий колір і каротин — оранже- вий колір. Влітку, коли під впливом сонячного світла хлорофіл у листках рослин утворюється у великій кількості, жовті й оранжеві речовини непо- мітні. Вони маскуються зеленим кольором хлорофілу. Восени утворення хлорофілу йде повільно, а потім і зовсім припиняється. Тоді стають все більш помітні жовті фарбувальні речовини, і листя рослин жовтіє.

А що ще відбувається з листям кущів і дерев? (Опадає.)

Чому ж листочки опадають?

Із листопадом у народі пов'язано багато прикмет.

Листя, хоч і пожовтіло, але опадає повільно — морози настануть не

скоро.

Пізній листопад — на тривалу і сувору зиму.

Якщо листопад настає швидко, треба чекати суворої зими.

Червоний місяць — на вітер, блідий — на дощ.

Якщо 6 вересня йде дощ,— чекай на погожу осінь і щедрий урожай

наступного року.

10 вересня дубове листя ще добре тримається — зима буде люта.

Якщо 5 жовтня листя з берези ще на впало, то сніг ляже пізно; коли

ж дерева звільнились, то наприкінці січня буде тривала відлига.

Якщо 20 жовтня земля вкриється сніжком, то через місяць буде

справжня зима.

Якщо 4 листопада небо заплаче, то слідом за дощем настане зима.

8 листопада день без снігу — ще не буде зими; якщо замерзне земля

і дме холодний вітер,— снігу не буде до Нового року.

Якщо 21 листопада іній,— чекай великих снігів; коли день почнеть­ся туманом,— бути відлизі.

Тепер зверніть увагу на трав'янисті рослини. Чи змінились вони порівняно з літом? (Теж змінюють колір)

Вони не просто тьмяніють, в'януть. Уважно придивіться до них — і побачите, що трав'янисті рослини восени не менш різноманітні за ко- льором, ніж дерева і кущі. Але деякі з них навіть цвітуть. Відшукайте квітучі рослини. (Біла конюшина, червона конюшина, дика редька, грици- ки, ромашки)

Погляньте довкола себе. Які предмети природи вас оточують?

Що з побаченого належить до живої природи? До неживої при- роди?

Тра «Живе — неживе»

Клас ділять на 2 команди, призначають ведучого, який швидко на- зиває різні об'єкти. Якщо він називає об'єкт живої природи, діти підні- мають руки, якщо неживої — присідають. Той, хто помилився, залишає гру. Перемагає команда, в якій залишиться більше учасників.

Чи подобається вам у лісі? Чому?

В лісі чисте, свіже повітря. Вам хочеться тут відпочивати, гратися. Якщо у лісі ви будете їсти, чи потрібно після себе поприбирати?

Як слід поводитися біля джерельця? (Не засмічувати його, а нав- паки, розчищати)

Своєю поведінкою людина може принести користь довкіллю або, навпаки, завдати шкоди. Так, рослини і тварини зникають через те, що люди чинять їм зло: виривають із корінням квіти, полюють на тварин у пе- ріод, коли цього не можна робити, інколи діти руйнують гнізда птахів.

Чи буде збережена природа, залежить від кожного з нас.

А якщо наша природа буде «здоровою», то і ви також будете здоро- вими.

Як ви розумієте прислів'я: «Здоров'я — наше багатство»?

Від чого залежить здоров'я людини? Що потрібно робити, щоб ви- рости здоровим? З чого ви починаєте свій день? Якщо стало холодно, чи потрібно тепліше одягатися? Чому?

Слід пам'ятати: потрібно більше бувати на свіжому повітрі, займа­тися спортом, вчасно лягати спати. Якщо день почнеш з зарядки, отже, все буде в порядку.

Розучування вправ гімнастики за розсудом вчителя.

Вікторина «Чому так говорять?»

Вересень трусить груші в садочку.

Жовтень ходить по краю і птахів виганяє з гаю.

Чому осінь називають золотою?

Назвіть осінні квіти.

Тра «Найцікавіша хмаринка»

Дорогою додому учні розглядають хмаринки, порівнюють, шукають, які з них схожі на предмети навколишнього світу.

Підсумки екскурсії

Чи сподобалось вам у лісі?

Що нового узнали, побачили?

Які зміни трапилися в лісі з настанням осені?

Як потрібно поводитися в лісі? Чому?

Домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію «Осіння прогулянка».

УРОК 12

Тема. Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими

Мета: встановити причинно-наслідкові зв'язки між змінами в живій і неживій природі, житті рослин і тварин, а також трудовій діяльності лю­дей; формувати уявлення про перелітних і зимуючих птахів; виховувати дбайливе ставлення до тварин.

Обладнання: малюнки із зображенням джмеля, перелітних та зимую­чих птахів, їжака, білки, зайця, маски до гри «Ходить гарбуз по городу».

ХіД УРОКУ

I. Повторення вивченого матеріалу

Яка пора року настає після літа?

Назвіть осінні місяці.

Назвіть ознаки осені. Які зміни відбулися в неживій природі?

Коли жовкне та опадає листя? Чому це відбувається?

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Розгадайте тему нашого уроку.

1) Як	10) зими	3) готуються	8) готуються
5) зими	2) тварини	7) люди	4) до
9) до	6) Як

(Розшифрувати й записати на дошці.)

III. Пояснення нового матеріалу

Як готуються до зими комахи.

Відгадайте загадку.

Ниток багато, а в клубок їх не змотати. (Павутина)

А хто «виробляє» павутину?

Чи можна восени зустріти павутиння, яке літає? (Так, протягом бабиного літа.)

На осінь з яєць деяких видів павуків виводяться молоді павучки. Вони, як і дорослі павуки, здатні виділяти павутинку. Випущену паву- тинку підхоплює вітер і несе її. Мандрівка павучків — гарний спосіб розселення.

Прибувши на нове місце проживання, павучки заховуються під лис­тя, у суху траву, в щілини кори і там спатимуть до весни. Навесні проки- нуться і більше літати ніколи не будуть — виростуть і стануть важкими.

А чи чути восени музику цвіркунів і коників? (Ні, не чути.)

Восени завмирає життя комах. Зовсім мало ми можемо побачити комах, що літають у повітрі. Але під листям ми можемо знайти завмер- лих жучків-сонечок.

Ще літають джмелі. Джмелі — наші друзі. Лише вони, маючи дов- гий хоботок, можуть запилювати квіти червоної конюшини. (Показ на малюнку.)

Гніздо джмеля розміщується у землі. Восени вся джмелина сім'я ви- мирає. Живими залишаються лише молоді джмелі, які, перезимувавши, вес­ною створюють нове гніздо. Тому зимуючих джмелів потрібно берегти.

Як готуються до зими птахи.

На попередньому уроці ви були на екскурсії в лісі. Пригадайте, чи чули ви спів птахів? Так, уже не чути того співу, що влітку. Чому? (Пта­хи почали відлітати в теплі краї.)

Ховаються на зиму комахи. Стає холодніше. Птахам нічого їсти, і вони поступово залишають нас. Раніше за всіх відлітають комахоїдні птахи, пізніше — зерноїдні і водоплавні. А чому?

Які птахи залишаються зимувати?

Чи легко їм доводиться взимку?

Як їм допомогти перезимувати?

Як тварини готуються до зими.

1) Відгадайте загадку.

Дикий звірок, круглий, мов клубок,

Колючки стирчать, спробуй узять. (Їжак)

Чи часто вам доводилось бачити їжачків? Де саме? Що полюбля- ють їсти їжачки? Чи корисні вони? (Заздалегідь підготовлений учень де- тальнішерозповідає про їжаків:які це тварини, де вони поширені, чим жив- ляться, де живуть, як зимують.)

Пізно восени, коли промерзає ґрунт і зменшується кількість кор- мів, їжаки зариваються в опале листя і загортаються у неміцний клубок, впадаючи у глибоку сплячку аж до березня. У цей час у них дуже вповіль- нюється дихання (до 6 разів на хвилину), різко знижується температура тіла, падає кров'яний тиск, серце робить лише кілька ударів на хвили­ну. Під час сплячки у їжаків більше, ніж на третину, зменшується маса, бо протягом сплячки вони не живляться, а живуть завдяки жиру, відкла- деному в тілі восени.

Як білки готуються до зими.

(Учитель демонструє малюнок білочки і пропонує скласти загадку про неї.)

Де живе білка? Чим вона живиться? Як готується до зими? Ціка- вим є те, що білки дуже старанно запасають на зиму корми — жолуді, горіхи, гриби, які ховають у дуплах, під опалим листям, або розвішують на сучках дерев. Іноді в білчиних запасах буває до трьох і більше кілогра- мів горіхів. У зимову сплячку білки не залягають, хоч у дуже люті морози і в хуртовину кілька днів сплять.

Як зайці готуються до зими.

(Діти розглядають малюнок зайця. Описують його.)

Заєць сірий найчастіше зустрічається у наших лісах. На відміну від інших звірів, зайці не мають постійних лігвищ, не риють нір. Живлять­ся вони частіше на зелених посівах озимини, конюшини та інших бага- торічних трав, де знаходять вдосталь кормів аж до глибокої зими. Запасів їжі на зиму зайці не заготовляють. Вони харчуються дрібними корінцями, які добувають з-під снігу, згризають молоді пагінчики дерев, кору.

А зараз — загадка на уважність.

Кому колискову співає зима? Ану перевір, чи помилки нема? Взимку сплять ведмідь, їжак, Черепаха і ховрах, Куцохвостий борсучок, Товстощокий хом'ячок, Спить в землі сліпенький кріт. Помилку знайти нам слід! Хто з них не впадає в сплячку? Чи розв'яжете задачку?

(В. Бутрім)

(Кріт не впадає в зимову сплячку.)

IV. Закріплення знань

I. Гра «Зимуючі й перелітні птахи».

Учитель називає різних птахів. Учні оплесками визначають зимую- чих птахів. Виграє той, хто не помилився.

Лелека, ворона, жайворонок, соловей, синиця, сорока, шпак, лас- тівка, горобець.

Як ви допоможете перезимувати пташкам? 2. Розгляд малюнків.

Назвіть зображених тварин. Кому з них потрібна ваша допомога взимку? (Малюнки ведмедя, метелика, їжака, білки, дятла, лелеки, си- ниці та ін.)

V. Осінні турботи людей

1. Бесіда.

Кому з вас доводилося бути восени в саду? Що роблять люди у саду на початку осені? А коли підбілюють та обкопують дерева? (Роз- гляд малюнків.)

Що роблять восени люди у полі? (Збирають урожай.)